Огляд історичної прози Павла Загребельного. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Павло Загребельний — один із найчитабельніших авторів. Звертається митець до різних жанрів: новели, оповідання, повісті. Але найбільша його любов — роман.
Романний світ митця — це понад двадцять книг різної тематики. Групуючи ці тексти, дослідники виділяють кілька тематичних циклів. Військово-патріотичний: «Європа 45», «Європа. Захід», «Шепіт», «Добрий диявол». Цикл творів про сучасність: «Спека», «День для прийдешнього», трилогія «З погляду вічності», «Левине серце», «Розгін», «Південний комфорт», «Гола душа», «Юлія».
їх активно читали, бурхливо обговорювали, але найбільший резонанс мали твори історичної тематики. У романах «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан», «Диво» оживають голоси історії та складні постаті минулого, вражають своєю неповторністю різні епохи.
Щоб збагнути мотиви, які керували митцем під час задуму його творів, треба звернутися до самого майстра за відповіддю: «Мені докоряли, що я принижував Богдана Хмельницького. Я дотримуюсь зовсім іншої думки. Ті герої, які перебували тільки на вершинах, які ступали тільки по горах — це майже не люди. Чому? Бо до Бога вони не дійшли, а до людей не спустилися — це якісь холодні фантоми. Тому, коли я писав і про київських князів, і про нашу величну Роксолану, я керувався тільки цим. Я чув ці голоси людей з далеких століть, вони «наговорювали» мені те, що з ними відбувалося. Для мене головне — реставрувати психологію, душу цих історичних героїв. Історик цього не може. Про що думав Ярослав Мудрий? Що відчував Володимир, коли приймав Християнство? Письменник це може домислити. Я вибирав великі душі, які сяють нам крізь тисячоліття. Це, в першу чергу, Ярослав Мудрий, його внучка Євпраксія, Богдан. Коли я писав Євпраксію, хотів дізнатися, якою була жінка XI століття. Далі — через 500 років — Роксолана. Третьою частиною триптиха був роман про жінку, нашу сучасницю «Юлія, або Запрошення до самовбивства».
Вірю саме в літературу. Тільки вона, мені з дається, виконує свою роль — дає людям надїю. Одне з великих джерел цієї надії — наша історія. Я починав писати романи про Київську Русь тоді, коли їх ніхто не писав. А життя наше було таке — безвірницьке, атеїстичне, страшне і дуже тяжке. У мене був релігійний рід — ніколи не сідали за стіл, не помолившись. У нас була Біблія, і коли мені виповнилося 10 років, почав читати її. Письменники не читали Святого Письма, то й були легкі, як пір’їни… Я народився і виріс на Дніпрі… І це перейшло в мою душу. Там, де Дніпра нема — ніби й не Україна. Це наша головна ріка, ріка мого народу. І це ріка Шевченка, і Дніпро — це Україна».
Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), у якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. У центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символом української державності та духовності. Пізніше було створено цілий цикл романів про історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975). У романі письменник відтворює історичні події останнього десятиріччя XI ст. На тлі цих подій і розкривається трагічна доля онуки Ярослава Мудрого княжни Євпраксії — дружини німецького імператора Генріха IV. Дружину всемогутнього імператора вразили дикі оргії, дрімуча забобонність при імператорському дворі. Коли Євпраксії не вдалося вмовити імператора-жорсткосердця, вона бунтує. Мужня жінка втікає з-під охорони, виступає в соборі, викриваючи Генріха перед усім католицьким світом. Так Європа вкотре познайомилася з жінкою-політиком, з жінкою-борцем. І ця жінка була руська! Письменник занурюється в складний внутрішній світ героїні, намагаючись найпереконливіше передати його й водночас вимальовує її психологічний портрет на широкому історичному тлі.
Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути в складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною.
Розкрити «таємниці» характеру Б. Хмельницького, показати його як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собою П. Загребельний у романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994). У романах зустрічаємо вступні слова чи передмову, післяслово — це свого роду невеликі літературознавчі, а то и історіографічні етюди.
Огляд історичної прози Павла Загребельного. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Повернутися на сторінку Українська література
Повернутись на сторінку Павло Загребельний
Вас можуть зацікавити:
1. Роксолана — моя улюблена героїня. Характеристика образу (за романом П. Загребельного «Роксолана»)
2. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»)
3. Композиційна різноманітність роману Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
4. Історична правда й художній вимисел у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
5. Історія людської душі в історичний романістиці П. Загребельного. Аналіз творів
6. Світ героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Характеристика образу
7. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю П. Загребельного). Аналіз творів
8. Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
9. Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
10. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу у романі Павла Загребельного «Диво»
11. Зв’язок релігії та естетики в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
12. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі
13. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
14. Під небом чужим, безжальним і блідим… (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Аналіз твору
15. Найкращі риси українського народу в образі Роксолани (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Характеристика образу
16. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю Павла Загребельного). Аналіз творів
17. Історія на сторінках романів Павла Загребельного. Аналіз творів
18. Історична основа роману Павла Загребельного «Роксолана». Аналіз твору
19. Роздуми над долею Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
20. Мої роздуми над долею Роксолани Павла Загребельного (за романом «Роксолана»). Характеристика образу
21. Символ духовного надбання українського народу в образі Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
22. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
23. Особливості художнього конфлікту в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
24. Поетичний образ Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
25. Роксолана — донька України (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
26. Роксолана — султанша-українка (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
27. Роман «Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного. Аналіз твору
28. Романи Павла Загребельного: про жінок, про розлуку з рідною землею. Аналіз творів
29. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного. Аналіз творів
30. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
31. Конфлікт влади й мистецтва у творі «Диво». Аналіз твору
32. Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі «Диво» Павла Загребельного. Подання проблеми влади й людини через образ Ярослава Мудрого
33. Аналіз образу Сивоока у творі «Диво» Павла Загребельного. Характеристика образу
34. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
35. Символ духовності нації у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
36. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
37. Храм для прийдешніх поколінь (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
38. Мої враження від роману «Диво» Павла Загребельного
39. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
40. Образ Сивоока в романі Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
41. Образ Софiï Киïвськоï — символ духовного надбання украïнського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
42. Павло Загребельний. Роман «Диво». Образ Сивоока .
43. Роксолана — легендарна дочка українського народу (за романом Павло Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
44. Характеристика образу Роксолани Павла Загребельного
45. Павло Загребельний і його Роксолана (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
46. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
47. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»)
48. Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
49. Образ князя Ярослава Мудрого (за романом Павла Загребельного «Диво»). Характеристика образу. Аналіз твору
50. Образ Сивоока в романі П. Загребельного «Диво». Характеристика образу
51. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного «Диво»
52. Тестові завдання. П. Загребельний. «Роксолана»
53. Діалог-вікторина. Павло Загребельний. «Роксолана». (розділ «Рогатин»)
54. Питання та відповіді до твору «Диво» Павла Загребельного
55. Павло Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ
56. П. Загребельний. Загальний огляд творчості
57. Павло Загребельний. Історичний роман «Диво»
58. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво» Павла Загребельного. Аналіз образів
59. Методична розробка відкритого заняття: Павло Загребельний. Загальний огляд творчості. Історичний роман «Диво»: Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»; глибокий філософський підтекст епіграфа
60. П. Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична політика й художній вимисел
61. Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)
62. Вечір пам’яті Павла Загребельного «Біль непоправної втрати»
63. Літературний диктант для 11 класу. «Диво» П. Загребельний
64. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 1 варіант
65. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 2 варіант
66. Тестові завдання «Так — ні». Павло Загребельний. Життя і творчість.
67. Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан»