Твір на тему:
Майстер гумору Остап Вишня.

Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Твір на тему:  Майстер гумору Остап Вишня. Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Видатний український письменник Павло Михайлович Губенко, відомий широкому загалу читачів під псевдонімом Остап Вишня, ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору.
Всенародне визнання і тривала популярність творчості цього письменника зумовлюється його рідкісним талантом, глибоким, тонким знанням народного життя, і, головне, знанням природи і законів гумору. Остап Вишня вважав, що література, а передусім, гумор, — «дуже делікатна штука». «Недобереш — погано, перебереш — ще гірше. Треба, щоб було «саме враз», — казав він, і завжди дотримувався цієї мудрості у своїй творчості.
Письменник весь час перебував у роботі, творчих пошуках, у служінні своєму народові. Протягом усієї творчої діяльності він продовжував і розвивав традиції російської і української сатиричної класики, традиції таких визнаний майстрів, як Котляревський, Гоголь, Шевченко, Чехов, Лесь Мартович, традиції народного гумору.
Щоб сатира була справді сатирою і досягала своєї мети, тобто служила добру й істині, заповідав Салтиков-Щедрін, треба, по-перше, щоб вона давала відчути читачеві той ідеал, яким керується у своїй творчості сатирик, і, по-друге, щоб вона цілком ясно усвідомлювала той предмет, проти якого спрямовано її жало. Ідеалом, яким керувався Остап Вишня, були інтереси українського народу, який на той час будував нове соціалістичне суспільство, а предметом, проти якого сатирик гострив своє перо, спрямовував нищівну силу свого сміху, були пережитки старого в свідомості людей і вороги — зарубіжні і доморослі. У глибинному розумінні цього ідеалу, в умінні дати добре відчути ідеал читачеві, у художній майстерності й щирому бажанні боротися за торжество цього ідеалу і полягає велика життєстверджуюча сила творчості Остапа Вишні.
Павло Михайлович був письменником дуже широкого діапазону, письменником дійсно багатогранним. В його великому літературному доробку представлено різноманітні жанри малої прози. Ми зустрічаємо тут гострі політичні памфлети і комедійні п’єси, фейлетони — різновид сатиричного, викривального жанру на актуальну тему, і оповідання для дітей. Також Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, назвавши його усмішкою. Ці оповідання вирізняються лаконізмом, влучністю, дотепністю, іронічністю, які створюють загальну викривальну тональність твору. На запитання «Знову усмішки?» письменник переконано відповідав: «Так! Усмішки! І навіть обов’язково! Не мислю-бо інакше переробки всього нашого «медлительного» життя на нове, бадьоре й сміливе, як не з добрим гумором, не з радістю! Чого плакати?.. Мені нове життя усміхається! І я йому усміхаюсь! Через те й усмішки». У Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмішок, наприклад, сільські, кримські, реконструктивні, київські, мисливські тощо, і в них обов’язково відчувається присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача).
Писав він і веселі гуморески — різновид усмішок — невеликі оповіді про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини, і автобіографічні оповідання, в яких намагався посміхнутися над своїм власним життям, ніби іронічно подивитися на себе збоку.
Значне місце займають мудрі й дотепні нариси, в яких оспівується краса сучасного авторові буття, життя і труд передових людей села і міста, діячів науки і культури. Він сам був невід’ємною і дуже чутливою часткою цього життя, сам вийшов з його глибин і тому досконало знав персонажі своїх творів. Вони прийшли в його фейлетони, памфлети й гуморески також із самого життя.
Творчий шлях Остапа Вишні почався нерано, коли він уже відсвяткував своє тридцятиріччя, але талант гумориста стрімко розквітав. У 20-ті — на початку 30-х років XX ст. одна за одною почали виходити збірки його творів — «Вишневі усмішки (сільські)», «Реп’яшки», «Вишневі усмішки кримські», «Лицем до села», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки закордонні» та інші, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Цей період був найбільш плідним і найбільш яскравим у творчій біографії письменника.

