Подоляночка, українська народна пісня-гра

Подоляночка, українська народна пісня-гра

А тепер давайте в подоляночки пограємось. Одна дівчинка буде за «подоляночку» — вона йде в коло. Всі ж інші стають у коло, беруться за руки і водять танок, співаючи:

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була Молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.

Під цю пісню «подоляночка» спершу ходить у колі, а потім присідає до землі, схиляє голову на руки і сидить так, зажурившись, аж усім шкода її стає, і вони співають:

Устань, устань,
Подоляночко.

Тут «подоляночка» підхоплюється, а коло співає далі:

Умий личко,
Як ту скляночку.

На ці слова «подоляночка» показує в рухах, як вона старанно вмивається. І побачивши, що вона така чепурна, всі здогадуються, що вона, певно, й танцювати вміє, і радіють, радять їй у своїй пісеньці:

Візьмися у боки,
Покажи нам скоки.
Та біжи до гаю,
Бери дівча з краю!

Подоляночка тішиться і пританцьовує під цю пісеньку, а далі біжить до кола, бере за руку якусь дівчинку і веде всередину на своє місце, а сама стає в коло разом з усіма. Гра починається спочатку.

Подоляночка, українські народні пісні-ігри, стислий виклад твору Подоляночка, Подоляночка скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, українська народна пісня-гра Подоляночка

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма