Твір на тему:
    Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості.

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Твір на тему:  Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії «Прапороносці» — і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її «окопних університетів», Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя і з допомогою слова став стверджувати протилежне — «сильне, поетичне, непокорене, бунтівливе, незаплямоване, піднесене, красиве, творче в людині». На рубежі 50-60-х років у авторовому осмисленні війни вирізняється з найбільшою очевидністю мотив утвердження духовної стійкості людини в умовах війни. В романі «Людина і зброя» не випадково центральні постаті — це вчорашні студенти-історики, а одному з них — Богданові Колосовському — доводиться виявляти свій стоїцизм не тільки в протистоянні фашистському оточенню, а й тоталітарному режимові, який репресував у 30-х роках Богданового батька й тепер готовий будь-якої миті посягнути й на нього самого. У романі оголюється ситуація, за якої людський індивід у «цивілізованому» XX ст. опиняється в трагічній самотності. Єдине, що утримує ще його «на рівних» у цьому світі, це — любов. Поетизація любові в «Людині і зброї» контрастує з воєнним божевіллям. Тему згубного впливу зброї на людину О. Гончар підносить до вершин трагедійного звучання. Але є певна відмінність і навіть полемічність у трактуванні цієї теми українським письменником і деякими зарубіжними майстрами, котрі так чи інакше зверталися до неї, скажімо, — Е. Хемінгуеєм («Прощавай, зброє»), Е. М. Ремарком («Час жити і час вмерти»), Г. Бьоллем («Де ти був, Адаме?»). Якщо в згаданих майстрів тема покоління, обпаленого чи то Першою чи Другою світовими війнами, трактується як тема втраченого, загубленого покоління, то провідний акцент О. Гончара — все-таки на незнищенності людського в людині, що особливо всебічно відтворено вже у романі «Циклон». Цей роман став своєрідним продовженням «Людини і зброї», образні системи в ньому мають широту асоціацій та глобальний характер — асоціюються тут не окремі деталі життя, а епохальні його пласти (циклон як фашистське нашестя і циклон як стихія природи); той же принцип — в основі розкриття психологічної напруги в душах героїв: Богдан Колосовський і його побратими-оточенці, які були «на самому споді життя», у фашистському концтаборі, сьогодні знімають фільм про той концтабір й своє покоління і водночас-ведуть боротьбу з природною стихією. В осмисленні цих випробувань О. Гончар відкриває незнищенне начало в людині. Не менш цікаво розкривається ця якість і, так би мовити, у «мирній» творчості О. Гончара, де з плином часу прозаїк все більше заглиблюється у сферу філософських, моральних й естетичних проблем, які хвилюють людство, де все ширшає поле для авторських роздумів про саму сутність людини, її роль і місце у сучасному світі. До незвичайно складного способу, як висловився Д. Павличко, «схрещення» найболючіших світових проблем «столиць на дорогах одного українського села» вдається О. Гончар у романі «Тронка». З яким моральним і духовним багажем стоїть людина на порозі третього тисячоліття? Чи не розгубила вона чогось украй важливого на нелегкій дорозі? Яка доля у планети, що починає задихатися від надпромислової потужності та перебуває у постійному страху перед екологічною чи ядерною загрозою? Де вони, ті витоки гармонії, що їх так нервово і так болісно шукає сучасник? Втішатися слід з того, що назавжди відійшли у минуле літа уповільнених швидкостей, чи доречніше поставити питання так, як це робить головний персонаж Заболотний: швидкості, взяті самі по собі, — чи наближають вони людину до щастя? Та чи не найповнішою мірою жадоба «оволодіти істиною людського буття і людської історії в усіх її розтинах і вимірах» (П. Загребельний) характеризує роман «Твоя зоря», що його з повними підставами можна б назвати твором про шляхи і напрямки сучасної цивілізації. Власне, співставляються тут дві цивілізації: нинішня, надіндустріальна і, уповільнена в швидкостях, кінця 20-х — початку 30-х років, причому аніскільки не на користь першій. Водночас автор цілком свідомий: скільки не сумувати б за минулим, вороття до нього вже не буде. Але… Хоч на хвилину затримайтеся у своєму поспіху, люди кінця XX століття, дух переведіть, розгляньтеся навколо: відкинувши давні цінності, чи замінили ви їх кращими, тривкішими? Чи стали хоч на йоту добрішими та людянішими? — ніби звертається до нас письменник. Гострота змісту «Твоєї зорі» — в послідовному наголосі автора на можливих катастрофах у людських душах і потребі у зв’язку з цим шукання нових ідеалів у житті. Головний герой «Твоєї зорі» Кирило Заболотний, перебуваючи в якійсь зарубіжній країні з дипломатичною місією, вирушив у дорогу, щоб подивитися сенсаційне живописне полотно, на якому, за повідомленням преси, зображена «слов’янська мадонна»; художній смисл цієї дороги прочитується в романі як шлях до краси, до істини. Ностальгія цього роману — не просто печаль за минулим, а печаль за природними печатками життя. Не має права, не повинна людина спотворювати власну природу, не може бути їй виправдання за стрімке наростання у світі руйнівних сил. Поставлені поряд, «Собор» і «Твоя зоря» складають своєрідну дилогію — як ланки єдиного роздуму про призначення людини на землі, є у романі епізод, в якому підліток Ліда Дударевич вигукує: «Які ви щасливі!.. Скільки хороших людей зустрічалося вам у житті… Ви жили на теплій планеті». «А ти хіба ні? Ти вважаєш, що зараз похолоднішало?» — запитує Заболотний, але дівча змовчало. Не відповів Ліді й Заболотний, однак кількома сторінками пізніше, роздумуючи над долею чи то канадського чи американського юнака, він робить висновок — «Нещасні діти всепланетного похолоднення».

    Зрештою, узагальнює прозаїк, планета на всіх одна, і кожен, хто живе на ній, несе часточку відповідальності за дорогу в майбутнє. Як каже про цю відповідальність Заболотний, «є вчинки, котрі сьогодні мають сприйматися як колективний гріх людства, тільки так! І кожен з нас має взяти на себе частку покути, кожен має пройнятися думкою, що ти — вартовий планети відповідаєш на ній за всіх і за все». Простежуючи, як письменник розробляє у своїй творчості тему збереження і нагромадження у світі енергії гуманності та доброти, необхідно водночас підкреслити: той загальнолюдський відгук, що його здатна викликати Гончарева проза, має своєю першопричиною глибоке національне вкорінення його слова. Усі найкращі, наймиліші барви і тони рідної України бринять у його слові, повсякчас звучить тут симфонія національної історії, гордість за приналежність до свого талановитого і працьовитого народу сповнює найсвітліших героїв письменника. Але сам 0. Гончар стверджує, що його основне завдання — відкривати в людських душах «джерела світлі і здорові», хіба ж не сам він зізнається, що надає перевагу зображенню людей «зі світлом у душі», хіба не сам означає власний спосіб письма як «поетичний» чи «критичний» реалізм? Так, далебі, воно і є: 0. Гончар є одним з найсвітлоносніших художників сучасної доби, котрий повсякчас нагадує: «Мистецтво та література покликані стояти на варті духовності людини, берегти й у вік НТР поетичний початок життя, первісний вогонь краси».

    Твір на тему:  Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Олесь Гончар

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

    4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

    5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

    6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

    7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

    8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

    9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

    10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

    11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

    12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

    13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

    14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

    15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

    16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

    17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

    19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

    20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

    25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

    30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

    31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

    32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

    33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

    34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

    44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

    49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

    50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

    51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

    52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

    53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

    54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

    55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

    56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

    57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

    59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

    60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

    61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

    62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

    63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

    64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

    65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

    66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

    67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

    68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

    69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

    70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

    71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

    72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

    73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

    74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

    75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

    76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

    77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

    78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

    79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

    80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

    81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

    82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

    83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

     

    Комментарии закрыты.