Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Марко Вовчок почала писати художні твори в середині 50-х років, коли відбувалося піднесення в демократичній літературі. Цей час знаменувався приходом до «Современника» Чернишевського і Добролюбова.
За короткий час вийшло кілька збірок творів Марка Вовчка, які знайшли широкі відгуки в читачів. Як згадують мемуаристи, у ті роки вся передова Росія захоплювалася повістями Марка Вовчка і ридала над долею її героїнь-селянок.
Популярність творів Марка Вовчка визначалась умінням письменниці в своїх творах піднести основні питання боротьби з кріпосництвом.

Джерела творчості

Марко Вовчок створила реалістичні оповідання і повісті, широко використовуючи антикріпосницьку народну поезію. ЇЇ твори пройнфті глибокою народністю.
У часи діяльності Марка Вовчка письменники різних напрямків по-різному ставили питання про народність у літературі. Реакційні російські письменники (Погодін, Шевирьов), підносячи гасло православ’я, самодержавства, «народності», намагалися прищепити народові рабську покору перед самодержавством. Прогресивні письменники змальовували презирство і ненависть народу до рабства й покірливості, його незламну боротьбу за волю.
Таке розуміння народності сприйняла і Марко Вовчок. У її творах народ виступає не у святковому вбранні, а в праці, нужді й боротьбі. Викриваючи болячки кріпосницької системи, Марко Вовчок закликає народ до боротьби за волю. Проза Марка Вовчка, правдиво зображаючи дійсність, відповідала прогресивним вимогам свого часу. Передова російська критика палко підтримувала «гоголівський напрям» у літературі, тобто напрям викривально-реалістичний. Уміння Гоголя створити яскраві типи, гостра критика всього, що гнобило народ, стали зразком і для Марка Вовчка. Вона уважно прислухалася до Чернишевського, який в період написання нею «Народних оповідань» вмістив у журналі «Современник» велику працю про «гоголівський напрям» у літературі.
На ранній творчості Марка Вовчка позначився вплив «Записк мисливця» І. Тургенева, що вийшли окремою книгою у 1852 році і набули великої популярності. Уміння російського письменника простими словами кріпака відтворити його думки, прагнення, бажання волі було кращим зразком для письменниці.
Одним з джерел натхнення для Марка Вовчка був Шевченків «Кобзар». Полум’яні ідеї визвольної боротьби в Шевченковій ліриці, образи скорботних, знедолених жінок мали великий вплив на її творчість.
Тема знедоленого життя жінки-кріпачки вперше набула соціальної загостреності в творчості Шевченка. Марко Вовчок розробляла цю тему в прозі і вивела разючі своєю простотою та правдивістю образи кріпаків. У темній хаті кріпака убога обстановка; знесилені голодом і забиті панщиною люди живуть мріями про волю: то крізь вікно кріпачка бачить вільну людину, то сниться їй воля, то маревом снуються думи про краще життя. Особливо яскравими є в творах Марка Вовчка образи кріпачок-матерів, які, сподіваючись на краще життя, вірять у майбутнє щастя для своїх дітей.

«Народні оповідання» та інші твори

Великою подією в літературному житті було видання першої та другої книг «Народних оповідань» Марка Вовчка. Ніби сам народ заговорив у них про своє життя, про крипацьку долю, про пекучі свої болі і бажання визволитись від кріпосників. Поряд з гнівною, революційно-пристрастною поезією Шевченка «Народні оповідання» були могутнім засобом у боротьбі проти кріпосництва.
У першу збірку ввійшли такі оповідання: «Сестра», «Козачка», «Горпина», «Одарка», «Сон», «Викуп» та інші. Більшість цих оповідань зображає трагедію селянина-кріпака, доводить, що кріпосництво — нестерпне, ганебне явище в суспільному житті. В оповіданнях проходять постаті безправних, затурканих, виснажених невільною працею кріпаків. Жінкі-матері, надірвані кріпацькою працею, хворіють, божеволіють. Їх розлучають з чоловіками, дітьми,що призводить до великих страждань і загибелі.
У «Народних оповіданнях» виведено також окремі статі незакріпачених селян. Такий є образ жінки в оповіданні «Сестра», такий є герой оповідання «Чумак». Тут письменниця протиставить життя незакріпаченої людини життю кріпака. Важким є життя і сестри, і чумака, але вони вільні у своїй праці, у своїх діях. Це дає змогу повніше виявити кращі риси своєї вдачі.
Реалізм творів Марка Вовчка досягає найбільшої сили в зображені кріпацтва.
Друга збірка «Народних оповідань» відзначається ще ширшою тематикою, виразнішим ідейним спрямуванням. Підтримуючи в цей час тісні зв’язки з російськими революційними демократами, журналом «Современник», Марко Вовчок піднеслась на вищий ідейний рівень у своїй творчості. В оповіданні «Ледащиця» письменниця знову виводить постать жінки-кріпачки, яка не тільки мріє про волю, але ціною свого занапащеного життя здобуває її.
Є у Марка Вовчка і сатиричні твори, як наприклад «Тюлева баба», де гостро висміюється пусте життя поміщиків. Заслуга Марка Вовчка також у створенні літературної казки («Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Кармелюк» та інші.

«Два сини»

Злободенній на той час темі рекрутчини присвячено оповідання «Два сини». В ньому розкрито глибокі переживання матері двох синів, реалістично змальовано картини безправного становища кріпаків. Розв’язка оповідання нагадує розв’язку Шевченкової поеми «Сова». Морально знівечена, стара мати доживає віку на самоті. Оповідання «Два сини» своєю темою і сюжетом має багато спільного з поезією Некрасова «Орина, мати солдатьсяка» (1863), в якій мати розповідає про сина, що не витримав солдатчини, повернувся хворий і помер.
Марко Вовчок, будуючи оповідання у формі розповіді матері, користується засобами народної лірики. Про дітей у неї так сказано: «А дітки ростуть, уже й в’ються коло мене і щебечуть, моїсоловейки». Метафорами в’ються, щебечуть письменниця передає радість матері під час догляду за малими дітьми.
Важки думки матері, її настрої та переживання підкреслюють порівняння фольклорного походження: «Обняла мене, мов чорна хмара, тільки й світяться мені, як дві зіроньки темної ночі: то дітоньки мої».
Мова оповідання жива, колоритна, багата на народні прислів’я, порівняння, що допомогає глибше розкривати характер простої людини.

«Ледащиця»

Тяжке життя дівчинки-кріпачки Насті, яка загинула, домагаючись визволення від кріпацтва, — тема оповідання «Ледащиця». Образ Насті подано в іншому плані порівняно з героями ранніх оповідань Марка Вовчка. За свою волю Настя бореться аж до загибелі, тоді як жінки в ранніх оповіданнях гинуть не в боротьбі, а в тяжких умовах непосильної праці і безправ’я. Така еволюція жіночого образу в творах Марка Вовчка сталася у великій мірі під впливом ідей революційних демократів
Оповідання «Два сини» українською мовою було надруковано вперше в «Основі» 1861 року

«Інститутка»

Ідея необхідності розкріпачення селян найповніше розкрита в соціальній повісті «Інститутка».
Марко Вовчок почала працювати над повістю ще в 1858 році, коли жила на Україні. У 1859 вона читала її в Петербурзі в присутності Шевченка, Тургенева та інших культурних діячів, які позитивно оцінили твір. Закінчивши повість, Марко Вовчок присвятила її своєму ідейному натхненникові Т.Г.Шевченко.
Темою повісті є зображення тяжкого становища кріпаків та наростання народного гніву, стихійного протесту проти кіпосників. Кріпаки втратили терпіння і вже не бояться виявляти непокору.
У повісті письменниця доводить необхідність рішучої боротьби проти кріпосницького гноблення. Письменниця піднесла демократичну ідею боротьби проти кріпосництва, відобразила могутню силу народу, його прагнення до визволення, велику ненависть до самодержавно-кріпосницького гноблення.
Повість «Інститутка» — високохудожній твір. Марко Вовчок майстерно відтворює розповідь кріпачки, користуючись для цього народними прислів’ями, метафорами, порівняннями. Дбайливо добирає письменниця відповідну народну лексику.
Ідейні й художні особливості повісті «Інститутка» дають підстави вважати її одним з найкращих творів Марка Вовчка.

