Олесь Гончар. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Олесь Гончар. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Народився Олесь (Олександр) Терентійович Гончар 3 квітня 1918 р. у робітничому селищі Ломівка на лівому березі Дніпра на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) в родині Тетяни та Терентія Біличенків. Олесь Гончар згадував: «Народився, певне, не 3 квітня, а десь біля Трійці, бо Шура — сестра — каже, що бігала мене шукати в картоплі (де мене знайшли) і картопля була вже велика. Отже, метрики, видно, вже пізніше тато зробили по Щуриних (бо вона народилася 4 квітня)». Коли Терентій Сидорович, солдат, повернувся після Першої світової війни, у нього на грудях золотом сяяли два георгіївські хрести. Недовго тривало щастя родини. Через три роки після війни, надірвавшись на будівництві нової хати, померла мати. Незабаром в хаті вже була мачуха. «Вона, мачуха, всі роки порядкувала в хаті, а не георгіївський кавалер», — зізнався на схилі літ письменник. На щастя, малого Сашка забрав дядько Яків. Дитинство майбутнього письменника минало в родині дідуся й бабки (слобода Суха на Полтавщині), в атмосфері доброти, серед пісень, казок, народних переказів та легенд. Працьовита і щира в ставленні до людей, бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Чому ж Гончар? «Материн брат, дядько Яків (Гончар), повів у школу, як настав час, і записав: Гончар. Ось і усе. По-маминому, бабусиному, дідусевому… Так і прижилось», — пояснював Олесь Терентійович.
Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті.
1936 р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, молодий Гончар гаряче мріяв потрапити в саму гущу тих подій. Цьому бажанню тоді не судилося збутися, але через п’ять літ він таки разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт. Улітку 1942 року на Білгородщині Олесь Гончар, як і тисячі солдатів, опинився у фашистському полоні, звідки був звільнений у 1943 році.
І знову О. Гончар на фронті. Кіровоградщина, Надбужжя, Бессарабія, Румунія, Трансільванія, Чехія, Австрійські Альпи, Дунай, Словаччина. Орден
Червоної Зірки, орден Слави, три медалі «За відвагу». Мінометник («Просився у розвідку, послали в мінометники»). Звання — старший сержант.
Воєнні умови були не дуже сприятливі для творчості. Але й за таких нелегких обставин О. Гончар не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів».
Робота над романом «Прапороносці» тривала три повоєнних роки. У цей час, правда, Олесь Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде». У 1946-му, долаючи навчальні цикли екстерном, із відзнакою захистив дипломну роботу «Новели В. Стефаника» у Дніпропетровському університеті, був запрошений в аспірантуру Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка в Києві, але головним підсумком цих років стає трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і окремим виданням з’явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Злата Прага», 1948).
З 1946 р. — член Спілки письменників України. Високу оцінку роману «Прапороносці», відзначеному двома Державними преміями СРСР, дали тоді Ю. Яновський, П. Тичина, Остап Вишня.

Після завершення роботи над трилогією «Прапороносці» героїка війни і далі хвилювала митця. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» тощо), багато в чому суголосних з «Прапороносцями».
Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) — історико-революційній проблематиці.
Якісна новизна романів «Людина і зброя» (1960) та «Циклон» (1970) полягала в тому, що акцент у них зроблено на найсокровенніших питаннях життя і смерті людини, на проблемах її незнищенності.
Свіжість погляду на світ, незвичайну заглибленість у життя продемонстрував автор «Прапороносців» у нових своїх творах, що з’явилися протягом 60-70-х років. Серед них — романи «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» (1963), «На косі» (1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) тощо.
«Тронка» 1964 р. відзначена Ленінською премією, і це віщувало письменнику нібито цілковите благополуччя в житті та творчості. Але в 1968 р. з’явився його новий роман «Собор». Як зазначає Михайло Наєнко, «від того «офіційного» благополуччя не залишилося й сліду: письменника було піддано вульгарній, в основі своїй — далекій від творчості, критиці». Тільки гучне ім’я врятувало від арешту. Твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття.
Працю на ниві художньої прози Олесь Гончар постійно поєднував із літературно-критичною творчістю. Почавши ще в студентські роки з досліджень творів М. Коцюбинського і В. Стефаника, він згодом створив десятки статей.
Твори О.Гончара широко відомі не лише в нашій країні, а й за кордоном. Книги письменника перекладалися 67 мовами народів світу. Окремі твори виходили у сімдесяти шести країнах. У жовтні 1990 року на XXII Міжнародному науковому з’їзді Американської Асоціації для розвитку славістичних студій (у столиці США) відбулася окрема міжнародна конференція «Людина і її місія у творчості Олеся Гончара». Біографічний центр у Кембриджі (Англія) визнав його «Всесвітнім інтелектуалом 1992/93 років».
Помер письменник 14 липня 1995 р.
«Кажуть: життя коротке… А мені воно здається таким довгим! Бачу отого солдата-студента в окопі над Россю, а то ж я! І той, що блукає в оточенні десь за Білгородом, — і то я. І гину від спраги в холодногірській тюрмі 1942 року, де нас 100 тисяч невільників, — теж я. А потім ті фронтові — страшні й чаруючі Альпи… І молода слава «Прапороносців»… І голгофа «Собору»… І госпітальна палата десь на Єнісеї, і асамблея ООН в Нью-Йорку та Сан-Франциско, і диво правічного секвоєвого лісу, і шум океану, і ласкавість полтавської Ворскли та місячні розбурхані ночі на Азові — все, все це увібрало одне-єдине людське життя…» — записав Олесь Гончар у березні 1994 року.
У 2005 р. Президент України присвоїв Олесю Гончару звання Героя України (посмертно).

Олесь Гончар. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Олесь Гончар

Вас можуть зацікавити:

1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

 

Комментарии закрыты.