Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 12

Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 12

ВАРІАНТ 12

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. Помста княгині Ольги древлянам («Повість минулих літ») свідчить про неї як про
А мудру і далекоглядну державну діячку
Б жорстоку і хитру правительку
В християнку, що не позбулася язичницьких моральних принципів
Г людину, що не завжди обдумує свої вчинки

2. Учення Г. Сковороди про споріднену працю втілено у творі
А «Вхідні двері до християнського доброчёстя»
Б «Бджола та Шершень»
В «Всякому місту — звичай і права»
Г «Dе libertatе»

3. «Золото — не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших…» кажуть про
А Наталку Сірко («Тигролови»)
Б Катрю («Максим Гримач»)
В Марусю («Маруся»)
Г Наталку («Наталка Полтавка»)

4. «Що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває» орел Прометеєві у творі
А «Кавказ»
Б «Гайдамаки»
В «Катерина»
Г «До Основ’яненка»

5. Викупляти з неволі козаків у «Чорній раді» уважав своїм призначенням
А Сомко
Б Брюховецький
В Божий чоловік
Г Василь Невольник

6. «Молода, батьку, знайшлась би друга, а Кирила Тура другого не буде», — каже герой твору
А «Тигролови»
Б «МаксимТримач»
В «Чорна рада»
Г «Вечір проти Івана Купала»

7. Твір «Максим Тримач» написано в манері
А романтичній
Б бароковій
В сентиментальній
Г реалістичній

8. Основною частиною твору Тараса Шевченка «Розрита могила» є
А звернення України до Богдана Хмельницького
Б звернення до українців, до пам’яті попередників, сучасників, нащадків
В заклик до пробудження національної свідомості українців
Г роздуми оповідача про суспільні умови, які призводять до розбрату та морального краху

9. Сатиричним є твір Тараса Шевченка
А «Кавказ»
Б «Сон» («У всякого своя доля…»)
В «Єретик»
Г «Великий льох»

10. Головною думкою твору «Тигролови» є
А упевненість у тому, що Григорій і Наталка дістануться України
Б людина завжди повинна думати, як врятувати своє життя
В за будь-яких обставин людина найперше має бути Людиною
Г людське життя безцінне

11. М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького називають
А «Покутською трійцею»
Б «Руською трійцею»
В членами Кирило-Мефодіївського братства
Г членами Братства тарасівців

12. Виняткова особистість, яка діє в незвичайних обставинах, прагне свободи, гармонії з природою, — це ознаки літературного напряму
А бароко
Б сентименталізму
В романтизму
Г класицизму

13. Епізод освячення ножів змальовано в поемі Т. Шевченка
А «Катерина»
Б «Гайдамаки»
В «Великий льох»
Г «Марія»

14. Опис хутора над Дніпром, що належав Максимові Тримачу, зображення його (Максима) як заможного козака у творі Марка Вовчка є
А розв’язкою
Б зав’язкою
В кульмінацією
Г експозицією

15. Продовжують традиції І. Величковського в сучасній українській літературі
А В. Герасим’юк, О. Ірванець
Б В. Цибулько, І. Лучук
В В. Женченко, А. Мойсієнко
Г І. Малкович, П. Мідянка

16. П. Куліш започаткував в українській літературі різновид роману
А філософський
Б історичний
В утопічний
Г фантастичний

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність прізвищ письменників та назв творів, авторами яких вони є

1 Марко ВовчокА «До Основ’яненка»
2 Тарас ШевченкоБ «Маруся»
3 Іван КотляревськийВ «Наталка Полтавка»
4 Пантелеймон КулішГ «Максим Тримач»
Д «Чорна рада»

Відповідь:
1—Г
2—А
3—В
4—Д

18. Установіть відповідність знакових місць із прізвищами письменників, яких вони стосуються

1 КанівА П. Куліш
2 хутір МотронівкаБ Марко Вовчок
3 ПолтаваВ Т. Шевченко
4 Орел Г Г. Сковорода
 Д І. Котляревський

Відповідь:
1—В
2—А
3—Д
4—Б

19. Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють

1 Ярема ГалайдаА «Максим Тримач»
2 КатряБ «Наталка Полтавка»
3 вознийВ «Катерина»
4 Наталка СіркоГ «Тигролови»
Д «Гайдамаки»

Відповідь:
1—Д
2—А
3—Б
4—Г

20. Установіть відповідність цитат з назвами творів, звідки їх узято

1 «Тяжко-важко сиротині, / А ніхто не бачить… / Тільки ворог, що сміється… / Смійся, лютий враже! / Та не дуже, бо все гине, — / Слава не поляже; / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі, / Чия правда, чия кривда / І чиї ми діти»А «Енеїда»
2 «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь»Б «Всякому місту — звичай і права»
3 «Байдуже смерті, мужик то чи цар, — / Все пожере, як солому пожар. / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь…»В «До Основ’яненка»
4 «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона: / їх Бог благословляє, / Добро їм посилає, / І з ними вік живе»Г «Наталка Полтавка»
Д «Гайдамаки»

Відповідь:
1—В
2—А
3—Б
4—Г

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21. Першою україномовною повістю нової української літератури є твір
Відповідь:
Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»

22. Зв’язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння показаний у творі
Відповідь:
Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купали»

23. Поетами-романтиками вважають (записати не менше трьох прізвищ)
Відповідь:
Є. Гребінку, В. Забілу, М. Петренка

24. Тема жіночої долі простежується у творах Т. Шевченка (записати не менше трьох)
Відповідь:
«Наймичка», «Марія», «Катерина»

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

25. Які жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману Пантелеймона Куліща «Чорна рада»?

Відповідь:

В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». За словами автора, у «Чорній раді» він виконав «завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман».

Сюжет «Чорної ради» взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїни, доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали різні політичні й соціальні орієнтації, то призвели до «чорної» ради 1663 року. Боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького стала гострою як ніколи до того. Від різних соціальних груп висувалися на геть¬манство Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховсцький. Отже, претенден¬тів було трос, а булава одна. «Чорна» рада («чорна» — бо в ній узяла участь «чернь», тобто народ) обрала гетьманом Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Перемігши своїх конкурентів, Брюховецький стратив Сомка та його прибічників.

У романі дві сюжетні лінії — історична і любовна. Реальні герої і герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Зобразивши дисгармонію у суспільному житті, Куліш залишив читачеві надію на гармонію внутрішню, душевну.

Конкретно-історичне змалювання подій у романі завершується лірично: автор повідомляє про нову подружню пару — Лесю й Петра. Отже, герої Куліша приходять до гармонії в особистому житті, у сімейній ідилії. Це вже вказівка на націон альну перс-пективу — міцна сім’я уявляється авторові запорукою збереження української самобутності, прадідівських звичаїв і традицій, народної моралі й самого народу.

П. Куліш визначив жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на спорідненість свого твору з літописами. Хроніка як літературний твір передбачає послідовне викладення історії якоїсь суспільної чи навіть родинної події за тривалий проміжок часу. Використавши частково фольклорні матеріали, Куліш у «Чорній раді» спирався насамперед на архівні доку-менти й літописи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту. Відомості про події, пов’язані з «чорною» радою, Куліш почерпнув з літописів Самовидця й Григорія Грабянки. Хоча письменник прагнув до історичної достовірності, митець пере¬магав у ньому історика. У романі «Чорна рада» Куліш не стільки описує чи оповідає, скільки виражає, подає жваві діалоги і полілоги, характерні репліки окремих людей. Письменник з успіхом вдався до художнього вимислу. У творі діють поряд з історичними і вигадані особи. Куліш зумів створити бага¬тобарвний, різнобічний, живий і повнокровний образ козацької України 1663 р. Цей образ, у якому сконденсовано характерні особливості багатовікової істо¬рії Русі-України, символізує її драматичну, а то й трагічну долю те під часів занепаду Київської Русі. Через символічний образ «нещасливої старосвітщими» письменник переконливо показав, що втрата державної самостійності Русі-України була спричинена насамперед соціальним розбратом, класово-становою боротьбою, руїнницькими діями національно безвідповідальних або й несвідомих елементів серед різних верств самої української народності, егоїстичною пристрастю національних провідників до гетьманування, небажанням національних сил об’єднатися в боротьбі проти чужоземних загарбників.

У ролі композиційного стрижня автор уміло використав романічний мотив дороги. Колишній паволоцький полковник, а тепер священик Шрам (прообразом його став Іван Попович, який згадується в «Літописі Самовидця») разом із сином Петром вирушають із Правобережної України на Лівобережну до гетьмана Сомка, щоб підняти його проти зрадника Тетері. Аж до центральної, кульмінаційної в романі події — «чорної» ради — твір складається із сцен-зустрічей ІІІрама й молодого Шраменка з окремими особами та групами людей — представниками городових козаків, селян, міщан, запорожців, поміщиків, козацької старшини.

«Чорна рала» відразу ж після її виходу у світ здобула широке визнання. Із захопленням ознайомився з першим українським романом Т. Шевченко, про що він повідомляв авторові в листі від 5 грудня 1857 р.: «Спасибі тобі, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і. особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі». І. Франко називав «Чорну раду» «найкращим твором історичної прози в українській літературі».

Поетика історичного роману «Чорна рада» багато в чому нагадує поетику європейської, зокрема вальтер-скоттівської романістіки. Можна спостерігати ряд епізодів і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються в дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту в країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П. Куліш наповнив його національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України.

Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 12

Повернутися на сторінку Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання.

Комментарии закрыты.