Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 3

ВАРІАНТ 3

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. Поданий уривок узято із твору
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті дівки сидять
З кіньми та волами…

А «Ой матінко, та не гай мене»
Б «За городом качки пливуть»
В «В кінці греблі шумлять верби»
Г «Лугом іду, коня веду»

2. Своєрідним вечором прощання з дівуванням і парубкуванням, за весільним обрядом, є
А сватання
Б випікання короваю
В вінкоплетення
Г розплітання коси

3. Оповідання «Про Прохора-чорноризця…» розповідає про те, як
А душа людини під впливом Євангелія відроджується до нового життя
Б щирі патріоти осуджують князівські міжусобиці
В самовіддане служіння Богові, смиренність, працьовитість і терпіння можуть допомогти людям
Г відбувалася боротьба за престол у Галичі

4. До козацьких літописів належить
А «Галицько-Волинський літопис»
Б «Київський літопис»
В «Повість минулих літ»
Г «Літопис Самовидця»

5. Сучасною українською мовою «Історію русів» видано в інтерпретації
А Д. Павличка
Б І. Франка
В І. Драча
Г Т. Шевченка

6. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» має
А одну сюжетну лінію
Б дві сюжетні лінії
В три сюжетні лінії
Г чотири сюжетні лінії

7. Автор утверджує закони народної моралі, за якими на статку, що отриманий нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш, у творі
А «Конотопська відьма»
Б «Вечір проти Івана Купала»
В «Маруся»
Г «Наталка Полтавка»

8. За мотивами одного з розділів Біблії, що являє собою пророче видіння майбутніх перетворень, коли «свята на землю правда прилетить», Тарас Шевченко написав твір
А «Кавказ»
Б «Ісаія. Глава 35»
В «Розрита могила»
Г «Сон» («У всякого своя доля…»)

9. Незламність, титанізм у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» символізує образ
А орла
Б Прометея
В Бога
Г скелі

10. У 40-х роках XIX ст. П. Куліш разом з В. Білозерським, М. Костомаровим та іншими створює
А Кирило-Мефодіївське братство
Б Братство тарасівців
В товариство «Громада»
Г гурток «Руська трійця»

11. Називав Марка Вовчка «донею»
А Іван Франко
Б Тарас Шевченко
В Пантелеймон Куліш
Г Іван Котляревський

12. Справжнє прізвище Івана Багряного
А Лозов’яга
Б Очерет
В Фітільов
Г Рудченко

13. «Гордим створінням, яке… як той дикий кінь, що ладен забити на смерть того, хто посміє доторкнутись до нього рукою» у творі Івана Багряного «Тигролови» є
А старий Сірко
Б Наталка Сірківна
В Грицько Сірко
Г Микола Сірко

14. Вірш Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» написано
А ямбом
Б верлібром
В хореєм
Г дактилем

15. За жанром твір Пантелеймона Куліша «До рідного народу…» —
А медитація
Б послання
В ода
Г гімн

16. В оповіданні Марка Вовчка «Максим Тримач» порушено проблему
А стосунків батьків та дітей
Б стосунків свекрухи й нелюбої невістки
В примусового шлюбу
Г зради національних інтересів

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між жанрами народних пісень та їх прикладами

1 родинно-побутові	А «Ой матінко, та не гай мене»
2 родинно-обрядові	Б «Сонце низенько, вечір близенько»
3 балади	В «Ой на горі вогонь горить»
4 історичні	Г «Ой Морозе, Морозенку»
	Д «Ой хто, хто Миколая любить»

Відповідь:
1—Б
2—А
3—В
4—Г

18. Установіть відповідність між назвами літописів та подіями, які вони описують

1 «Повість минулих літ»	А чорна рада під Ніжином, два ворожі табори — Сомка і Брюховецького
2 «Галицько-Волинський літопис»	Б відомості про територію, заселену слов’янами, про їхні звичаї та мову, героїчне минуле Київської держави з 852 до 1110 року
3 «Київський літопис»	В велике лихоліття Руської землі — наскоки половців, безлад у державі внаслідок князівських міжусобиць
4 «Літопис Самовидця»	Г боротьба за престол у Галичі між князями, хоробрість князя Данила в бою з татарами на ріці Калці
	Д історія козацтва з часу його виникнення до 1709 року

Відповідь:
1—Б
2—Г
3—В
4—А

19. Установіть відповідність між художніми засобами та їх прикладами у творах

1 Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум	А порівняння
2 непокоїть Венерин амур	Б метафора
3 Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя не обійде вона	В анафора
4 Що є свобода? Добро в ній якеє?	Г риторичне запитання
	Д епіфора

Відповідь:
1—Д
2—Б
3—А
4—Г

20. Установіть відповідність

1 «Той безперервно стягає поля, / Сей Іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк…»	А «Dе lіbеrtatе»
2 «О, якби в дурні мені не пошитись, / Щоб без свободи не міг я лишитись. / Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!»	Б «Бджола та Шершень»
3 «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість: нагороди смерть…»	В «Вхідні двері до християнського доброчестя»
4 «З усіх утрат втрата часу найбільша»	Г «Всякому місту — звичай і права»
	Д афоризм Сковороди

Відповідь:
1—Г
2—А
3—Б
4—Д

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21. Ідея волелюбності яскраво втілена у творі Г. Сковороди

Відповідь: «De libertate»

22. «Тигролови» за жанром — це

Відповідь: пригодницький роман

23. Перші друковані книги в Україні (записати не менше двох):

Відповідь: Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581)

24. Кульмінацією твору Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…») є сцена

Відповідь: генерального мордобітія

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

25. Які основні мотиви послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»?

Поема «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», написана наприкінці грудня 1845 р., завершувала цикл раніше написаних поем і стала синтезом Шевченкових
думок про волю, живою програмою національно-культурного, соціального і політичного визволення України. Цей твір — справжній заповіт Шевченка для нації.

Уже в епіграфі твору («Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить,— лжа оце») поет виразно вказував на свій ідеал— Україну як національну спільність, побудовану на засадах гуманної християнської моралі. Нація в поемі постає в образі спільного дому. Тому ліричний герой важко переживає зло і неправду, які бачить у цьому домі:

Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма.

Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненарожденним») часи, а разом це — вічність, отже, поширюється і на нас. Звертаючись до совісті дворян-українців, які не цікавляться уроками історії, рідною мовою, за кордоном здобувають освіту, Тарас Шевченко докоряє, просить, проклинає:

Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова…
Все розберіть…

З провідної ідеї поеми — «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» — випливало найперше завдання дбати про державно-політичну незалежність України: «Розкуйтеся…» Але перш ніж позбутися політичного гноблення, треба було скинути ті кайдани, якими обмінювалися, які кували один на одного земляки-українці. Тому «…братайтеся!» — це виший ступінь любові до України. Виші верстви українців, як спостерігав Т. Шевченко, були глухими до потреб простого народу, не чули зойку покривджених не тільки російським царатом, але й ними людей. Поет закликає панство схаменутися, брататися з «нижчими» верствами українського народу («…Бо хто матір забуває, того Бог карає»). У посланні «І мертвим, і живим…» поет не просить, а навіть благає панство обняти «найменшого брата», тобто поневолений трудящий люд, під покровом матері-У країни:

Обніміте ж, брати мої.
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться.
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.

Образ майбутнього такий привабливий, такий довгожданий і, здасться, недосяжний. Найвищий ступінь любові до України поетові земляки виявили б тоді, коли шукали б для себе правди, волі й братерства не поза її межами — у Росії чи навіть у Західній Європі, а «у своїй хаті». «У чужому краю» для них не може бути «братерства братнього», бо воно можливе тільки на рідній землі. І це цілком природно. Цю одвічну правду поет стверджує образно й рішуче:

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…

Злочин багатих Шевченкових земляків полягав не тільки в тому, шо вони шукали в чужих краях «доброго добра», а й у тім, що занедбали національно-культурний розвиток України, стали зрадниками, перевертнями —«свого цуралися». Таких Бог карає і навіть чужі люди проганяють. Здобутки науки і культури інших народів дуже потрібні, без їх засвоєння неможливий національний прогрес у цих галузях, але занедбувати при цьому своє, рідне — просто недопустимо.

Заповіт для сучасників і нащадків досить промовистий:

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Отже, з безмежної любові Шевченка до України і до земляків народилося це сміливе, гостре й одночасно дружне поетичне слово, яке «неложними устами» не тільки сказало землякам усю правду в очі, але намагалось повернути на праведну дорогу, збудити у них націонаїьну свідомість, спрямувати їх зусилля для справи національно-політичного визволення України.

Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 3

Повернутися на сторінку Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання.