Твір на тему:
    Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору.

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Твір на тему: Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Скрегоче залізом округа,
    Смертю повітря фурчить.
    Я знаю той ступінь напруги,
    Коли вже ніщо не страшить.
    О. Гончар

    Роман Олеся Гончара «Людина і зброя» — це яскравий художній документ років війни, в якому письменникові вдалося відтворити злет патріотичного духу свого народу, загартування їхніх душ на війні як важкому випробуванні. Проблематика роману складна і багатоаспектна. Письменник розкриває саму сутність війни, створюючи образ руйнівної сили; глибоко розкриває проблему вибору. перед якою стає молода людина на війні, підносить красу кохання, яке незнищенне навіть у страшні історичні часи. Дослідники творчості Олеся Гончара справедливо вважають лірико-філософський роман «Людина і зброя» новим кроком у творчій еволюції письменника, новаторським твором як за змістом, так і за формою.
    Головними героями твору є студбатівці, колишні студенти, які залишили студентські лави задля того, щоб захищати рідну країну. Юнаки, яким у такому віці треба було б насолоджуватися життям, прекрасним світом, змушені гинути, але вони не знають егоїстичних інтересів, повністю підкорюючись відчуттю партіотизму, стаючи прекраснішими душею у своєму горінні.
    У романі багата автобіографічних штрихів. В основі фабули — справжня історія добровільного батальйону, сформованого зі студентів Харківського університету у перші роки війни. В головному герої роману Богдані Колосовському, прототипом якого був товариш Гончара Григорій Тютюнник, знаходимо багато рис вдачі і самого автора.
    Звістка про війну, почута у залах бібліотеки, підготовка до фронту у Чугуївських таборах під Харковом, перші бої, поранення, вихід з оточення та інші події — теж із власного досвіду. Олесь Гончар трактує війну не тільки як важку необхідність, бо коли рідному народові загрожує знищення, необхідно дати опір ворогові. Сучасник О. Гончара Дмитро Білоус пише: «Але ми не знали тоді, що нас, необстріляних політбійців-студбатівців, заплановано кинути в бої смертників, щоб відстрочити падіння Києва бодай на кілька днів. Перші ж фронтові дії були суцільним пеклом. За три місяці боїв із 3200 чоловік нас лишилося тільки 37, тих, що були поранені. «Студбат стікав кров’ю», — писав уже по війні Олесь Гончар у романі «Людина і зброя». Справді, червоніла від крові Рось, багрянів Дніпро!».
    Герої роману Богдан Колосовський, Духнович, Степура, Дробаха, Лагутін та інші осмислюють проблеми війни і миру, застерігаючи світ від нових воєн, шукають відповіді на болючі питання про сутність людського буття, про смерть, думками звертаються у майбутнє. У романі переплелися героїка народних дум з поглядом на війну крізь призму досвіду вселюдської цивілізації. Тому дослідники зіставляють роман зі «Словом о полку Ігоревім».
    Образ війни, створений Олесем Гончаром у романі, вражає сво^ єю масштабністю та глибиною. Війна несе смерть, втрату близьких людей, і студбатівці болюче переживають це. Моторошних картин смерті, де змальовано загибель студбатівців, у романі чимало. Кожна смерть — це моральна травма, але й поштовх до того, щоб задуматися над цінністю людського буття. Особливо тоді, коли нищиться цвіт нації — студбатівці, колишні студенти, мислителі.
    Війна — це суцільне безглуздя, вибух дикунського потягу до вбивання. І герой твору професор Микола Ювеналович стверджує: «Війни були найпершою причиною загибелі всіх цивілізацій». Але війни бувають різні. Друга світова війна стала війною, коли нація «має привід для того, щоб постояти за саму себе». І саме з позицій вселюдської моралі оцінюються моделі поведінки героїв роману «Людина і зброя».
    Однозначно глумливо оцінюється героями твору поведінка «трясогуза» Штепи, який прагне одержати броню, щоб не йти на фронт і продовжити навчання в університеті. Дії одного з бійців, котрий в оточенні тихцем зраджує своїх, зриває військові відзнаки і прагне скористатися як перепусткою німецькою листівкою, його товариші оцінюють ще жорсткіше — карають відступника на смерть. Так само засуджують боязкого Гладуна, і навіть коли поранений Лимар обирає для себе безпечну посаду писаря, це сприймається як певна зрада. Отже, війна створює для людини проблему вибору, змушує її проявити свої справжні життєві якості.

    Але війна — це не тільки вибір: воювати чи не воювати. Війна «перековує людину на свій лад», робить її звіром, «двоногим звіром», а це ставить під загрозу відвічну людську гуманістичну традицію, яка, як вважає мудрий професор Микола Ювеналович, що птілює в романі людське інтелектуальне начало.
    Так, війна міняє людей. І от, наприклад, факультетський філософ Духнович, зовсім, здається, неспроможний воювати, стійко долає важкі воєнні будні, весь концентруючись на ідеї самопожертви. А простий селюк Степура переборює свої особисті образи, знаходить у собі сили бути вищим за особисті інтереси, і врешті героїчно гине. A вроджений воїн і боєць Колосовський ще більше загартовується у складних випробуваннях.
    Роман Олеся Гончара — це глибокий психологічний замальовок епічної картини страшної нищівної війни, це твір про гартування людського характеру, про цінність людської особистості, про силу патріотизму і про нікчемність зради.

    Твір на тему: Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Олесь Гончар

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

    4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

    5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

    6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

    7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

    8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

    9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

    10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

    11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

    12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

    13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

    14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

    15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

    16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

    17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

    19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

    20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

    25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

    30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

    31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

    32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

    33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

    34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

    44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

    49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

    50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

    51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

    52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

    53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

    54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

    55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

    56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

    57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

    59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

    60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

    61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

    62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

    63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

    64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

    65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

    66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

    67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

    68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

    69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

    70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

    71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

    72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

    73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

    74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

    75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

    76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

    77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

    78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

    79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

    80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

    81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

    82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

    83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

     

    Комментарии закрыты.