Історичні повісті для дітей (казки)

Українськи твори письменниці присвячені двом великим тема — зображенню кріпосницької системи і змальовуванню історичних подій та визвольної боротьби народних мас.
До історичної тематики письменниця зверталася переважно після ліквідації кріпосництва. На історичні теми Марко Вовчок написала кілька повістей — «Кармелюк», «Невільничка», «Маруся», розпочала повість «Гайдамаки». Збирала письменниця також матеріали для повісті «Сава Чалий». Усі ці твори писалися для молодих читачів, для дітей і мали великий успіх. «Маруся», наприклад, перекладалася за кордоном багатьма мовами.
Історичні повісті Марко Вовчок писала за фольклорними матеріалами. Вона стилізувала їх на зразок дитячих казок. Живучи за кордоном, Марія Олександрівна в листах просила Панаса Марковича надіслати їй народні пісні про Кармелюка, про Саву Чалого. Відзначаючи виховну роль казок Марка Вовчка, Салтиков-Щедрін підкреслив істотну рису героїв її казок, яка полягала в тому, що вони «з особливою гарячковістю беруть до серця всяке чуже горе» і що їх серця «закипають гнівом при всякій людській несправедливості».
Бажання Марка Вовчка писати твори для дітей було відоме Шевченкові, і він вітав його.

Відзиви демократичної критики

Творчість Марка Вовчка знайшла широкий відгук у демократичній критиці. Передові критики відзначали велике суспільне значення творів Марка Вовчка. Д.Писарєв у рецензії на «Народні оповідання» писав: «Марко Вовчок наближається до народної поезії не тільки зовнішньою формою своїх оповідань, а й усіма своїми літературними засобами.
М.Добролюбов відзначив риси реалізму, властиві усім оповіданням Марка Вовчка, глибоке відтворення письменницею народного життя.
Говорячи про значення казок Марка Вовчка, М. Салтиков-Щедрін у журналі «Современник» підкреслював, що письменниця «просто-напросто описує яке буває тяжке життя на світі, як люди, бадьорі й сильні, пермагають це тяжке життя та як інші, теж бадьорі й сильні, знемагають під тягарем його».
Відзиви передової російської критики про Марка Вовчка відіграли велику роль у боротьбі проти українських буржуазних нацоналістів, які паплюжили ім’я талановитої письменниці. Буржуазні націоналісти не хотіли погоджуватись з тим, що Марко Вовчок, росіянка за походженням, стала видатною українською письменницею, виявила велику любов до українського трудового народу.
Передова критика допомогла виявити ворожу суть буржуазно- націоналістичних тлумачень творчості Марка Вовчка. У боротьбі за Марка Вовчка в одному таборі з російськими демократичними критиками був і Т. Г. Шевченко.

Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози

Марко Вовчок відіграла першорядну роль у процесі становлення української реалістичної прози. Вона продовжила традиції Шевченка, що знаменувались могутнім розвитком визвольних ідей, утвердженням літератури на грунті глибокої народності.
Марко Вовчок була новатором в українській прозі. Вона внесла нові, злободенні теми в літературу і твердо стала в українській прозі на шлях критичного реалізму.
Марко Вовчок утвердила в українській прозі нові принципи розповіді, що відрізняються від розповідної манери. У творах Марка Вовчка розповідає не моралізатор, а здебільшого учасник подій. Письменниця надає слово для розповіді людині, яка відчула на собі тягар гноблення. Марко Вовчок малює яскраві образи, глибоко розкриваючи взаємини між кріпаками і кріпосниками. Герої оповідань висловлюють свій біль, говорять про неправду, про жорстоке ставлення до народу. Автор ніби перевтілюється у простого селянина. Через це читатч краще уявляє характер персонажа.
Твори Марка Вовчка були зразком для молодих письменників 60—70-х років ХІХ століття. Під впливом Марка Вовчка писав оповідання Ю.Федькович, стилб «Народних оповідань» позначився на раньому творі Панаса Мирного «Лихий попутав». Але значення оповідань Марка Вовчка не обмежується впливом на стильові особливості української прози пізніших часів. Основне полягає в тому, що творчість письменниці, пройнята глибокою любов’ю до кріпаків, до людей праці, ненавистю і презирством до панів, мала саме через те великий ідейний вплив на дальший розвиток української прози, особливо її соціальних мотивів.

