Твір на тему:
Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача.

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Твір на тему:  Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст.
Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити максимальне враження автентичності зображуваного, виявлялася настанова белетристів на документально-фактичну достовірність як один із засобів художньої правдивості творів. Домінуюче становище народно оповідної манери було пов’язане з переважанням сільської тематики і сприяло наближенню письменства до народного життя, правдивому ліро-епічному відтворенню народних характерів.
У першого українського прозаїка розповідь ведеться здебільшого в монологічній формі — повагом, неквапливо, з постійними звертаннями до уявного слухача, вигуками, роздумами вголос, з вживанням прислів’їв, приказок, казкових зворотів, ідіоматичних висловів тощо. Квітчина розповідь включає в себе розповідача-посередника; Грицько Основ’яненко — це не тільки псевдонім письменника, а й вигаданий персонаж — досвідчена, літня людина з харківського передмістя, яка має що розповісти, знає, як розповісти.
Квітчин оповідач був, звичайно, умовною постаттю, переважно стороннім спостерігачем; він стояв над героями й аудиторією, що й виявлялося у дидактичних інтонаціях його тону, з відвертою настановою на дидактичні висновки. Сила емоційного впливу оповідань Марка Вовчка на читача зумовлюється тим, що в них дійсність подавалася крізь призму сприймання людини з народу, що в них про життєві явища й події розповідали самі селяни — очевидці й учасники, змальованих подій. Письменниця ввійшла в селянське середовище, пройнялася болями й сподіваннями кріпаків, заговорила про їх життя, як про своє власне.
«Народні оповідання» написані у формі розповіді від першої особи — чи від імені близьких до героїв людей, безпосередніх очевидців їх життя, чи навіть від імені самих персонажів.
Марко Вовчок збагачує розповідь діалогічними конструкціями, удосконалює її, максимально наближуючи до розмовної мови селянина, її розповідь заснована на принципі абсолютного перевтілення: авторська особистість у творі зовсім не відчувається, автор цілком зливається з оповідачем чи оповідач повністю заступає автора. Крім того, письменниця зовсім відкинула таку особливість Квітчиної розповіді, як сентиментально-моралізаторські повчання, консервативне коментування подій.
Розповідач у Марка Вовчка сприймає дійсність, реагує на неї, розказує про все пережите, передумане, бачене цілком у дусі мільйонів близьких йому за соціальним становищем, умовами життя людей. Правдиві, хвилюючі історії з народного життя розповідаються щиро і просто. Звідси відсутність будь-якої штучності у розповіді, безпосередність у відтворенні життєвих явищ і подій, справжня народність мови й стилю оповідань.
Оповідач Марка Вовчка набуває нової функції; це частіше за все жінка-селянка, оповідачка-персонаж, безпосередня учасниця зображуваних подій, зі своїми біографією і характером. У ряді творів вона розповідає головним чином про себе і своїх близьких («Сестра», «Сон», «Два сини»). Все це надає зображуваному додаткових ознак достовірності, а твору загалом більшої художньої переконливості, її оповідачка не лише найбільш поінформований свідок події, а й обвинувач, який виносить присуд вчинкам персонажів, заглиблюється в проблеми людського характеру, що засвідчувало тенденцію переходу від просвітительського реалізму до реалізму класичного. В «Інститутці», незважаючи на простонародний стиль оповідачки, досягається багатомірне розкриття характерів і обставин.

Цілковита відповідність духові народного життя дозволила Марку Вовчку природно передати діалоги й монологи персонажів, всю барвистість і мелодійність народної мови.
Марко Вовчок наближається до народної поезії не лише зовнішньою формою своїх оповідань, але й усіма своїми літературними прийомами; він розповідає як простий очевидець, близький до зображуваних осіб поняттями і освітою, поділяє їх простодушні вірування і забобони, співчуває їх горю і радості; ми ніде не бачимо особи автора; ніде не висловлює він своїх думок і почуттів, ніде не виділяється з тієї сфери, яку описує.
Передаючи тривоги й хвилювання, надії й сподівання персонажів, розповідач ніде жодним словом не аналізує їх почуттів; їх внутрішній світ розкривається в звичайних, незначних зовнішніх діях і вчинках.

Твір на тему:  Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Марко Вовчок

Вас можуть зацікавити:

1. Марко Вовчок. Життя і творчість

2. Марко Вовчок — основоположних прози для дітей. Аналіз творів

3. Життєва і творча біографія Марка Вовчка

4. Марко Вовчок. Життєвий і творчий шлях

5. Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості

6. Життя і творчість Марко Вовчок

7. Марко Вовчок — основоположник прози для дітей. Народність оповідань

8. Біографія Марка Вовчка

9. Марко Вовчок. Сторінки біографії

10. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творчість

11. Марко Вовчок. Аналіз творчості

12. Марко Вовчок і Тарас Шевченко.

13. «Інститутка» Марка Вовчка — перша українська реалістична повість. Аналіз твору

14. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

15. Реалізм «Народних оповідань» Марко Вовчок. Аналіз творів

16. Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Аналіз твору

17. Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка. Характеристика образу жінки-страдниці

18. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача

19. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз повісті «Інститутка» і характеристика образів

20. «Народні оповідання» Марка Вовчка — гірка правда життя тих часів. Аналіз збірки

21. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образу панночки

22. Головні образи повісті Марка Вовчка «Інститутка»: порівняльний аналіз, характеристика образів

23. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка»

24. Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз образів

25. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Протиставлення образів дівчини-кріпачки Устини і молодої пані

26. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Характеристика образів інститутки та сільської дівчини Устини

27. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»)

28. Бабуся-служниця — утілення християнських засад життя (за повістю «Інститутка» Марка Вовчка). Характеристика образу

29. «Інститутка» Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи. Аналіз твору

30. «Інститутка» Марка Вовчка: прагнення героїв до особистої свободи. Аналіз твору та характеристика образів

31. Чим мене приваблюють оповідання Марка Вовчка. Аналіз творів

32. Романтичність оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка. Аналіз твору

33. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач». Характеристика образів

34. Моє враження від творів Марка Вовчка

35. Роздуми над творами Марка Вовчка. Аналіз творів

36. Доля жінки-кріпачки у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу

37. Мої роздуми над сторінками повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз твору

38. Зображення волелюбних прагнень кріпаків у повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

39. Протиставлення характерів Устини та панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»). Характеристика образів

40. Образ Інститутки з однойменної повісті Марка Вовчка. Характеристика образу

41. «Інститутка» — один з найвизначніших творів Марії Олександрівни Вілінської. Аналіз твору

42. Повість «Інститутка» — вершина творчості Марка Вовчка. Аналіз твору

43. «Максим Гримач» Марка Вовчка як романтичне оповідання. Аналіз твору

44. Марко Вовчок — «кроткий пророк»

45. Осуд кріпацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Багатство мови, образотворчі засоби твору

46. Почуття відповідальності й вини як уселюдські чесноти в романтичному баладному оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач»

47. Аналіз «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — тема, ідея, короткий зміст, жанр, композиція, сюжет

 

Комментарии закрыты.