Павло Прокопович Глазовий — біографія. Павло Глазовий. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Глазовий, шкільна програма

    Павло Прокопович Глазовий — біографія. Павло Глазовий. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Глазовий, шкільна програма

    Творчість українського поета-гумориста, байкаря, прозаїка Павла Прокоповича Глазового являє собою особливий жанр в українській поезії. В ньому сконденсовано риси класичної байки, прислів’я чи притчі з несподіваним закінченням — мораллю лагідного характеру.
    Кращі з них — то майстерний синтез традиційних форм та авторських пошуків, поетичні взірці вдалого втілення всюдисущих недоліків життя, народної мудрості, щоденних парадоксів.
    Павло Глазовий продовжує школу Степана Руданського. Він уміє вправно обіграти народну усмішку, жарт, одягти їх у привабливі поетичні шати. Кожна народна усмішка, що лягає в основу будь-якого твору поета, під його пером отримує своє друге життя. Здебільшого на світ з’являється зовсім новий витвір, з іншим спрямуванням й гумористичним забарвленням.
    Народився П.П.Глазовий на Миколаївщині, у селі Новоскелюватка (тепер Казанківського району Миколаївської області).
    Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Звідти юнак відправився захищати Батьківщину від фашистської навали. Після війни П.Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його й запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ, поближче до письменницького середовища та видавців. Відтоді Павло Глазовий вважав Остапа Вишню своїм хрещеним батьком в літературі.
    Закінчивши Київський педагогічний інститут (1950), він упродовж десяти років працював у студії молодих гумористів при журналі «Перець», був заступником головного редактора. Згодом працював заступником головного редактора журналу «Мистецтво».
    Перша гумористична збірка П.П.Глазового «Великі цяці» вийшла у світ 1956 р. Пізніше одна за одною з’явилися «Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Мініатюри та гуморески» (1968), «Куміада» (1969), «Усмішки» (1971), «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973), «Байки та усмішки» (1975), «Весела розмова» (1979), «Хай вам буде весело» (1981), «Сміхологія» (1982).
    П.П.Глазовий зробив значний внесок і у дитячу літературу. В співавторстві з Ф.Маківчуком написані чудові дитячі книжки «Пушок і Дружок», «Старі друзі», «Про маленьке каченя Пушка та його друга, собаку Дружка» (1957). Разом із Б.Чалим створено казки «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958). П.Глазовий — автор творів «Іванець-Бігунець» (1963), «Як сторінка, то й картинка» (1964), «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965), «Перченя» (1966).
    Серед останніх книжок — «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). У них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми («Куміада», «Співучий гумор»), дитячі казки («Барвінок») та ін. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний:

    Запитав сусід сусіда
    У сучасному селі:
    — А чого то твій кабанчик
    Шкандиба на костилі?
    Той сказав: — З харчами туго
    Уривається терпець.
    Я у нього задню ногу
    Відрубав на холодець.
    («Кабанчик»).

    І сатира, і гумор потребують сюжету, життєвого конфлікту чи протистояння. А звідси — підтекст, подвійне сприйняття, внутрішня іронія. Все це забезпечує розмаїття творчої палітри автора. В його сатиричних мініатюрах, традиційних байках, епіграмах, пародіях, казках для дітей і дорослих, інтермедіях, замальовках, гумористичній прозі, де розмову з читачем веде лукавий Чорнокнижник, сміх — не заради сміху. Кожен твір Павла Глазового спрямований проти конкретних виявів суспільного лиха:

    Чоловік ногами в двері
    Стукає вночі.
    — Що, — питає жінка з хати, —
    Загубив ключі?
    — Ні, ключі в руці у мене.
    Чуєш, як бряжчать?
    Та з дверей пропала дірка,
    Нікуди вставлять…
    («Дірка»).

    У кожній гуморесці читач знаходить ті слова, які використовують саме в його містечку чи селищі, а це свідчить про те, що автор прислухається до всієї України, збирає дорогоцінні зерна народного сміхотворення звідусіль, навіть у найвіддаленіших куточках. Павло Прокопович спроможний майстерно завершити оповідь несподіваною кінцівкою:

    Сіла баба біля столу,
    Біблію чита.
    Раптом двері рип —
    в хату
    Німець заліта.
    — Гутен таг! — гука з порогу. —
    Яйка, млеко, шпік! —
    Баба Біблію відклала
    Й сплюнула у бік.
    — Про які ти яйка мелеш?
    Де тепер вони? Ти ж поїв курей у мене
    Ще під час війни. — В німця очі зразу стали
    Вогкими від сліз.
    — Я для вас гуманітарний
    Підмога привіз…
    («Байка про курячі яйка «).

    Байкам Павла Глазового притаманні дотепність й влучність. Цікава його баєчка «Лауреат», в якій Ворон перемагає Солов’я у співі. А про те, як це йому вдалося, Ворон розповідає сам:
    — А я йому, горластому, Пробив тім’я дзьобом.
    У циклі «Езопівські усмішки» твори античного байкотворця Павло Прокопович «пересадив» на український грунт. Звучать вони яскраво й свіжо. Характерно , що у кожній байці своєрідна мораль: мораль-порада, мораль-афоризм, мораль-повчання, мораль-жарт.
    І сьогодні Павло Глазовий — найвеселіший письменник в Україні. З його легкої руки пішли в світ пісенні гуморески у виконанні дуету «Бузина» та тріо «Дарницькі гречаники». Чимало байок та мініатюр Павла Прокоповича мають риси народного анекдоту. Тому з таким задоволенням виконують їх майстри слова, народні артисти Анатолій Литвинов та Анатолій Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст незабутнього Андрія Сови. Творчість П.П.Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.
    Подекуди критики звинувачують П.П.Глазового у надмірному використанні вульгаризмів та русизмів. Утім саме ці мовні засоби дозволяють авторові наочно показати і низьку мораль персонажів, і обмежений світогляд. Адже й сам поет висміює їхній «мовний норматив». Він зізнається, що: «Так і рветься з язика фраза різкувата».
    Гуморист прагне бути максимально близьким до людей. Саме це дає йому можливість яскраво увиразнювати в нашому середовищі ті явища, які без дошкульного, незлостливого кепкування не поправити на краще ні гнівом, ні зневагою, ні навіть законом.
    Поет часто звертається до контрастів між минулим і сучасним, запрошує читачів посміятися над «модерними здобутками». Влучним дотепом б’є він по таких живучих у суспільстві вадах, як неробство, недбалість, бюрократизм, пияцтво, хуліганство, неуцтво, зверхнє ставлення до жінки тощо.
    Творчий ужинок поета — майже зо два десятка книжок, які зачитують до дір, безліч публікацій у періодиці, тисячі авторських виступів перед численними аудиторіями…
    Вагомий внесок Павла Павловича Глазового в українську літературу відзначений орденом «За заслуги» (1997).

    Павло Прокопович Глазовий — біографія. Павло Глазовий. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Глазовий, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Павло Глазовий

    Вас можуть зацікавити:

    1. Чим мені подобаються байки Павла Глазового?

    2. «Заморські гості». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

    3. Гумористична творчість Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок

    4. «Найважча роль». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

    5. «Тарас Бульба в Києві». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

    6. Тестові завдання. Павло Глазовий. Гуморески «Тарас Бульба у Києві», «Найважча роль», «Заморські гості»

     

    Комментарии закрыты.