Певно, немає тем, що їх не торкнувся б у своїй творчості Остап Вишня, і, звісно, він мусив віддавати данину своєму часу, відкликатися на злободенні суспільно-політичні обставини, спрямовувати гостре перо своєї сатири проти націоналізму, релігії, висміювати вади своїх сучасників. Саме цими сюжетами, взятими з самого життя, злободенною тематикою, простотою і зрозумілістю широкому загалу Остап Вишня заслужив глибоке визнання й популярність у свого народу. В його усмішках присутні й типовий український пейзаж, і український характер, і українська поетичність, і український гумор — «лукавий і добродушний». В його творах, перейнятих щирим, життєрадісним настроєм, соковиті, різнобарвні пейзажі змінюються майстерно виведеними діалогами, які супроводжуються влучними деталями, репліками, описами комічних ситуацій. І скрізь відчувається присутність автора — мудрого, іронічного, проникливого, усміхненого, який любить своїх героїв.
Славу народного письменника Остапові Вишні принесли твори, в яких весняними барвами іскриться викривальний і життєствердний сміх. Але таланту його притаманні також поетичність в осягненні світу, ніжність і лагідність у ставленні до людини, до природи. Так, наприклад, Остапа Вишню зацікавила тема Криму, минуле цього краю, чарівна природа гір і морського узбережжя, і в 1925 році з’явилися «Вишневі усмішки кримські». Читаючи ці усмішки. ми бачимо, як факти та події минулого, географічні особливості, побут і звичаї людей набувають доброзичливо-гумористичного осмислення. Автор розгортає своєрідне художнє історико-краєзнавче дослідження, в усмішках — жартівливо-гумористичні, щирі ліричні настрої, а слова оповідача оригінально та жартівливо забарвлені. Вигадливий і кмітливий оповідач створює світлу, незлостиво комічну атмосферу. Образи-визначення спрощені, подані з комічною на становою: «Коли ви дивитесь на море, перш за все спадає вам на очі — вода… Прийшовши до моря, мацаєте його рукою: воно мокре… Руку в рота — солоне, й капає… Значить, вода…»
Ліричні відгомони душі на неповторну красу кримських пейзажів, психологічна готовність до сприйняття місцевих легенд і жартівливо-усміхнений настрій оповідача — це складові тієї гумористичної атмосфери, що позначає і мальовничі, пізнавальні усмішки («Кримська ніч», «Кримське сонце»), усмішки подорожувань та усмішки про інтимно-любовні захоплення відпочиваючих, усмішки про соціально гострі контрасти та про нелегке життя кримських татар.
В його творах ми зустрічаємо різні типи селян, старих і молодих, чоловіків і жінок у несподіваних життєвих ситуаціях. Мова його героїв завжди колоритна, жвава, а їх побут переданий за допомогою яскравих, найприкметніших деталей. Характеризуючи своїх героїв, письменник застосовує часто вживані народні вислови, прислів’я, приказки. Ми відчуваємо, що автор любить своїх героїв, хоч якими б вони не були, тому сміх Вишні завжди доброзичливий, а не злісний і засуджуючий, і тому загальна тональність його гуморесок — світла, сонячна.
Любов Вишні до людини не старіла, не старіла його любов до рідного слова, як не старів і його талант. До останніх днів Павло Михайлович був енергійним і діяльним, зустрічався з читачами, подорожував по країні, продовжував свою літературну творчість, яка була для нього органічною необхідністю, «його найбільшою пристрастю і найбільшою стихією».
Могутній талант Остапа Вишні, надзвичайна популярність його творів мали величезний вплив на творчий ріст цілої плеяди молодих українських сатириків і гумористів. «Остап Вишня ввійшов в українську літературу як видатний самобутній майстер гумористичного цеху, великий сміхотворець нашого часу. — писав Ф. Маківчук. — І слово його чарівно-веселе не вмре ніколи, бо сам він. був живою, радісною усмішкою свого великого, безсмертного народу».

Твір на тему:  Майстер гумору Остап Вишня. Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Остап Вишня

Вас можуть зацікавити:

1. Остап Вишня. Сторінки з біографії

2. Остап Вишня. Життя і творчість

3. Остап Вишня. Життєвий подвиг громадянина (життєвий і творчий шлях)

4. Остап Вишня — талановитий і неповторний митець українського народу

5. Гумореска Остапа Вишні «Чухраїнці» та її актуальність сьогодні. Аналіз твору

6. Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів Остапа Вишні

7. Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні «Перший диктант»). Характеристика образу

8. Друг людини, друг природи й праці. Аналіз творчості О. Вишні

9. «Хай живуть зайці!» (Остап Вишня). Сторінки із щоденника

10. «Полювання» за сміхом Остапа Вишні. Аналіз творчості

11. Гумор Остапа Вишні. Аналіз творчості Остапа Вишні

12. «Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!» (за творчістю Остапа Вишні). Аналіз творчості Остапа Вишні

13. «Отак і пишу…». Життя і творчість Остапа Вишні

14. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу. Аналіз творів

15. Чим мені подобається творчість Остапа Вишні. Аналіз творів

16. «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

17. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

18. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Тонкий гумор Остапа Вишні

19. Аналіз творчості Остапа Вишні

20. Шедевр української гумористичної літератури — «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

21. Остап Вишня — письменник, рибалка і мисливець. Сторінками біографії

22. Спогади живуть у нас (Остап Вишня)

23. Усмішки Остапа Вишні — перлини української літератури

24. Майстер гумору Остап Вишня

25. Сатирично-гумористична література Остапа Вишні

26. Гострі проблеми крізь призму сміху (за творчістю Остапа Вишні)

27. Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні

28. Висміювання міщанства, відсталості та неуцтва у творах Остапа Вишні

29. Теплий гумор Остапа Вишні (за творами «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

30. Ліризм і гумор у житті і праці простих трудівників (за творами О.Вишні «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

31. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

32. Засоби комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

33. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творчості

34. Зображення життя людини засобами ліричного та комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

35. Чарівність «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Аналіз твору

36. Український гуморист Остап Вишня. Аналіз творчості

37. Любов до природи та її захист в «Мисливських усмішках» Остапа Вишні. Аналіз твору

38. Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні. Аналіз творів

39. Тяжке життя сільської бідноти (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

40. Як діти знання здобували (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

41. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

42. Моя перша вчителька (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

43. Образ старенької вчительки Марії Андріївни з оповідання Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

44. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання). Варіант 1

45. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання) Варіант 2

46. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Життєвий і творчий шлях»

47. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Творчий шлях»

 

Комментарии закрыты.