Про дощ. Міфи та легенди українців. Стислий виклад твору

Про дощ. Міфи та легенди українців. Стислий виклад твору

Є повір’я, що Бог має особливі сховища дощу. Коли треба пустити дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю та глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. Часто буває, що дощ ллється кілька днів підряд. Це трапляється тому, що Бог каже глухому янголові: «Ходи там, де чорно», — а той чує: «Де вчора». Бог каже, щоб лив дощ, де просять, а глухий думає, що треба лити туди, де косять.
Райдуга — це «насос», що набирає воду з морів та рік у хмару. «Веселка» від того, що все навкруги стає веселішим; це дорога для янголів, які сходять з неба, щоб набрати води й вилити крізь особливе сито на землю у вигляді дощу.

Коментар
Так наші пращури з гумором пояснювали, чому дощ іде невчасно й не там, де просять. Красиве явище — веселку — вони пов’язували з «дорогою янголів».

Про дощ, міфи та легенди українців, стислий виклад твору Про дощ, Про дощ, скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *