Природа сатири і гумору у творчості О. Вишні

Природа сатири і гумору у творчості О. Вишні. Українська література, Остап Вишня, шкільна програма

«Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар. Справді» Остап Вишня — гуморист і сатирик для мільйонів читачів. Він зміг у мудрих і працьовитих, дотепних і кмітливих, щирих і безпосередніх героях своїх творів втілити риси характеру українського народу, передати його ментальність. Тому багатьох струн людської душі торкало і торкає вишнівське мудре, щире, дотепне слово.
Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це і лагідна, м’яка усмішка, сповнена любові і приязні до людини, й ущипливий дотеп, коли йдеться про безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво. Сам письменник розмірковував так: «Що треба, щоб мати право з людини посміятися, покепкувати, навіть насміятися з своєї, рідної людини?.. Треба — любити людину. Більше, ніж самого себе». В цих рядках — весь Остап Вишня, його громадське та письменницьке кредо, його стиль та творча манера.
Звідси — той своєрідний жанр м’якої, незлобивої, виховної усмішки. Усмішки, а не фейлетону, де необхідна категоричність та різкість, завдання якого — викликати огиду та осуд; не нищівного памфлета, де сила та пристрасть викриття поєднується із злою іронією та сарказмом…
Збагнувши народнопоетичну стихію, навчаючись в Котляревського та Гоголя, глибоко шануючи Чехова та Стефаника, благоговіючи перед генієм Пушкіна та Бєлінського, творчо використовуючи спадщину Шевченка і Салтикова-Щедріна, Остап Вишня став творцем нового гумористичного жанру—веселої, дотепної, саме вишневої усмішки.
В своїй багатогранній творчості Остап Вишня звертається до жанру фейлетону та памфлета, гуморески та нарису, усмішки-жарту, усмішки-оповідання, усмішки-статті та рецензії.
Його улюбленими прийомами є інтимна розповідь від першої особи, персоніфікація, композиційне використання сну, контрастне порівняння, викриття — від зворотного.
Письменник щедрий на гротеск і приховану іронію та їдкий саркастичний сміх. Гуморист влучно використовує народні дотепи, прислів’я, крилаті слова, вдається до діалектизмів, фонетичної зміни російських слів, професіональної термінології, архаїзмів, іншомовних слів, творить свої слова і особливо викривальні прозивні імена.
Всі його гуморески насичені розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Творчість Остапа Вишні позначена самобутністю та оригінальністю, непідкупною щирістю та людяністю.
В чому ж і як проявилась ця самобутність нашого гумориста?
Як письменник Остап Вишня виріс і сформувався на благодатному ґрунті народнопоетичної творчості. Він наче увібрав у себе народні думи та прагнення, соковиту розмовну мову з іскристим гумором та влучними дотепами, чарівними піснями та незлобивим сміхом.
Визначальні особливості гумору О. Вишні — багатство відтінків і барв комічного, по-народному оковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги — один із основних засобів характеристики й оцінки персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність; у них — і безпосередня інформація про людину, обставини дії, комічну ситуацію, й авторська оцінка зображуваного. Власне, вони надають змістово-художньої поліфонічності усмішкам митця.
Високо цінуючи влучний дотеп, кмітливе слово, Остап Вишня надавав великої ваги й жанровим сценкам, «моментальним» епізодам, що вимальовувались у діалогах та полілогах його персонажів.
Відтворюючи ситуаційні й мовні багатства ярмаркових спілкувань, сформовані протягом століть звичаї торговельних перемовин, із неодмінним жартом, комічним словом, веселим ставленням до всіляких гризот-незлагод, автор разом із тим поетизував кмітливість, мудрість українського люду. Напевно ж, він відчував і щиру потребу показати невичерпні джерела гумору, його народні витоки.
Загалом в Остапа Вишні багатий і різноманітний арсенал лексико-стилістичних засобів, сюжетних, ситуаційних прийомів, що визначають мистецьку своєрідність його усмішок, фейлетонів, оповідань. Він майстерно застосовує, зокрема, прийом зіставлення та поєднання в межах одного твору різних лексичних «шарів» і стилів — побутової і політичної, літературної і ділової, «протокольної-канцелярської мови, Стилю високого, ліричного й буденного. Джерело таких мовностилістичних прийомів і засобів — мовна практика народу, літературна класика, найперше — І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Гоголь.
Для викриття негативних явищ автор знаходить ефективну зброю сатири. Він творить гротескно-фантастичні сцени, де «входящі» та «виходящі» папери стають персоніфікованими учасниками бюрократично-канцелярського дійства («Не викрутяться»); вдається до іронічного зіставлення знівельованого канцелярського стилю з живим народним мовленням («Отака мати…»). Усмішки О. Вишні засвідчують розмаїття художніх форм, неповторність гумористичного письма. І в жанровому розумінні слід говорити не тільки про усмішки, письменник так само активно виступає у жанрі фейлетону й малого фейлетону, як твору документального, а також гумористичного оповідання («Село згадує», «Дід Матвій», «Ярмарок»).

Славу народного письменника Остапові Вишні принесли твори, в яких іскриться весняними барвами викривальний і життєствердний сміх. І все ж слушно буде відзначити: автор усмішок, фейлетонів чи оповідань — не тільки викривач, його таланту притаманна поетичність в осягненні світу, ніжність і лагідність у ставленні до людини, до природи.
Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий, письменник був справжнім новатором, першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова.

Література
1. Бугляй Ю. Володар світу. — К., 1985.
2. Дузь І. Остап Вишня: Літературний портрет. — К., 1982.
3. Остап Вишня. — В кн.: Бернадські Н., Задорожна С. Українська література. — К., 1995.
4. Остап Вишня. — В кн.: Історія української літератури ХХ століття. Кн. 2. — К., 1994.

Природа сатири і гумору у творчості О. Вишні. Українська література, Остап Вишня, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Остап Вишня

Вас можуть зацікавити:

1. Остап Вишня. Сторінки з біографії

2. Остап Вишня. Життя і творчість

3. Остап Вишня. Життєвий подвиг громадянина (життєвий і творчий шлях)

4. Остап Вишня — талановитий і неповторний митець українського народу

5. Гумореска Остапа Вишні «Чухраїнці» та її актуальність сьогодні. Аналіз твору

6. Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів Остапа Вишні

7. Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні «Перший диктант»). Характеристика образу

8. Друг людини, друг природи й праці. Аналіз творчості О. Вишні

9. «Хай живуть зайці!» (Остап Вишня). Сторінки із щоденника

10. «Полювання» за сміхом Остапа Вишні. Аналіз творчості

11. Гумор Остапа Вишні. Аналіз творчості Остапа Вишні

12. «Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!» (за творчістю Остапа Вишні). Аналіз творчості Остапа Вишні

13. «Отак і пишу…». Життя і творчість Остапа Вишні

14. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу. Аналіз творів

15. Чим мені подобається творчість Остапа Вишні. Аналіз творів

16. «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

17. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

18. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Тонкий гумор Остапа Вишні

19. Аналіз творчості Остапа Вишні

20. Шедевр української гумористичної літератури — «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

21. Остап Вишня — письменник, рибалка і мисливець. Сторінками біографії

22. Спогади живуть у нас (Остап Вишня)

23. Усмішки Остапа Вишні — перлини української літератури

24. Майстер гумору Остап Вишня

25. Сатирично-гумористична література Остапа Вишні

26. Гострі проблеми крізь призму сміху (за творчістю Остапа Вишні)

27. Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні

28. Висміювання міщанства, відсталості та неуцтва у творах Остапа Вишні

29. Теплий гумор Остапа Вишні (за творами «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

30. Ліризм і гумор у житті і праці простих трудівників (за творами О.Вишні «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

31. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

32. Засоби комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

33. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творчості

34. Зображення життя людини засобами ліричного та комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

35. Чарівність «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Аналіз твору

36. Український гуморист Остап Вишня. Аналіз творчості

37. Любов до природи та її захист в «Мисливських усмішках» Остапа Вишні. Аналіз твору

38. Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні. Аналіз творів

39. Тяжке життя сільської бідноти (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

40. Як діти знання здобували (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

41. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

42. Моя перша вчителька (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

43. Образ старенької вчительки Марії Андріївни з оповідання Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

44. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання). Варіант 1

45. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання) Варіант 2

46. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Життєвий і творчий шлях»

47. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Творчий шлях»

 

Комментарии закрыты.