Патріотична та громадянська лірика І. Я. Франка. Збірка «З вершин і низин» (вірші «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає…» та ін.). Аналіз творів. Тестові завдання, українська література
Хід уроку Патріотична та громадянська лірика І. Я. Франка. Збірка «З вершин і низин» (вірші «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає…» та ін.). Аналіз творів. Тестові завдання, українська література
II. Вступне слово
Яке жниво титана праці? На це запитання можна відповісти лише приблизно. Усі Франкові твори і досі не виявлені, а ті, що відомі — понад 8400, не вкладаються і в 200 томів, астрономічна цифра. Досі найповніше видання — 50-томне, в якому перші 25 томів — художні твори, у т.ч. перекладні; 26 — 42 томи — літературна критика, фольклор і мовознавство; 43 — 47 томи — філософія, етика, економіка, історія; останні три томи — вибрані листи.
Багатогранність Франка більш ніж дивовижна. Поет і прозаїк, драматург і перекладач, публіцист і сатирик, літературний критик і редактор, журналіст і видавець, філософ і економіст, фольклорист і етнограф, антрополог і етнолог, мистецтвознавець і педагог, політичний і партійний діяч — такий далеко не повний перелік творчих граней великого Каменяра.
Максим Рильський так висловився з цього приводу: «Франко був народжений поетом, але він же був народжений і прозаїком, і ученим-до-слідником, і громадським діячем. Його творча діяльність нагадує складний і прекрасний поліфонічний твір: багато мелодій, багато контрастів, гострі поєднання звуків — але, зрештою, все зливається у світлу гармонію».
Віддаючи належне всім граням таланту Франка, ми відзначаємо: як митець він передусім — поет. Поезіями він розпочав свою творчість, ними він і закінчив її. Саме в поезії Франко найяскравіше самовиразився як митець, як мислитель, як явище інтелекту, і нарешті, як особистість незвичайної емоційності, якій властива повна гармонія почуттів.
III. Оголошення теми і мети
Отже, сьогодні ми маємо можливість познайомитись із лірикою поета патріотичного та громадянського спрямувань. Тема уроку.
1. Обговорення епіграфа
Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
І рівного права для всіх:
Це весь і єдиний мій гріх!
2. Бесіда
• Пригадайте у хронологічній послідовності перші збірки Франка.
• Збірка «З вершин і низин» видавалася кілька разів. Пригадайте роки. (1883, 1887, 1893 рр.)
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення плану
2. Лекція
Лірика Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Громадсько-політична, філософська, інтимна і національно-патріотична лірика поета є окрасою української поезії і належить до найвищих досягнень у другій половині ХІХ ст.
За життя Франка вийшло дев’ять поетичних збірок.
Збірка «З вершин і низин» — це складна мистецька будова з віршів, писаних у різний час і з різного приводу. «Укладаючи матеріал для сеї книжки,— писав І. Франко у «Передньому слові»,— я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність». Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.
3. Робота у групах
Поділ на дві групи: перша — аналізує поезію «Каменярі», друга — «Товаришам із тюрми».
4. Прослуховування аудіозапису «Гімн» на музику Миколи Лисенка
5. Лекція
Збірка відкривається віршем «Гімн», в якому створено високохудожній образ «вічного революціонера», який потім був підсилений образом каменяра. Могутній голос «вічного революціонера» закликає на боротьбу за свободу і кращу долю народу. Цілою системою художніх засобів Франко досягає високої поетичної образності, глибокої переконливості і віри в торжество ідей революційної боротьби та неминучість суспільних змін.
«Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело»,—
пише він про революціонера. Ніщо не може зупинити «дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю», і за яким «міліони радо йдуть». У кінці твору в алегоричній формі виражається віра поета в настання нового життя.
Франкові вірші циклу «Веснянки» («Гріє сонечко», «Гримить!», «Земле моя, всеплодющая мати») творчо переосмислюють жанр народної пісні і підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, «братерство всесвітнє». Поет закликає передову інтелігенцію сіяти «думи вольнії», «жадобу братолюбія» («Гріє сонечко»).
Тоді чарівниця-весна обов’язково змінить холодну і сувору зиму. «Тайна дрож пронимає народи», змін чекають мільйони народів, які не хочуть жити по-старому («Гримить!»)
Про свій кровний зв’язок з народом І. Франко пише у вірші «Земле моя, всеплодющая мати». Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:
Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені!
6. Групова робота над текстами поезій, їх аналіз
Група 1 — «Гріє сонечко»
1) Основна думка поезії — заклик до боротьби.
2) Ліричний герой, милуючись красою природи, думає про нестерпне життя свого народу, про необхідність боротьби за його визволення.
3) Будова поезії. Поділ на дві частини. Паралельними до образу сіяча є образи борців, які засівають визвольні ідеї.
4) Символіка вірша:
а) всемогутній поклик весни — це голос правди, голос революційних ідей;
б) пухка, жива рілля — поневолений народ, що сприймає ці ідеї, як земля посіяне зерно.
Група 2 — «Гримить»
1) Основна думка твору — заклик до боротьби.
2) Основний композиційний прийом — паралелізм — зіставлення явищ природи і людського життя. (Звідси дві частини твору.)
3) Основні художні прийоми — алітерація, анафора, епіфора.
7. Продовжте речення (теорія літератури)
Алітерація — це … (вид поетичного звукопису: повторення однакових або подібних приголосних звуків у рядку, реченні, строфі для посилення інтонаційної виразності, музичності).
Анафора — це … (повторення слова або групи слів на початку кількох фраз чи строф).
Епіфора — це … (стилістичний прийом, протилежний анафорі: повторення однакових виразів, слів чи звукових сполучень у кінці віршованих рядків або строф із метою посилення виразності й музичності поетичної мови).
8. Пояснення
Віщим словом поета-патріота є цикл поезій «Україна» зі збірки «З вершин і низин», до якого увійшли вірші «Моя любов», «Не пора», «Розвивайся ти, високий дубе», «Ляхам». Ці поезії пройняті ідеєю боротьби за національні та загальнолюдські ідеали, закликають рвати кайдани національного й соціального гноблення.
Патріотичні вірші цього циклу забороняла царська цензура. Понад півстоліття не друкувались вони і за радянських часів. Вірш «Не пора…» закликає співвітчизників не бути слугами російських царів і польського панства.
Не пора, не пора, не пора,
Москалеві й ляхові служить!
…
Нам пора для України жить.
Вірш «Сідоглавому», як вважають літературознавці, був адресований лідеру народознавців Юліанові Романчику, який у статті «Смутна поява» звинувачував поета у відсутності патріотизму. Відповідаючи на це безпідставне звинувачення, Франко вдається до антитези, протиставляючи свою любов до України фальшивій:
Бо твій патріотизм
Празнична одежина,
А мій — то труд важкий,
Гарячка неодержима.
…
Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
І. Я. Франко був твердо переконаний, що кожна людина повин-на виконувати свій громадянський обов’язок. Любов’ю до рідного краю, до України сповнена лірика поета.
V. Підсумки
1. Скласти сенкан до слова патріот.
2. Повідомлення домашнього завдання.
3. Прочитати поезії «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає…», проаналізувати їх, скласти їх тези. Вивчити напам’ять поезію «Чого являєшся мені у сні».
Додаток 1
Біографія
1. Кому належать ці слова? «Франкова любов до рідного народу загальнолюдська своїм змістом, пов’язана з безнастанною працею, «кривавою в серці раною», що завжди болить і весь час змушує його думати про добро народу».
а) Лесі Українці;
б) Миколі Лисенку;
в) Симону Петлюрі;
г) Михайлу Грушевському.
2. Хто з письменників яскраво передав життєвий подвиг великого українського письменника образом могутнього дуба?
а) Іван Драч;
б) Микола Бажан;
в) Євген Маланюк;
г) Максим Рильський.
3. Хто назвав «Мойсей» другим «Заповітом» української літератури?
а) Юрій Шерех;
б) Борис Степанишин;
в) Михайло Возняк;
г) Леонід Стеценко.
4. Іван Франко народився:
а) 27 серпня 1854 року;
б) 27 вересня 1855 року;
в) 25 серпня 1856 року;
г) 27 серпня 1856 року.
5. Ким був батько Франка?
а) Учителем;
б) стельмахом;
в) ковалем;
г) священиком.
6. Де народився І. Я. Франко?
а) У Ясениці Сільній Дрогобицького повіту;
б) у Нагуєвичах Дрогобицького повіту;
в) у Стеблеві Канівського повіту;
г) у Дрогобичі.
7. У яких творах описані враження від дитячих років?
а) «У кузні»;
б) «Малий Мирон»;
в) «На дні»;
г) «Під оборогом».
8. У яких закладах навчався І. Франко?
а) У школі села Нагуєвичі;
б) у школі села Ясениця Сільна;
в) у Дрогобицькій гімназії;
г) у нормальній школі при Василіанському монастирі.
9. У яких творах передано враження від шкільних років?
а) «Грицева шкільна наука»;
б) «Борис Граб»;
в) «Олівець»;
г) «Schonschreiben».
10. На який період припадають перші літературні спроби?
а) На дитячі роки;
б) на період першого ув’язнення;
в) на роки навчання в гімназії;
г) на роки навчання в університеті.
11. Франко володів такими мовами:
а) німецькою;
б) японською;
в) польською;
г) російською.
12. Франко вперше надрукував свої вірші «Пісні народні», «Моя пісня» в журналі:
а) «Громадський друг»;
б) «Життя і слово»;
в) «Дзвін»;
г) «Друг».
13. Студентом якого університету став Франко восени 1875 року?
а) Краківського;
б) Віденського;
в) Львівського;
г) Празького.
14. Як називалася перша збірка віршів?
а) «З вершин і низин»;
б) «Мій Ізмарагд»;
в) «Зів’яле листя»;
г) «Баляди і розкази».
15. У березні 1880 року Франка заарештували:
а) вперше;
б) вдруге;
в) втретє;
г) вчетверте.
16. У тюрмі Франко написав:
а) «Зів’яле листя»;
б) «На дні»;
в) «Думи пролетарія»;
г) «Олівець».
17. Кому належать слова: «Іван Франко — це розум і серце нашого народу»?
а) М. Коцюбинському;
б) М. Рильському;
в) Д. Павличку;
г) В. Сосюрі.
18. Відвідування Києва в 1885—1886 рр. сприяло знайомству з:
а) Миколою Лисенком;
б) Іваном Нечуєм-Левицьким;
в) Михайлом Старицьким;
г) Павлом Житецьким.
19. Про кого сказано: «Жінка, що завжди була поруч»?
а) Ольгу Хоружинську;
б) Ольгу Рошкевич;
в) Целіну Зигмунтовську;
г) Юзефу Дзвонковську.
20. Пробна лекція у Львівському університеті називалася:
а) «Кайдашева сімя» І. Нечуя-Левицького;
б) «Лісова пісня» Лесі Українки;
в) «Кавказ» Тараса Шевченка;
г) «Наймичка» Тараса Шевченка.
21. Збірка «З вершин і низин» (1887 р.) присвячена:
а) Ользі Рошкевич;
б) Целіні Зигмунтовській;
в) Ользі Хоружинській;
г) Юзефі Дзвонковській.
22. Який університет 1906 року присвоює Франкові науковий ступінь доктора російської словесності?
а) Харківський;
б) Львівський;
в) Київський;
г) Краківський.
23. У 1893 році І. Я. Франко захищає дисертацію з теми:
а) «Думи пролетарія»;
б) «Жіноча доля в руських піснях народних»;
в) «Варлаам і Йоасаф» — старохристиянський духовний роман і його літературна історія»;
г) «Баляди і розкази».
24. І. Я. Франка поховано:
а) у Нагуєвичах;
б) на Личаківському кладовищі Львова;
в) на Байковому кладовищі Києва;
г) на Новодівичому кладовищі Москви.
Патріотична та громадянська лірика І. Я. Франка. Збірка «З вершин і низин» (вірші «Гімн», «Каменярі», «Гримить! Благодатна пора наступає…» та ін.). Аналіз творів. Тестові завдання, українська література
Повернутися на сторінку Українська література