Прислів’я та приказки про біду, народні прислів’я та приказки українців
- А що нам за теє браться, коли біди бояться.
- Без біди не вмерти.
- Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.
- Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
- Біда без дощу росте.
- Біда бідного шукає.
- Біда бідному — і вмерти не дають.
- Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
- Біда бідою їде і бідою поганяє.
- Біда біду бачить по сліду.
- Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.
- Біда біду породила, а біду чорт.
- Біда біду тягне.
- Біда вимучить, біда й виучить.
- Біда гартує чоловіка, як вода залізо.
- Біда і вдень не спить.
- Біда красить, як кип’яток рака.
- Біда куца, а горе чубате.
- Біда людей єднає.
- Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
- Біда навчить і шилом кашу їсти.
- Біда навчить калачі їсти.
- Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
- Біда не спить, але по людях ходить.
- Біда помучить, але і жити научить.
- Біда розум родить і на розум наводить.
- Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити.
- Біда тому, хто добра не робить нікому.
- Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
- Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.
- Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.
- Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.
- Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
- Біди і грім не заб’є.
- Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
- Біди ні продати, ані проміняти.
- Бідна душа без гроша.
- Бідний багатому косить, а сам їсти просить.
- Бідний буває багатим тільки вві сні.
- Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
- Бідний і на тім світі на панів робить: пани будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.
- Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
- Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
- Бідний робить — багатому родить.
- Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.
- Бідність не гріх.
- Бідність показує нам наших приятелів.
- Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.
- Бідному википить, а багатому накипить.
- Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
- Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
- Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
- Бідняк, що грак — з долини та в байрак.
- Бідою біді не поможеш.
- Біду в гості не просять.
- Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш.
- Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.
- Буде біді кінець, як нас не стане.
- Б’юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
- В біді пізнавай приятеля.
- В убогого все по обіді.
- Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова.
- Від меншої біди втікав, а в більшу попав.
- Далеко йшов, а добра не знайшов.
- Для бідного кожні ворота замкнені.
- До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.
- Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
- Дожились до того, що нема нічого.
- Дожились до того, що хоч серед хати орати.
- Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди.
- Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
- Живу й світа не бачу.
- З хлопа усі живуть, тому його й скубуть.
- З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо.
- І в давні літа була біда.
- І у Відні є люди бідні.
- І хвоста нема в дворі.
- На бідного Макара всі шишки валяться.
- На бідного Хому і дерево пада.
- На бідного Хому і дерево пада.
- На бідняка камінь і вгору котиться.
- На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться.
- На темного мужика пре злиднів толока.
- На убогого всюди капає.
- Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати.
- Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.
- Ніхто не відає, що бідний обідає.
- Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав.
- Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
- Привикай, коровко, до житньої соломки.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Розживемось, як у пастухи наймемось.
- Розжилась голота коло болота.
- Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.
- Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку!
- Тільки й землі маю, що поза нігтями.
- Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний.
- Тягни лямку, поки викопають ямку.
- У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
- У бідного тоді неділя, коли сорочка біла.
- У бідного щодня піст.
- Убогому життя, як собаці на перелазі.
- Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив.
- Чоловік убогий — то кінь безногий.
- Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.
- Шукай добра, біда сама знайде.
- Як умер біднячок — тільки піп та дячок.
- Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив.
Прислів’я та приказки про біду, народні прислів’я та приказки українців, українська література, шкільна програма, твори з української літератури, прислів’я та приказки
Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…
Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма