Про зоряний Віз. Міфи та легенди українців. Стислий виклад твору

Про зоряний Віз. Міфи та легенди українців. Стислий виклад твору

Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях.
Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без моди, а за ним другий, третій … сьомий. Усіх напоїла дівчина, усіх урятувала, тільки води в глечику залишилося на дні.
Сіла дівчина відпочити. Як ось біжить собака — та й перекинув посудину. Вилетіло звідти сім великих зірок і одна маленька, поставали вони на небі в пам’ять про щиру дівчину та врятованих нею душ — сім людських і собачу. Назвали те сузір’я Віз. А Бог послав на ту країну дощ.

Коментар
Так люди пояснювали форму сузір’їв на небі, прославляли милосердя й доброту.

Про зоряний Віз, міфи та легенди українців, стислий виклад твору Про зоряний Віз, Про зоряний Віз, скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *