Твір на тему:
«Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну» (М. Вороний). Аналіз творчості.

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Вороний, шкільна програма

Твір на тему:  «Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну» (М. Вороний). Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Вороний, шкільна програма

Іноді мені здається, що українська нація — це нація поетів. Кожен вважає себе генієм і намагається будь-що донести своє творіння до широкого загалу, знайти свого читача. Та більшість із них так і залишаються невідомими чи маловідомими.
Микола Вороний прийшов у літературу із бажанням змінити життя, піднести Красу, повести людей за нею. У вірші «Краса!» поет зізнається, що життя — це коротка мить, але в ній він ловить «щастя одробини». Він шукає в кожній хвилині Красу, яка, немов «натхненна чарівниця», «відкриває небеса, вершить найбільші чудеса».
Невеличкий вірш Миколи Вороного «Краса!» несе в собі безліч позитивних емоцій, налаштовує на роздуми про життя і його сенс.
Усі люди мріють бути щасливими і страждають, коли життя складається не так, як мріялось. Микола Вороний пропонує нам міряти наше життя не десятиліттями, роками, місяцями чи навіть днями. Він говорить про короткі миті між минулим і майбутнім, із яких і складається життя. Ось такі миті можна наповнити Красою, яка розлита навколо нас. І тоді життя справді може бути щасливим.
Микола Вороний так натхненно висловлює свої думки, так щиро сповідується читачеві у своїх почуттях, що, здається, йому важко знайти порівняння своїй любові до Краси. І раптом поет віднаходить те єдине, що стає врівень з Красою, — Україна.
Літературні критики часто закидали Миколі Вороному, що його твори мають песимістичний характер. З цим важко сперечатися, адже настрій поета залежав від обставин і суспільного, і особистого життя.
Кінець XIX — початок XX століття — це період бурхливих подій, зрушень, нестабільності життя суспільства. До громадянських тривог додалися невдачі особистого життя: розлучення з дружиною, неможливість спілкування з сином, невпевненість у завтрашньому дні. Все це призвело до песимістичного настрою поета і навіть до спроб накласти на себе руки. За таких життєвих умов з’явилися ліричні щоденники Вороного «За брамою раю», «Разок намиста», які багато в чому нагадують збірку Івана Франка «Зів’яле листя». Микола Вороний власний біль перетворює на вселенську скорботу. Але в цих стражданнях присутня Краса, а мотиви якоїсь душевної кволості перебиваються оптимістичними рядками:

Кров кипить… Ставай на прю!
Хто відважний! Хто завзятий?
Згинь же, вороже проклятий!
Я бажанням жить горю!

Микола Вороний, пояснюючи і собі, й іншим мінорну тональність деяких віршів, писав: «І хоч песимізм і елементи занепадництва займали в моїй творчості досить поважне місце, але головною базою її все-таки був оптимізм, бадьорий світогляд». Свідченням цього є багато творів Вороного. У вірші «Мавзолей» поет зізнається, що його душа, «мов з кришталю мавзолей», у якому зберігається весь скарб поета: мрії, звуки, фарби, ідеї.

Богині дар,
Горить там жар,
Не згаса…
А ймення їй —
Богині тій —
Краса.

У цьому мавзолеї «з небуття встає життя», «лине спів і світ огнів». Ніхто не має права ступити в цей храм. Лише сам поет входить до нього і там править службу Красі життя. Попри всі нещастя поет зберігає віру. Вірш «Віра жива» — це лірична сповідь митця, якому «в дні легкодухості, в дні безнадійності, в чорні хвилини нудьги і безмрійності» хтось шепоче слова: «Віра жива!» Він вірить, що «злий час мине», до нього повернеться щастя і любов, адже він молодий, опромінений Божим даром, а тому має сяяти, «ніби прапор на сонці розвинений».
Складна, сповнена суперечностей натура Миколи Вороного не дає спокою і самому поету. У вірші «Що зі мною таке…» він намагається віднайти в собі відповіді на питання, які бентежать його душу. Він відчуває, що в його серці ховається якась таїна, «якийсь скарб дорогий». Перед внутрішнім зором ліричного героя проноситься рій легких образів, які «виринають, зникають, заледве мигтять, буцім крилами ті херувими тремтять…» Це породжує у зболілій душі «світлі надії, якісь передчуття» і сподівання на кращі зміни.
Творчість Миколи Вороного припала на складні роки бур, змін, перетворень. Поет не стояв на роздоріжжі. Він брав активну участь у величних подіях і з властивою йому наполегливістю намагався зробити життя кращим, наповнював його Красою.

Твір на тему:  «Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну» (М. Вороний). Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Микола Вороний, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Микола Вороний

Вас можуть зацікавити:

1. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного «Євшан-зілля»

2. Проблема історичної пам’яті народу за поемою М. Вороного «Евшан-зілля»

3. М. Вороний — декларатор ідей і форм українського символізму

4. Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

5. Євшан-зілля — символ рідного краю (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

6. Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

7. Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

8. Літописна основа сюжету поеми М. Вороного «Евшан-зілля». Аналіз твору

9. «Слово, що живить надію й певну віру в ідеали» (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»)

10. «Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) (М. Вороний). Аналіз творчості

11. «Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край». Аналіз творчості Миколи Вороного

12. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

13. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору (ІІ варіант)

14. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля» (ІІІ варіант)

15. І безпечне, і вигідне… Життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»)

16. Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного «Євшан-зілля»)

17. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

18. Мої роздуми над поемою М. Вороного «Євшан-зілля»

19. Контрольна робота з теми «Пісні літературного походження. М. Вороний. Т. Шевченко». І варіант

20. Контрольна робота з теми «Пісні літературного походження. М. Вороний. Т. Шевченко». ІІ варіант

21. Тестова контрольна робота з української літератури “Загадково прекрасна і славна давнина України: Микола Вороний, Тарас Шевченко” (6 клас)

22. Розробка уроку: Микола Вороний. Ліро-епічна поема “Євшан-зілля”.

23. Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

24. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. І варіант

25. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІІ варіант

26. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІІІ варіант

27. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІV варіант

28. Микола Вороний. Літературний диктант

29. Тестові завдання. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля»

30. Микола Вороний.Поема «Євшан-зілля». Дидактична гра «Блеф-клуб»

 

Комментарии закрыты.