Павло Грабовський

    Павло Грабовський. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Народився П. А. Грабовський 30 серпня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в родині паламаря. Жила родина дуже бідно, впроголодь.
    Ще з юнацьких років поет зв’язав себе з революційним рухом в Росії, з ним разом виріс і розвивався. Змалку Грабовський зазнав всієї гіркоти життя сільської бідноти, пригніченої залишками кріпосництва, розореної по­датками, викупними платежами, нещадно експлуатованої поміщиками і куркулями. Це зародило в душі його гострий протест проти соціальної нерів­ності, глибоку ненависть до експлуататорів. «Мені хотілось, — говорить поет, — піти на муки за народ і те бажання цілком опанувало мною. Се бу­ла якась невідхильна потреба серця». Ця «потреба серця» спрямувала Грабовського на шлях революційної боротьби, вона ж дала зміст і напрямок його поезії.
    Ще в роки перебування в бурсі Грабовського «зацікавили своїм герой­ством» революційні народники 70 рр. і викликали у нього бажання насліду­вати їх приклад. Коли ж 1879 ржу він вступає до Харківської семінарії, то зразу ж зв’язується з революційним гуртком партії «Чорний переділ» В грудні 1882 року Грабовського заарештовують, виключають з семінарії «ввиду вредного его направления» і висилають в село гад нагляд поліції.
    Весною 1885 року Грабовський знову переїжджає жити в Харків, де з запалом віддається революційній роботі

    Нас натхнуло благо спільне, —
    Геть змести поклали ми
    Бідування підневільне
    Та нерівність між людьми.

    Так згадує поет ш роки життя Як видно з матеріалів Харківського губерн­ського жандармського управління, Грабовський в революційній організації був «в числе главных участников, содействовал распространению преступных воззваний и сбору пожертвований на революционное дело, его посещали ученики и ученицы, с которыми вел разговоры о стремлениях и задачах русской молодежи, о вопросах народнической программы, нелегальные издания он имел у себя и давал читать другим с целью распространять между учащейся молодежью сочинения, касающиеся вопросов народнического, рабо­чего социалистического и т. п.».
    Влітку 1886 року Грабовського знову заарештовують за належність до революційної організації, зокрема за участь у складанні та розповсюдженні відозв, присвячених 25-літтю «визволення» селян від кріпосної залежності. Ці відозви («Русский народ» і «Слово к народу») розкривали справжню суть того «визволення», всю облудність царсько поміщицької політики. Після судового слідства Грабовський був висланий на 5 років в Балаганський округ, Іркутської губернії, але прожив там всього кілька місяців В серпні 1889 року він був втретє заарештований і ув’язнений в Іркутській тюрмі. На цей раз заарештували його в зв’язку з кривавими подіями, — звірячою розправою царських охранників над політичними засланцями, що відома в історії під назвою «Якутської трагедії».
    В поезіях, присвячених зображенню важкого життя трудового народу в експлуататорському суспільстві, бринить глибоке почуття любові поета-гро­мадянина до знедолених людей. В одному з ранніх своїх віршів «Робітникові» поет кількома штрихами, стисло, як це взагалі характерно для поезії Грабовського, малює важке життя сільського бідняка, що дні і ночі працює на заробітках, страчує свої сили в надмірній роботі на сільських глитаїв:

    Роби на других дні і ночі,
    На хвилю праці не заспи;
    А візьме сум, заплачуть очі, —
    У чарці горенько топи…

    Подібну картину подає поет і в широко відомому вірші «Швачка». Щоб здобути хліба «черствого шматок», швачка мусить, незважаючи на те, що в надмірній роботі «рученьки терпнуть, злипаються віченьки», працювати на інших, на «паненят вередливих, зманіжених» «з раннього ранку до пізньої ніченьки». І заставляє її так працювати «вільна неволенька». Цими двома словами поет підкреслює, що після скасування кріпацтва жінка-біднячка тільки формально стала вільною, а на ділі залишилась такою ж невільницею.

    У вірші «Допусти», що теж належить до ранніх його віршів, показуючи, що після офіціального скасування панщини становище трудового селянства не покращало, по так говорить про це:

    Що за допусти господні?
    Позавчора — кріпаки,
    Вчора — вільні, а сьогодні —
    Хоч під вікна по шматки!

    Поет картає тих ліберальних балакунів, які багато говорили про поліп­шення життя народу, а на ділі нічого для цього не зробили, і експлуататори як визискували, так і визискують народ. Такі ж картини у віршах «Сироти», «Напровесні», «Веснянки».
    Велике місце в поезії Т.Грабовського займають вірші, присвячені його друзям і товаришам по засланню, їх страдницькому життю, їх героїчній боротьбі. Перше місце серед цих поезій, особливо в збірці «Пролісок», займа­ють поезії, присвячені кращому другові Грабовського, революціонерці Надії Сигиді, її світлому образу, її трагічній і героїчній смерті.
    Але смерть дорогої людини викликає у поета не тільки тугу, сльози, вона викликає непримиренну ненависть до мучителів. Згадуючи, як закатована на каторзі Сигида в передсмертному листі заповідала «любити всіх лю­дей», «любити правду і добро», Грабовський говорить:

    Твої завіти бережу я їх
    Ти стежку світиш і з могили..
    Але простить мучителів твоїх
    Я не Відчую в собі сили!
    («Тяжкий завіт»).

    Багато поезій присвячено зустрічам та прощанню з товаришами по за­сланню. Такий, наприклад, вірш «До М. О-ва», такі вірші — «Прощання (М. В. Ому)», «На пам’ять», «До товариша», «Спогадання», «На спогад», «На брат­ній могилі» «До О. Б-ої», «До Б. С-го». Здебільшого ці вірші Грабовський писав в записну книжку, в альбом своїм друзям ці поезії його користува­лись великою популярністю серед політичних засланців.
    В поезіях, звернених до товаришів по засланню, Грабовський висловлює непохитну віру в те, що страждання їх не безплідні, що, — як говорив Іван Франко, — «кров’ю власною і власними кістками» вони прокладуть той шлях, по якому «прийде нове життя, добро нове у світ»:

    Не сумуйте, що купа на купі
    Всі поляжем за діло святе:
    На зітлілому нашому трупі
    Невмируще братерство зросте!
    («До товариства»)

    В своїй поетичній творчості П. Грабовський багато уваги приділяв та­кож перекладам.
    Переклади його увійшли до збірок «З чужого поля», «Доля», «Хвиля», «З півночі» (половина збірки), а також частково до збірки «Кобза». Визнач­не місце серед цих перекладів займає, крім російської поезії, також поезія всіх слов’янських народів.
    З російських поетів Грабовський перекладав Пушкіна, Лєрмонтова, Некрасова Михайлова, Сурикова, Рилєєва, Огарьова, Добролюбова, Якубовича, Плещеєва, Курочкіна і багато інших. Крім того, поет дав прекрасний пере­клад російських билин.
    П. Грабовський — поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів В поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект.
    Поезія П. Грабовського кровно зв’язана з його революційною боротьбою. На його поезії, крім впливу Шевченка, Некрасова, позначився і вплив російської поезії революційного народництва 70 рр. її тематика, образи, лек­сика. Це або образи, що розкривають темні сторони життя Російської імпе­рії тих часів: «пітьма німа», «тьмою окрите життя», «бідування підневільне», «вільна неволенька», «знедолені народи», «бездольці закуті», «кров’ю серденько перелите», «тяжкий шлях», «неволя», «кайдани», «тюрма» або обра­зи що змальовують героїку революційної боротьби, віру в перемогу над самодержавством: «непохитні борці», «потроху прийметься насіння, що розсівали навкруги», «невмируще братерство», «потомок вільний», «засвітить нова зоря», «зоря святої волі» і багато інших.
    В своїй поезії, як і в статтях, листах, Грабовський рішуче виступає про­ти українських буржуазних націоналістів, їх реакційності, обмеженості; він не робить з України «всеохопного кумира», закликає до братерства і єдності всіх «знедолених народів».
    Грабовський бачив в житті, в суспільстві класові протиріччя, класову боротьбу, відображав її в своїй поезії, боровся своїм поетичним словом за реалістичне зображення дійсності.
    В поезії Грабовського звучать не тільки скарги і плач над нещас­ною долею народу, але й палкий заклик до боротьби за краще майбутнє. Його вірш «Уперед» стаз бойовою революційною піснею, що поруч із бойовим гімном «Вічний революціонер» наслідує великий заповіт «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…»
    Павло Грабовський — вірний продовжувач революційних традицій Шевченка в українській літературі. Поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою він своєю соціальною лірикою представляє в українській поезії ту кращу революційну демократію, яка своїм поетичним словом боролась проти царського деспотизму, сваволі, соціального і національного гноблення.
    Своїм поетичним словам Грабовський оспівав революційну героїку бороть­би з російськім самодержавством в другій половині XIX ст. В поезії його відбились думи і настрої революціонерів 80—90 рр., які, приречені гинути в тюрмах та ва засланні, не зрікались боротьби крізь темряву реакції бачили світле майбутнє, кликали боротись за нього.

    Павло Грабовський. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Павло Грабовський

    Вас можуть зацікавити:

    1. Життєвий подвиг поета Павла Грабовського

    2. Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка

    3. Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    4. Поетичний образ України у творах П. Грабовського. Аналіз творів

    5. Павло Грабовський — співець трудового народу. Аналіз творчості

    6. Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський)

    7. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі (за віршами П. Грабовського). Аналіз творів

    8. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського

    9. Поетичний подвиг Грабовського. Аналіз творчості

    10. Образ України в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    11. «Перед долею важкою голови не похилю» (П. Грабовський). Життя і творчість

    12. Зображення борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    13. Поетичні ідеали Павла Грабовського. Аналіз творчості

    14. Зображення народної боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    15. Довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    16. Життєвий шлях Павла Грабовського

    17. Спонукання до боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    18. Образ України в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    19. «Боровся я за щастя для людини…» (П. Грабовський). Значення творчості П. А. Грабовського

    20. Значення творчості П. А. Грабовського в українській літературі

    21. Віра в світле майбутнє українського народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    22. Україна у творчості Павла Грабовського. Аналіз творів

    23. Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    24. Зображення життя знедоленого українського народу (за творами П. Грабовського). Аналіз творів

    25. Жертовна любов до знедоленого народу у поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    26. Зображення народних борців за волю у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    27. Сум за матір’ю та сестрою у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    28. Образи матері та сестри у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    29. Зворушливий образ рідної мати в поезії П. Грабовського «До матері». Аналіз твору

    30. Туга за рідним краєм у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    31. Зображення природи рідного краю у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    32. Гіркий біль поета-засланця в поезії П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    33. Образ простої жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    34. Тяжка доля жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    35. Тематичне оцінювання. Творчість Павла Грабовського, Адріана Кащенка. Українська література. 7 клас

    36. Тематична контрольна робота. Творчість І. Франка, П. Грабовського. Українська література. 10 клас

    37. Поетична творчість Павла Арсеновича Грабовського ( підсумковий урок). Значення творчості в українській літературі

     

    Комментарии закрыты.