«Ой був в січі старий козак...». Зміст, головна думка народної балади. Символи народної творчості в баладі, українська література

«Ой був в січі старий козак…». Зміст, головна думка народної балади. Символи народної творчості в баладі, українська література

Хід уроку «Ой був в січі старий козак…». Зміст, головна думка народної балади. Символи народної творчості в баладі, українська література

II. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворда «Українські балади»

По вертикалі:
1. Синонім до поняття «усна народна творчість». (Фольклор)

По горизонталі:
1. Ознака, що характерна для балад. (Фантастичність)
2. Вид балад за тематичним спрямуванням. (Родинна)
3. Балада Т. Шевченка. («Тополя»)
4. Мова, від якої походить слово «балада». (Грецька)
5. В історичних піснях описано життя… (Козаків)
6. Жанр балади став невід’ємною частиною української… (Літератури)
7. Особливості балади. (Гостросюжетність)
8. До яких пісень близькі народні балади? (Історичних)

2. Бесіда за питаннями
• Хто такі козаки? Що вам відомо про їх життя?
• Чим вони заслужили пошану, повагу серед народу?
• В чому була обізнаність козаків?
• Які твори художньої літератури розповідають про цих мужніх захисників рідного краю?
• Назвіть імена відомих вам ватажків козаччини.

IV. Основний зміст

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гімн України. П. Чубинський

Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне.
П. Тичина

1. Вступне слово
Сьогодні ми продовжуємо подорожування сторінками фольклору, захоплюючись народними баладами. Надзвичайно цікавими з них є балади на історичну тематику. У них змальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою, розповідається про велике горе, яке приносить людям війна, страждання у полоні.
Протягом історії наш народ постійно перебував під гнітом як українських панів, так і поневолювачів турецьких, татарських, польських…
Однією із цікавих історичних балад є «Ой, був в Січі старий козак…», в якій показано вірність січових козаків своєму народові, їх звитяжну боротьбу проти поневолювання польською шляхтою.

2. Опрацювання твору «Ой був в січі старий козак…»

2.1. Виразне читання балади.

2.2. Історичний матеріал у творі.

2.2.1. Події, відтворені у баладі, відбуваються на Поділлі в 30-40-х роках XVIII ст. під час гайдамацького повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні. Герої твору — реальні.

2.2.2. Чалий Сава (р. н. невід. — 1741) — полковник надвірного війська магнатів Потоцьких.
Народився у с. Комаргороді на Вінниччині (тепер Гомашпільського р-ну Вінницької обл.). Деякий час перебував на Запорізькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону польських князів Четвертинських. У 1734 р. Чалий приєднався до гайдамацького загону під проводом сотника Верлана, який іменував його полковником. Після придушення повстання Чалий 1736 року знову склав присягу на вірність Польщі. З 1738 року — полковник надвірного війська магнатів Потоцьких у Немирові (тепер Вінницька обл.). У 1741 році викрадений зі свого маєтку і страчений за вироком гайдамацької ради у загоні повстанського ватажка Г. Голого.

2.2.3. Гнат Голий (рр. н. і смерті невідомі) — запорізький козак, один із керівників гайдамацького руху на Правобережній Україні, зокрема в районі Чорного Лісу, 1730 — 40-х р. р. Організував у верхів’ї р. Інгул гайдамацький загін, який здійснював напади на маєтки польської шляхти.
У 1741 р. стратив у с. Степашках на Вінниччині (тепер село Гайсин-ського р-ну Вінницької обл.) колишнього гайдамацького ватажка Чалого, який перейшов на службу до польської шляхти. Загін Г. Голого діяв на околицях Тульчина, Немирова, Звенигородки.

2.3. Тема: розповідь про Саву, сина запорожця Чалого, який став ляхам служити, «козаків-запорожців ловити».

2.4. Ідея: засудження зрадництва, підступності, лицемірства, жаги до ситого життя; тих, хто відцурався від своєї родини, рідного краю.

2.5. Основна думка: найстрашнішим гріхом є зрадництво своєму народу та його знищення заради слави і власного добробуту.

2.6. Жанр: народна історична балада, балада-трагедія. (Трагічною є доля головного героя Сави Чалого, що заради особистих вигод зрадив свій народ і був скараний як зрадник.) Народ уважав, що це пісня про Саву Чалого і Гната Голого.

2.7. Композиція.

Вступ:

Не схотів же та той Сава
Козакам служити,
Відклонився до ляшенків
В Польщу паном жити.

Основна частина: Гнатко та Кравчина за наказом кошового вирушають на пошуки Сави:

Як не схоче з Польщі іти,
То й смерті предати.

Закінчення: смерть Сави Чалого від рук Гнатка та Кравчини.

2.8. Обговорення змісту твору за питаннями.
• Який історичний факт покладено в основу твору?
• Як, на ваш погляд, козаки ставилися до старого Чалого? Чим це пояснити?
• Через що Сава, козацький син, виявив бажання стати польським паном?

(Не схотів же та той Сава
Козакам служити,
Відклонився до ляшенків
В Польщу паном жити та схотів же та той Сава
Слави залучити… )

• Чим пояснити бажання кошового спіймати Саву?

(Став козаків-запорожців
По степах ловити)

• Чому саме Гнатко та Кравчина вирушили на пошуки Сави?

(Каже Чалий: «Мого сина
Ніхто з вас не вловить,
Хіба Гнатко та Кравчина
До себе підмовить.
Ой ти, Гнатку, ти, Кравчино,
Ти всі шляхи знаєш…»)

• У зв’язку з чим Гнат Голий повинен був обов’язково виконати наказ отамана, який стосувався пошуків Сави?

