Протиставлення характерів Устини та панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»). Характеристика образів, українська література
У своїй визначній повісті «Інститутка » Марко Вовчок розробляє два протилежні жіночі типи — це кріпачка Устина та її панночка.
У чому різниця між цими двома молодими жінками? Звичайно, на перший погляд основною різницею між ними є соціальне становище, адже Устина є всього-навсього простою селянською дівчиною, служницею-кріпачкою панночки. Але основне протиріччя між ними полягає в протиставленні їх характерів.
Панночка заможна, дуже розбещена й страшенно жорстока. Її бажання керувати всім і всіма не має ніяких меж. Вона являє собою класичну кріпосницю: жорстоку, лайливу й безпринципну, що ставить себе набагато вище, ніж це є насправді.
І ось перед нами абсолютно інша молода дівчина — кріпачка Устина. Незважаючи на відсутність освіти, на відміну від пані це багата й красива натура. їй не чуже почуття прекрасного, вона вміє насолоджуватися життям, таким, яким воно є, черпати з нього лише позитивне.
Це одна з відмінностей між ними, адже заможна красива пані ніколи не буває задоволеною. Здається, що більше нема чого бажати, і все ж їй завжди всього бракує, їй неможливо догодити. Навіть після народження сина вона не стає лагіднішою, материнський інстинкт мало впливає на її характер. Одного разу, восени, коли трусили стиглі яблука, одна бабуся роздала дітям по яблуку. Це побачила пані й з кулаками накинулась на стареньку. Устина ж, навпаки, поважає людей похилого віку й з любов’ю ставиться до дітей.
А як відрізняється мова обох героїнь. Панночка до кріпаків «репече» і «дзявкотить», а до гостей-панів «ляскотить по-пташиному». Мова її груба, лайлива, що не може бути притаманним освіченій людині: «Чого сунешся?», «Дурно хліб мій їси», «Ось я тебе навчу!»
З уст красивої пані чутно слова «гадино, ледащо, мужичко, злодійко ». А від Устини ми чуємо лише спокійні, привітні слова: «Прости їй, Господи!»
Марко Вовчок змалювала дві протилежні жінки. Ефект протиставлення письменниця використала для того, щоб ще раз підкреслити високі моральні якості простих сільських людей, безмежний потенціал їхньої багатої душі.