Павло Грабовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Павло Грабовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Павло Арсенович Грабовський — український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу.
    Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, занедужав на сухоти і помер у молодому віці, лишивши п’ятеро дітей.
    Спочатку П. Грабовький навчався у місцевій церковнопарафіяльній школі, а на десятому році життя стає учнем Охтирської бурси, котра нічого йому не дала. З 1879 року П. Грабовський навчається в Харківській духовній семінарії. У цей час він знайомиться з передовою російською і світовою літературою, що сприяє формуванню його революційного світогляду. Вступає в організацію народників «Чорний переділ» і мріє всі сили, навіть життя, віддати за народ.
    У 18 років Грабовський за переховування забороненої літератури був заарештований, виключений з семінарії і висланий в рідне село Пушкарне. Саме на цей час припадає початок творчості поета.
    Перебуваючи під гласним наглядом поліції в Пушкарному, Грабовський пише численні кореспонденції в газеті «Южньїй край», вірші і прозові твори. У 1885 році після закінчення домашнього арешту Грабовський знову повертається до Харкова, влаштовується коректором. Але працював недовго. Поета було знову заарештовано. Чимало часу П. Грабовський знемагав в харківській та ізюмській тюрмах, і після тривалого слідства та суду його було вислано на 5 років до Сибіру (в Іркутську губернію).
    Шлях на заслання полегшили Грабовському зустріч і дружба з Надією Костянтинівною Сигидою, революціонеркою, людиною великої душі й мужнього серця. Вплив Сигиди на Грабовського був величезний. Цій мужній людині письменник присвятив близько 18 поезій. Зі схвилюванням він розповідав про трагічну смерть Сигиди і її трьох товаришок — М. Ковалевської, Н. Смирницької, М. Калюжної, що тієї самої ночі померли, прийнявши отруту як протест проти катування Сигиди.
    Смерть Надії Сигиди була великим ударом для Павла Грабовського, але не похитнула його віри в необхідність і справедливість революційної боротьби.
    Це були важкі роки, але, незважаючи на несприятливі умови для творчої роботи, на тяжку хворобу легень, П. Грабовський багато працював. І люди, особливо молодь, дуже тяглись до поета.
    У Вілюйську Грабовський підготував збірки своїх оригінальних і перекладних поезій, які згодом вийшли у Львові («Пролісок» (1894), «Твори Івана Сурика» (1894), «З чужого поля» (1895), «З півночі» (1896) та інші.
    У 1896 році Грабовський переїхав до Якутська, а згодом, знесилений, хворий, назавжди оселяється в Тобольську. У Якутську поет укладає збірки «Кобза» (1898), «Пісні України» (1898), «Хвиля» (1899).
    Наприкінці 1900 року Грабовський одружився з А. М. Лук’яновою, яка вчилася у фельдшерській школі. Анастасія Миколаївна Лук’янова, вислана з Москви до Тобольська під таємний нагляд поліції, була молодою, вродливою, життєрадісною особою. У кінці 1901 року у Грабовських народився син Борис, названий на честь Бориса Грінченка (згодом він став виданим винахідником, одним з «батьків» сучасного телебачення: об’єктив сконструйованої ним телекамери вперше у світі транслював рухоме зображення, що повністю передається і приймається електронним методом).
    Ще в Іркутській тюрмі П. Грабовський зрозумів, що єдиним його засобом боротьби, який надає смисл життю, є слово. Усе інше — воля, Україна, здоров’я — у нього вже було відібрано. Залишалася робота. Як порятунок від самотності й туги, як спосіб буття, як надія, що твій голос почують там, на рідній землі.
    Павло Арсенович створив прекрасні зразки оригінальної поезії. І про що б не писав поет, він завжди звертався до рідного краю, рідної пісні. Пісня, пройнята гуманізмом та оптимізмом, глибиною народної мудрості, стала органічною частиною творів поета.
    Творчість Грабовського була неперевершеним зразком громадянської лірики. Революційні мотиви в ліриці поета знаходимо в поезіях «Справжні герої», «Уперед», «Надія», «До Н.К.С.». Про громадські обов’язки митця Грабовський пише у своїх віршах «Я не співець чудовної природи», «До парнасців», «Поетам-українцям». Поезії Грабовського «До українців», «Далеко», «До України», «Україна приснилась мені» мають патріотичний, національно-визвольний характер.

    У поезіях Грабовського знаходимо чимало прекрасних картин природи, які є контрастом до нужденного, підневільного життя трудящих. Це пейзажна лірика «Сон», «Квітень», «Вечір», цикл «Веснянки».
    Дитяча тематика приваблювала Грабовського протягом усього життя. Поет-революціонер готував маленьких читачів до діяльного життя. Окрему групу становлять вірші-звертання «До школи», «Дітям». Широке пізнавальне, виховне і естетичне значення для дітей мають вірші поета «Сонечко та дощик», «Щоглик», «Соловейко», «Дніпр», «Метеличок».
    Ім’я П. Грабовського-перекладача стоїть поруч з іменами інших українських передових письменників кінця XIX ст., які вписали яскраву сторінку в літературно-мистецьке єднання українського народу з іншими народами.
    Постать П. Грабовського важко уявити без його літературно-критичних праць. Адже поет вперше в українській літературі порушив саме у своїх критичних працях цілу низку важливих суспільно-політичних питань.
    Будучи вже тяжко хворим, за п’ять днів до смерті поет пише Б. Грінченкові хвилюючого листа, в якому виливає свій біль, що вже не доведеться йому більше побачити улюбленої батьківщини. 12 грудня 1902 року П. Грабовського не стало. Друзі виконали його заповіт — поховали поруч з могилами декабристів.
    Благородство і сила духу цієї людини варті захоплення і глибокої поваги. Гідність, готовність до самопожертви, моральна чистота — ці риси визначали характер і поведінку Павла Грабовського.

    Павло Грабовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Павло Грабовський

    Вас можуть зацікавити:

    1. Життєвий подвиг поета Павла Грабовського

    2. Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка

    3. Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    4. Поетичний образ України у творах П. Грабовського. Аналіз творів

    5. Павло Грабовський — співець трудового народу. Аналіз творчості

    6. Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський)

    7. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі (за віршами П. Грабовського). Аналіз творів

    8. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського

    9. Поетичний подвиг Грабовського. Аналіз творчості

    10. Образ України в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    11. «Перед долею важкою голови не похилю» (П. Грабовський). Життя і творчість

    12. Зображення борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    13. Поетичні ідеали Павла Грабовського. Аналіз творчості

    14. Зображення народної боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    15. Довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    16. Життєвий шлях Павла Грабовського

    17. Спонукання до боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    18. Образ України в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    19. «Боровся я за щастя для людини…» (П. Грабовський). Значення творчості П. А. Грабовського

    20. Значення творчості П. А. Грабовського в українській літературі

    21. Віра в світле майбутнє українського народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    22. Україна у творчості Павла Грабовського. Аналіз творів

    23. Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    24. Зображення життя знедоленого українського народу (за творами П. Грабовського). Аналіз творів

    25. Жертовна любов до знедоленого народу у поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    26. Зображення народних борців за волю у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    27. Сум за матір’ю та сестрою у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    28. Образи матері та сестри у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    29. Зворушливий образ рідної мати в поезії П. Грабовського «До матері». Аналіз твору

    30. Туга за рідним краєм у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    31. Зображення природи рідного краю у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    32. Гіркий біль поета-засланця в поезії П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    33. Образ простої жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    34. Тяжка доля жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    35. Тематичне оцінювання. Творчість Павла Грабовського, Адріана Кащенка. Українська література. 7 клас

    36. Тематична контрольна робота. Творчість І. Франка, П. Грабовського. Українська література. 10 клас

    37. Поетична творчість Павла Арсеновича Грабовського ( підсумковий урок). Значення творчості в українській літературі

     

    Комментарии закрыты.