ЛІТЕРАТУРА

Вовчок Марко .Твори: в 2-х т. Т.1: Оповідання;Повісті. — К.: Дніпро,1983. — с.5—24
Крутікова Н.Є. Сторінки творчого життя . — К., 1965 с. 10—17
Лобач-Жученко Б.Б. Про Марка Вовчка:Сторінки до творчої біографії письменниці, — К.: «Радянська школа», 1979, с. 5—21

Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Марко Вовчок

Вас можуть зацікавити:

1. Марко Вовчок. Життя і творчість

2. Марко Вовчок — основоположних прози для дітей. Аналіз творів

3. Життєва і творча біографія Марка Вовчка

4. Марко Вовчок. Життєвий і творчий шлях

5. Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості

6. Життя і творчість Марко Вовчок

7. Марко Вовчок — основоположник прози для дітей. Народність оповідань

8. Біографія Марка Вовчка

9. Марко Вовчок. Сторінки біографії

10. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творчість

11. Марко Вовчок. Аналіз творчості

12. Марко Вовчок і Тарас Шевченко.

13. «Інститутка» Марка Вовчка — перша українська реалістична повість. Аналіз твору

14. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

15. Реалізм «Народних оповідань» Марко Вовчок. Аналіз творів

16. Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Аналіз твору

17. Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка. Характеристика образу жінки-страдниці

18. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача

19. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз повісті «Інститутка» і характеристика образів

20. «Народні оповідання» Марка Вовчка — гірка правда життя тих часів. Аналіз збірки

21. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образу панночки

22. Головні образи повісті Марка Вовчка «Інститутка»: порівняльний аналіз, характеристика образів

23. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка»

24. Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз образів

25. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Протиставлення образів дівчини-кріпачки Устини і молодої пані

26. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Характеристика образів інститутки та сільської дівчини Устини

27. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»)

28. Бабуся-служниця — утілення християнських засад життя (за повістю «Інститутка» Марка Вовчка). Характеристика образу

29. «Інститутка» Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи. Аналіз твору

30. «Інститутка» Марка Вовчка: прагнення героїв до особистої свободи. Аналіз твору та характеристика образів

31. Чим мене приваблюють оповідання Марка Вовчка. Аналіз творів

32. Романтичність оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка. Аналіз твору

33. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач». Характеристика образів

34. Моє враження від творів Марка Вовчка

35. Роздуми над творами Марка Вовчка. Аналіз творів

36. Доля жінки-кріпачки у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу

37. Мої роздуми над сторінками повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз твору

38. Зображення волелюбних прагнень кріпаків у повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

39. Протиставлення характерів Устини та панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»). Характеристика образів

40. Образ Інститутки з однойменної повісті Марка Вовчка. Характеристика образу

41. «Інститутка» — один з найвизначніших творів Марії Олександрівни Вілінської. Аналіз твору

42. Повість «Інститутка» — вершина творчості Марка Вовчка. Аналіз твору

43. «Максим Гримач» Марка Вовчка як романтичне оповідання. Аналіз твору

44. Марко Вовчок — «кроткий пророк»

45. Осуд кріпацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Багатство мови, образотворчі засоби твору

46. Почуття відповідальності й вини як уселюдські чесноти в романтичному баладному оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач»

47. Аналіз «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — тема, ідея, короткий зміст, жанр, композиція, сюжет