Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 16

    Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 16

    ВАРІАНТ 16

    Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

    1. Автор утверджує закони народної моралі, за якими на статку, що отриманий нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш, у творі
    А «Конотопська відьма»
    Б «Вечір проти Івана Купала»
    В «Маруся»
    Г «Наталка Полтавка»

    2. «Стара-стара та престаренна! Але старі діди, що вже насилу ноги волочуть, та розказують, що ще як були вони підпарубочими, так вона і тогді така стара була, як і теперечки; так що, коли б не збрехати, було їй літ п’ятдесят зроду», — такою зобразив героїню твору
    А Т. Шевченко
    Б Г. Квітка-Основ’яненко
    В І. Котляревський
    Г Г . Сковорода

    3. НЕ належить до нової української літератури твір
    А «Максим Тримач»
    Б «Катерина»
    В «Всякому місту — звичай і права»
    Г «Тигролови»

    4. Художній метод і творчий напрям, для якого характерні бурхливі почуття, незвичайність в обставинах, зовнішності героя; герой обов’язково протиставляється натовпу, — це
    А класицизм
    Б бароко
    В реалізм
    Г романтизм

    5. Епізод із хворостиною і рахунком козаків наявний у творі
    А «Максим Тримач»
    Б «Лілея»
    В «Конотопська відьма»
    Г «Тигролови»

    6. Одним із творів, що входить до літературної пам’ятки житійної літератури, яка розповідає про життя мешканців Печерського монастиря, є
    А Притча про сіяча
    Б оповідання «Про Прохора-чорноризця…»
    В «Повість минулих літ»
    Г Притча про блудного сина

    7. Поет епохи бароко, автор збірок «Зегар з полузегарком», «Млеко….», теоретик курйозного віршування —
    А Григорій Сковорода
    Б Іван Котляревський
    В Іван Вишенський
    Г Іван Величковський

    8. «Мої діти — католики… / Щоб не було зради, / Щоб не було поговору… / Я присягав, брав свячений/Різать католика…» — каже герой твору «Гайдамаки»
    А Залізняк
    Б Ярема
    В Гонта
    Г кобзар Волох

    9. «Кругом дівчата танцювали / В дробушках, в чоботях, в свитках…» у творі
    А «Максим Тримач»
    Б «Вечір проти Івана Купала»
    В «Конотопська відьма»
    Г «Енеїда»

    10. Основою щастя, за Г. Сковородою, є
    А гроші
    Б «сродна» праця
    В любов до ближнього
    Г уміння прощати

    11. «Я люблю Петра душею, / Він один владіє нею…» — зізнається героїня твору
    А «Конотопська відьма»
    Б «Вечір проти Івана Купала»
    В «Наталка Полтавка»
    Г «Маруся»

    12. Судденко Дем’ян Халявський — це коханий
    А Марусі («Маруся»)
    Б Катрі («Максим Тримач»)
    В хорунжівни Олени («Конотопська відьма»)
    Г Наталки («Наталка Полтавка»)

    13. Якову де Бальмену Тарас Шевченко присвятив твір
    А «Катерина»
    Б «Наймичка»
    В «Сон» («У всякого своя доля…»)
    Г «Кавказ»

    14. Героїчний подвиг Низа та Евріала наявний у творі, що є
    А епічним
    Б ліричним
    В драматичним
    Г ліро-епічним

    15. «1 мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пом’янути…» — пише Т. Шевченко у творі
    А «Мені однаково…»
    Б «Заповіт»
    В «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
    Г «Гайдамаки»

    16. Хроніка — так визначає жанрову специфіку свого твору
    А Г. Квітка-Основ’яненко
    Б І. Котляревський
    В Іван Багряний
    Г П. Куліш

    Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

    17. Установіть відповідність між парами закоханих одного твору

    1 ОксанаА Маруся
    2 ВасильБ Катря
    3 СеменВ Петро Шраменко
    4 ЛесяГ Забрьоха
    Д Галайда

    Відповідь:
    1—Д
    2—А
    3—Б
    4—В

    18. Установіть відповідність між цитатами із творів та жанрами, до яких ці твори належать

    1 Де общее добро в упадку,
    Забудь отця, забудь і матку,
    Лети повинность ісправлять…
    А балада
    2 Пішла полем ридаючи,
    В тумані ховалась
    Та крізь сльози тихесенько
    Про вдову співала…
    Б роман у віршах
    3 Ой волю я, пан Каньовський,
    В сирій землі гнити,
    Ніж з тобою по неволі
    На цім світі жити
    В послання
    4 І чужому научайтесь,
    И свого не цурайтесь
    Г бурлескно-травестійна поема
    Д соціально-побутова поема

