Твір на тему:
    Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя «Мертві душі». Аналіз твору.

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Гоголь, шкільна програма

    Твір на тему:  Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя «Мертві душі». Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Гоголь, шкільна програма

    Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема «Мертві душі».
    Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події.
    Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її хазяїв. М. В. Гоголь створив портрет поміщицького класу, який складається з п’яних офіцерів, гравців, псарів або просто манілових, собакевичів, коробочок і плюшкіних.
    Велике узагальнююче значення мають сатиричні образи Гоголя. Вони сягають далеко за межі викриття феодально-кріпосницького суспільства.
    У Плюшкіна гниє хліб, пропадає даремно все те, що могло б забезпечити життя помираючим з голоду селянам.
    Усі інші поміщики: і Манілов, і Коробочка, і Ноздрьов, і Собакевич — сприймаються начебто подвійним зором: по-перше, ми бачимо їх такими, якими вони здаються собі, і, по-друге, такими, якими вони є насправді. Порівнювати образи поміщиків не варто. Адже вони суто індивідуальні, хоча є одна ознака, за якою ці образи поєднуються в ланцюжок: протягом твору згущається їх антилюдська сутність.
    Але картина російського життя не може бути повною без показу життя кріпосного семейства під владою поміщиків. Це картина голоду, злиднів, гноблення: «Попадались вытянутые по снурку деревни, постройкою похожие на старые складенные дрова, покрытые серыми крышами с резными деревянными под ними украшениями в виде висячих шитых узорами утиральников». Зрозуміло, чому кріпаки мруть від лихоманки, адже: «…у Плюшкина для всей дворни, сколько ни было ее в доме, были одни только сапоги, которые должны были всегда находиться в сенях. Всякий призываемый в барские покои обыкновенно отплясывал через весь двор босиком, но, входя в сени, надевал сапоги и таким уже образом являлся в комнату». Зрозуміло, як жили дворові-селяни восени і взимку, не говорячи вже про голод. І хоча люди «низького походження» показані автором не крупним планом, а загалом, проте показ народного життя в творі є дуже важливим. Але все ж є у поемі образи селян, які вражають влучністю свого показу. Це і дівчинка Пелагея, яка не знає, де праворуч, де ліворуч, і хлопчик Прошка у великих чоботях, і ті трударі — стельмахи, плотники, мулярі, що увійшли до списків померлих селян.
    Безумовно, образ Павла Івановича Чичикова уособлює внутрішній конфлікт між пристойною зовнішністю і внутрішньою підлістю, проте у творі він є лише засобом дослідження корінних проблем тогочасної дійсності. Адже у композиційному плані головне місце у поемі займає зображення поміщицького і чиновницького світу, без якого панорамне життя суспільства неможливе.

    Навіть у протиставленні показу сонного життя поміщиків і жвавого побуту губернського міста є щось разюче. Спочатку здається, що потрапляєш в інший світ — світ пристрастей і життя, а виявляється, що місто так само мертвенно існує, як і маєтки. І хоча чиновників М. В. Гоголь зображує менш детально, ніж поміщиків, проте саме вони створюють колективний портрет губернської влади. Письменник розкриває ставлення представників цієї влади до своїх службових і державних обов’язків, які сприймаються як засіб для розбещеного ситого життя: «Он видел, какими щегольскими заграничными вещицами заводились таможенные чиновники, какие фарфоры и батисты пересылали кумушкам, тетушкам и сестрам. Не раз давно уже он говорил со вздохом: «Вот бы куда перебраться: и граница близко, и просвещенные люди, а какими тонкими голландскими рубашками можно обзавестись!». Надобно прибавить, что при этом он подумывал еще об особенном сорте французского мыла…» Ось він, ще один прояв мертвої душі!
    Отже, тема мертвих душ у поемі М. В. Гоголя виникає у найважливішому і найглибшому значенні: суспільство миколаївської Росії не сприймало живу людську душу і людські стосунки, підносячи мертву душу грошей і всіх проявів збагачення.

    Твір на тему:  Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя «Мертві душі». Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Гоголь, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Микола Гоголь

    Вас можуть зацікавити:

    1. Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака. Характеристика образу (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»)

    2. Образ України у творчості Гоголя

    3. Єдність сатиричного і ліричного у поемі Гоголя «Мертві душі». Аналіз твору

    4. Україна і народ у повісті Гоголя «Тарас Бульба». Аналіз твору

    5. Філософський повчальний зміст повісті Гоголя «Страшна помста». Аналіз твору

    6. Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака. Характеристика образу

    7. Бойове товариство, побут і звичаї запорожців у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Аналіз твору

    8. Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя «Мертві душі». Аналіз твору

    9. Тарас Бульба — народний герой. Характеристика образу (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»)

    10. Романтична умовність оповідання М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала».

    11. Тематична контрольна робота. Творчість поетів-романтиків, М. Гоголя, рання творчість Т. Шевченка. 9 клас. І варіант

    12. Тематична контрольна робота. Творчість поетів-романтиків, М. Гоголя, рання творчість Т. Шевченка. 9 клас. ІІ варіант

    13. Розробка уроку української мови в 11 класі на тему: «Літературне краєзнавство. Микола Гоголь — наш славетний земляк»

     

    Комментарии закрыты.