(Як Саву не вловити,
То сам же ти та за його
Голову положиш!)

• Який зміст отаманського наказу?

(Як не схоче (Сава) з Польщі іти,
То й смерті предати)

• Яку пораду дав литвин подорожуючим козакам?

(Став їх наставляти,
А як того пана Саву
Та й у руки взяти)

• Що зробили Г. Голий і Кравчина перед тим, як вирушити у подорож на пошуки Сави?

(Візьмемо свої землі
В чоботи під ноги,
А щоб не знав та пан Сава
Нашої підмови)

• Про що свідчить цей звичай? (Цей звичай сягає своїм корінням у далеке минуле: щоб бути в бою непереможеним, запорізькі козаки клали собі в чобіт грудку рідної землі, яка нібито додавала воїнові сили в боротьбі проти ворогів)
• Чим займався Сава перед приходом гайдамаків?

(Сидить Сава кінець столу
Та листоньки пише)

• Що наказав Сава зробити холопу?

(Піди, хлопку, до пивниці
Та вточи горілки,
Нехай же ми та вип’ємо
За здоров’я жінки…
Нехай же ми вип’ємо
Та за мого сина)

• Як зреагував зрадник на прихід козаків?

(Ой як скочив та пан Сава
Із-за свого столу…
Ой кинеться та пан Сава
До ясного меча…
Ухопиться та пан Сава
За ясную зброю…)

• Чому Гнат з Кравчиною вимушені були вбити Саву? З якими словами вони звернулися до мертвого зрадника?

(Що ти нажив, вражий сину,
З козацької ласки!..)

• Чи співчуваєте ви Саві? Відповідь вмотивуйте.

2.9. Творче завдання. Скласти «доміно» — характеристику до образів Гната та Кравчини.
(Г. Голий, Кравчина — відповідальні — вірні своїй справі — мужні — винахідливі — забобонні — щиро люблячі свої землю — …)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Старий козак Чалий жив:
а) на Січі;
б) біля Дніпра;
в) у Молдові.

2. Чому Сава вирішив залишити Україну і «вклонився до ляшенків»?
а) Цурався козацького походження;
б) хотів отримати слави серед чужинців;
в) виявив бажання одружитися на польській пані.

3. Якої шкоди завдав Сава козакам?
а) Ловив їх;
б) не дозволяв проводити військові навчання;
в) ображав, тим самим принижуючи їх гідність.

4. Кого в дорозі зустріли Гнатко і Кравчина?
а) Жебрака;
б) коваля;
в) литвина.

5. Якою справою займався Сава, коли до нього з’явилися гайдамаки?
а) Писав листа;
б) майстрував воза;
в) годував худобу.

6. З якою промовою звернулися запорожці, прийшовши до Сави?
а) «Вітаємо тебе, славний козак»;
б) «Добрий вечір»;
в) «Здоровий був».

7. Чим хотів пригостити Сава гостей з Січі?
а) Медом;
б) пивом;
в) горілкою.

8. Як почував себе Сава при гостях?
а) Схвильовано;
б) нудно;
в) сором’язливо.

9. Чим намагався захиститися зрадник від гайдамаків?
а) Мечем;
б) рушницею;
в) палицею.

10. Зброя Сави у творі названа:
а) хитрою;
б) ясною;
в) підступною.

11. Гнат з Кравчиною, стративши Саву, висловились про нього:
а) «Козарлюга»;
б) «Вражий син»;
в) «Відступник».

12. Кому з героїв належать слова:
Гнату! Як Саву не вловиш,
То сам же ти за його
Голову положиш!
а) Пану кошовому;
б) Кравчині;
в) старому козаку Чалому.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть, що твір «Ой був в Січі старий козак» вважається історичним. Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст балади.
2. Чим пояснити те, що гайдамаки вбили Саву? Чи можна було уникнути такої розправи над сином заслуженого козака? Відповідь вмотивуйте.
3. Через що саме Гнатко і Кравчина вирушили у похід на пошуки Сави? Бо вони:
а) обізнані у польських звичаях і обрядах;
б) прагнули послужити країні;
в) знали всі шляхи.

Картка № 2
1. Дослідіть, як у творі прослідковується ставлення народу до зрадників рідного краю. Висловіть свою думку стосовно поведінки, вчинку Сави Чалого.
2. Обґрунтуйте, чому Гнатко з Кравчиною перед тим, як вирушити у подорож, насипали своєї землі в чоботи під ноги? Як це характеризує козаків?
3. Батько Сави хотів, щоб козаки його сина:
а) не переслідували і забули;
б) піймали і повернули на Батьківщину;
в) стратили як зрадника і ворога народу.

Картка № 3
1. Як ви вважаєте, чи свідомо Сава прийняв своє рішення залишити Січ і перейти на бік ляхів? Наведіть переконливі обґрунтування.
2. Що, на вашу думку, відчув старий Чалий, дізнавшись про зраду свого сина? Чи можна було в цьому звинуватити батька Сави? Відповідь вмотивуйте.
3. Вирушаючи в дорогу, для успішного виконання завдання, гайдамаки:
а) отримали благословення від попа;
б) взяли своєї землі в чоботи під ноги;
в) спостерігали за явищами природи.

VI. Підсумок
У баладі «Ой був в Січі старий козак…» гостро засуджується зрадництво Сави Чалого, схвалюється справедливе покарання його козаками.
Майстерність твору — в правдивому відтворенні історичної епохи, у розкритті характерів провідних персонажів.