Микола Олійник «Дочка Прометея», українська література

Микола Олійник «Дочка Прометея», українська література

Я честь віддам титану Прометею,
Що не творив своїх людей рабами,
Що просвітив не словом, а вогнем,
Боровся не в покорі, а завзято
І мучився не три дні, а без ліку…
Я вслід його піду.
Леся Українка

Хід уроку Микола Олійник «Дочка Прометея», українська література

I. Актуалізація опорних знань

I гр.— Хто такий Прометей?
II гр.— Як образ Прометея використовується в художній літературі?

Завдання обом групам — скласти сенкан «Прометей».
Таблиця вивішується на дошці.

Прометей
Відчайдушний, мужній, нескорений
Співчував, навчав, боровся
Страждав через любов до людей
Нескорений
Звертаю увагу на слова Лесі Українки з драми «В катакомбах» (на дошці).

II. Оголошення мети, завдань
Сьогодні ми поглибимо знання, здобуті на попередньому уроці, про життєвий шлях Лесі Українки, звернувшись до книги Миколи Олійника «Дочка Прометея». Книга Миколи Олійника — не просто зразок пам’ятних віх у біографії Лесі, це — щаблі її духовного становлення. Леся з подивом, а найчастіше з жахом відкривала для себе довколишній світ, що жив за вовчими законами насильства і здирства, в її свідомість входили такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, багатство і злидні, свобода і рабство, революція і подвиг, народ і Батьківщина. Отож, давайте ще раз з автором книги пройдемо життєвими дорогами однієї з найпрекрасніших дочок людства, щоб простежити її духовне зростання і зрозуміти, чому її названо дочкою Прометея.

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Бесіда

Учитель. Як у дитинстві формувалась самобутня індивідуальність Лесі? (Вплив батьків; потяг до народних звичаїв; Леся — Жанна Д’арк; приклад тітки Олени Антонівни; бажання побачити Мавку; початок хвороби.)

Завдання групам: слухаючи відповіді однокласників, занотовувати на аркуші паперу, які риси характеру формувались під впливом подій у Лесі.

Варіанти відповідей:
• вразливість до чужого горя, співчуття (історія з тіткою, кобзарем); цікавість до звичаїв і традицій українського народу (свято Купала на Волині);
• тонкі літературні смаки, бажання самій писати (в колі сім’ї);
• бажання активно діяти, протистояти злу (товариство у Луцькому замку); сміливість (одна у ліс);
• мужність (хвороба);
• як проходило громадянське змужніняя юної Лесі? (Приклад брата Михайла — студента; вплив Франка.)
Отже, поза громадським життям Леся себе не уявляє, вона хоче «…жити людиною, не скрипучим деревом, котре два віки стоїть, та обидва без користі».
• Чим може послужити Леся своєму народові?
• Словом: «слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє».
• Розповісти про силу Лесиної любові (розповідь про хворобу і смерть Сергія Мержинського).
• Біля ліжка вмираючого Сергія Леся за одну ніч напише драму «Одержима» про те, як Міріам боляче переживає втрату свого учителя — Ісуса Христа.
• Відчуйте душевні страждання Лесі в таких словах: «Та що тобі спалило душу, жінко?»
• Немає сонця в моїй душі — ніч, ніч, понура ніч.
• Де ж ще більше горе, як не могти віддать за друга душу?
• Чи зміг би хтось із вас кохати так, як Леся? (Заслуховую 2—3 роздуми.)

IV. Систематизація та узагальнення вивченого
На жаль, ми не можемо детально зупинятися на інших, не менш цікавих сторінках книги. Та мені б хотілося, щоб ми усі разом проаналізували, чому ж Леся — дочка Прометея? Що, на вашу думку, єднає Лесю з міфічним героєм? Згадайте початок уроку — сенкан «Прометей» на дошці (працюють і в групах, на великих аркушах заповнюють таблицю).
(Два представники від кожної групи кріплять аркуш на дошці і коментують колективний запис)

Я думаю, що прекрасна книга Миколи Олійника на прикладі долі Лесі Українки, яка своєю дивовижною одержимістю прилучилась до когорти нащадків Прометея, вчить нас не схиляти голови перед всевладністю долі, формувати в собі високі громадські ідеали і вміти їх гідно відстоювати за будь яких обставин (звучить прикінцевий монолог Лесі із книги «Дочка Прометея» у виконанні учня).