    Відповідь:
    1—Г
    2—Д
    3—А
    4—В

    19. Установіть відповідність між ознаками і творами, для яких вони характерні

    1 поєднання реального і фантастичногоА «Гайдамаки»
    2 дві сюжетні лінії — історична і любовнаБ «Конотопська відьма»
    3 перший західноукраїнський альманахВ «Русалка Дністрова»
    4 входить до збірки житійних оповіданьГ оповідання «Про Прохора-чорноризця…»
    Д «Максим Тримач»

    Відповідь:
    1—Б
    2—А
    3—В
    4—Г

    20. Установіть відповідність між автором і героєм його твору

    1 П. КулішА Пістряк
    2 Г. СковородаБ Сомко
    3 Т. ШевченкоВ Турн
    4 І. КотляревськийГ Лейба
    Д Шершень

    Відповідь:
    1—Б
    2—Д
    3—Г
    4—В

    У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

    21. Біблійний афоризм «альфа і омега» означає
    Відповідь:
    «початок і кінець»

    22. До народних балад належать (записати не менше трьох назв):
    Відповідь:
    «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Бондарівна»

    23. Історичною основою роману «Чорна рада» стали події, описані у
    Відповідь:
    «Літописі Самовидця»

    24. За літературним родом «Наталка Полтавка» є
    Відповідь:
    драмою

    Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

    25. Чому поему Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…») вважають зразком політичної сатири?

    Поема «Сон» («У всякого своя доля…») — перший сатиричний твір Шевченка і перший у новій українській літературі твір політичної сатири, спрямований проти соціального і національного гноблення українців, а також проти рабської покірливості народу. Сюжетно-композиційна основа поеми — фантастичний політ оповідача над просторами Росії у пошуках «раю» в імперії Миколи І. Пост малює викривальні картини покріпаченої України («опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне»), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера — «царя волі»), Петербурга. «Раю» для людей він не знаходить, існує той «рай» тільки для царя і його вельмож.
    У центрі сатиричного зображення — «братія», дрібні чиновники та писарі, що «киснуть у чорнилі». Це ті дрібні п’явки, що живляться народною кров’ю. Поет бридливо згадує про них, як вони вранці йдуть «у сенат писати та підписувать — та драти із батька і брата». Над тими дрібними п’явками стоїть друга верства великих п’явок — «високоблагородних». «У сріблі та златі, мов кабани годовані, пикаті, пузаті», вони довкола царя «аж потіють та товпляться, щоб то ближче стати коло самих». «Отечество»у кожного раз у раз на язиці, тільки ж під «отечеством» вони розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші».
    Глибоких соціально-політичних узагальнень досягає пост у зображенні царського палацу. Ці сцени — «висока карикатура» не тільки на Миколу І, а й на саме самодержавство як брутальне й не обтяжене розумними законами самовладдя. Так, сцена «генерального мордобитія», за Іваном Франком,— сатиричний символ царизму. Оточений блюдолизами, облитими золотом, цар походжає і «цвенькає» «об отечестві». Блюдолизи товпляться довкола нього, щоб дістати найбільшу ласку для себе — царську «дулю». І ось «цар підходить до найстаршого… та в пику його як затопить! Облизався неборака та меншого в пузо, аж загуло! А той собі ще меншого, а менший малого, а той дрібних…».
    Найбільшу огиду і презирство викликають у Шевченка «землячки», які бояться «заплямувати» себе близькістю до рідного народу, «пнуться» в пани, втрачаючи сором і совість. Пост викриває отих «п’явок», «шашелів», що підривають сили народу, плямують честь і гідність своєї нації.
    На противагу цим негативним образам Шевченко створив світлий образ борця («не просить, не плаче, не стогне»). Таким є трагічний образ наказного гетьмана Павла Полуботка. Його монолог-звертання до царя є голосом народного гніву, що повстав проти зла й несправедливості.
    Тарас Шевченко для втілення свого творчого задуму — викриття ненависного народові ладу — обрав форму сну не випадково. Російську імперію — тюрму для закріпаченпх народів — він сприймає як жахливий сон, від якого мусять прокинутись люди. Форма сну дала поету можливість з великою правдивістю зобразити широкі простори імперії зла, переноситись у різні місця (у сні все можливе), швидко змінювати картини, не описуючи зайвих деталей подорожі-сну, подавати фантастичні й алегоричні картини (біла птаха — душа замучених козаків).
    Отже, поема Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…») — нищівна сатира на Російську імперію як втілення зла й несправедливості, «велике оскарження «темного царства» за всі теперішні н минулі кривди України», за словами Івана Франка.

    Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 16

    Повернутися на сторінку Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання.

    Комментарии закрыты.