Ой при лузі, при лужку, українська народна пісня про кохання

Ой при лузі, при лужку, українська народна пісня про кохання

Ой при лузі, при лужку,
При широкім полі,
При великім табуні
Кінь ґуля по волі.

Кінь ґуля по волі,
Козак — по неволі…
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.

Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.
Вдарю шпорами під боки –
Кінь летить стрілою.

«Ой лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися.
Проти милої двора
Стойма становися!

Стойма становися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами».

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
«Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй у хату!» —

«Я не хочу в хату,
Хочу у світлицю,
Розбуджу солодкий сон,
Красную дівицю!»

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала.
Правой ручкой обняла
Та й поцілувала.

Ой при лузі, при лужку, українські народні пісні про кохання, стислий виклад твору Ой при лузі, при лужку, Ой при лузі, при лужку скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, українська народна пісня про кохання Ой при лузі, при лужку

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *