Марко Вовчок. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

    Марко Вовчок. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

    Перша батьківщина видатної української письменниці Марка Вовчка — Росія, Орловщина, хоча рід її, за переказами, веде початок Чернігівщини — від Петра Могили. Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в селі Єкатерининське Єлецького повіту. Батько її — збіднілий дворянин, 1833—1907 майор у відставці. Мати володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, дуже любила українські пісні, була першою вчителькою майбутньої авторки «Народних оповідань». І те, що «панську» дитину потягло не до модних вбрань і пишних зачісок, а до книжки, є великою заслугою матері.
    Коли Марії було 6 років, помер батько. Мати вийшла заміж вдруге. Вітчим, лютий кріпосник, знущався не тільки з кріпаків, а й зі своєю сім’ї, яка відтепер жила у вічному страху й мусила терпіти. Програвши в карти маєток дружини, цей нелюд покинув сім’ю. З того часу при слові кріпосник вразливу Марію починало трясти.
    На дванадцятому році віддала мати доньку до харківського пансіону. Кмітлива і жадібна до знань Марія вчилась залюбки. Навколо Харківського університету, зі студентами якого вона дружила, групувались українські письменники, фольклористи. Ця обставина посилювала інтерес Вілінської до України, її мови, фольклору. Та навчання майбутньої письменниці тривало лише три неповних роки.
    Наступні три роки Марія провела в Орлі, у тітки Мордованої, виховувала її дітей, брала участь у щотижневих літературних вечорах, які організовувала багата тітка. Під їхнім впливом Марія почала збирати народні пісні. На тих вечорах вона зустріла свого майбутнього чоловіка, Опанаса Марковича — студента Київського університету, палкого аматора етнографії та фольклору, який за участь у Кирило-Мефодіївському братстві був засланий в Орел. Після весілля молоді виїхали з України, та не затримувались довго ніде: матеріальна скрута примушувала Опанаса часто міняти посади і місця проживання.
    Виїжджаючи на села збирати фольклорні матеріали, чоловік брав з собою й дружину. Там вона вивчала українську мову, побут, звичаї і зрозуміла, що треба протидіяти рабству, а бачачи кріпацьку нужду і безправ’я, їй здавалось, що якщо не вчинити нічого рятівного, то народ задушать. І вона почала писати.
    У Немирові Марковичі жили три роки, Опанас працював учителем гімназії. Щонеділі сім’я виїжджала у навколишні села для збирання фольклорних матеріалів. У Немирові Вовчок і відсвяткувала свій письменницький дебют: у 1857 році в Петербурзі виходять її «Народні оповідання», що стали знаменитими. Марковичі переїжджають до Петербурга, де Марія стала своєрідним осердям гурту діячів культури, його окрасою. Під впливом Шевченка та передових діячів російської культури ширшає світогляд Вовчка, це видно з творів «Ледащиця», «Три долі», «Інститутка» тощо. Герої цих творів не лише страждають від кріпосницького лиха, а й протестують, борються з кріпацтвом.

    Тяжко захворівши, Марко Вовчок у 1859 році їде на лікування до Німеччини. Восени того ж року Маркович приїхала у Лондон, де зустрілась з Герценом, з яким листувалась в Лондоні, та Огарьовим. З того часу вона активно розповсюджує герценівські революційні видання, пересилає в «Колокол» матеріали з Росії та України. Марії рекомендують лікування в Італії. Подорож до цієї казкової країни зміцнила здоров’я письменниці, викликала силу-силенну вражень.
    1860—1866 роки Марко Вовчок із сином Богданом провела в Парижі. Жилось їй нелегко, бо гонорарів за друкування творів не вистачало навіть, щоб оплатити невелику кімнатку на околиці міста. Матеріальна скрута примусила шукати додаткову роботу — вона стала перекладачкою творів на французьку мову.
    Марію весь час тягне на батьківщину. З рідного краю приходили вісті, одна гірше за другу. Найглибше вразила письменницю телеграма про передчасну смерть «батька Тараса».
    Після восьми років закордонного життя Марія Олександрівна повертається в Росію і майже десять років живе в Петербурзі. Це були роки активного літературного й громадського життя, плідного співробітництва письменниці з журналом «Отечественные записки», де були надруковані її кращі романи російською мовою — «Живая душа», «Записки причетника», «Теплое гнездышко» та інші. У ці роки Марія багато перекладає у журнал «Переводы лучших иностранных писателей». З кожним роком все більш увиразнюється громадська позиція письменниці, все напруженішими стають її стосунки з поліцією. За повість «Кармелюк» і оповідання «Два сини» царська цензура вимагає притягнути Марка Вовчка до суду. Після душевного потрясіння, викликаного переслідуванням, і важкої хвороби Марія назавжди виїжджає з Петербурга. Оскільки Опанас Маркович помер, письменниця, як і колись її мати, виходить заміж вдруге. Другого чоловіка, Михайла Лобача-Жученка, часто переводили по службі, тому доводилось вести мало не кочівний спосіб життя. За таких умов здоров’я жінки не могло поліпшитись. І тільки на Богуславині, де сім’я проживала десять років, Марія стала бадьорішою та повертається до літературної діяльності.
    Осінь життя відома письменниця провила на Кавказі. Революцію 1905 року вона щиро вітає. Коли ж царат потопив революцію в крові, вона весь гонорар за нове видання творів переказує в фонд допомоги сім’ям розстріляних робітників. Демократичним переконанням Марія залишилась вірною до кінця. Останній притулок — кабардинське містечко Нальчик, де під Грушою з зошитом і олівцем в руках вона заснула навіки.

    Марко Вовчок. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Марко Вовчок

    Вас можуть зацікавити:

    1. Марко Вовчок. Життя і творчість

    2. Марко Вовчок — основоположних прози для дітей. Аналіз творів

    3. Життєва і творча біографія Марка Вовчка

    4. Марко Вовчок. Життєвий і творчий шлях

    5. Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості

    6. Життя і творчість Марко Вовчок

    7. Марко Вовчок — основоположник прози для дітей. Народність оповідань

    8. Біографія Марка Вовчка

    9. Марко Вовчок. Сторінки біографії

    10. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творчість

    11. Марко Вовчок. Аналіз творчості

    12. Марко Вовчок і Тарас Шевченко.

    13. «Інститутка» Марка Вовчка — перша українська реалістична повість. Аналіз твору

    14. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

    15. Реалізм «Народних оповідань» Марко Вовчок. Аналіз творів

    16. Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Аналіз твору

    17. Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка. Характеристика образу жінки-страдниці

    18. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача

    19. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз повісті «Інститутка» і характеристика образів

    20. «Народні оповідання» Марка Вовчка — гірка правда життя тих часів. Аналіз збірки

    21. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образу панночки

    22. Головні образи повісті Марка Вовчка «Інститутка»: порівняльний аналіз, характеристика образів

    23. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка»

    24. Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз образів

    25. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Протиставлення образів дівчини-кріпачки Устини і молодої пані

    26. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Характеристика образів інститутки та сільської дівчини Устини

    27. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»)

    28. Бабуся-служниця — утілення християнських засад життя (за повістю «Інститутка» Марка Вовчка). Характеристика образу

    29. «Інститутка» Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи. Аналіз твору

    30. «Інститутка» Марка Вовчка: прагнення героїв до особистої свободи. Аналіз твору та характеристика образів

    31. Чим мене приваблюють оповідання Марка Вовчка. Аналіз творів

    32. Романтичність оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка. Аналіз твору

    33. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач». Характеристика образів

    34. Моє враження від творів Марка Вовчка

    35. Роздуми над творами Марка Вовчка. Аналіз творів

    36. Доля жінки-кріпачки у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу

    37. Мої роздуми над сторінками повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз твору

    38. Зображення волелюбних прагнень кріпаків у повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

    39. Протиставлення характерів Устини та панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»). Характеристика образів

    40. Образ Інститутки з однойменної повісті Марка Вовчка. Характеристика образу

    41. «Інститутка» — один з найвизначніших творів Марії Олександрівни Вілінської. Аналіз твору

    42. Повість «Інститутка» — вершина творчості Марка Вовчка. Аналіз твору

    43. «Максим Гримач» Марка Вовчка як романтичне оповідання. Аналіз твору

    44. Марко Вовчок — «кроткий пророк»

    45. Осуд кріпацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Багатство мови, образотворчі засоби твору

    46. Почуття відповідальності й вини як уселюдські чесноти в романтичному баладному оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач»

    47. Аналіз «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — тема, ідея, короткий зміст, жанр, композиція, сюжет.

     

    Комментарии закрыты.