Леонід Глібов. «Журба» — перлина української лірики. Краса природи рідного краю, українська література
Хід уроку Леонід Глібов. «Журба» — перлина української лірики. Краса природи рідного краю, українська література
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда.
1) Що таке байка?
2) Які основні особливості байки?
3) Назвіть прізвища відомих українських байкарів та їх твори.
2. Вкажіть прізвище автора та назву байки, з якої взяті слова.
1) «…один, як палець, не дрімає,
Худобу панську, мов брат рідний, доглядає…»
(Відповідь: П. Гулак-Артемовський «Пан та Собака».)
2) «Живу собі, бо треба жити;
Двір стережу і день і ніч…»
(Відповідь: Л. Глібов «Цуцик».)
3) «Защо знущаєтесь ви надо мною так?»
(Відповідь: П. Гулак-Артемовський «Пан та Собака».)
4) «Так за такі гріхи його четвертувать
І м’ясо розідрать… на рівні часті…»
(Відповідь: Є. Гребінка «Ведмежий суд».)
5) «А як не в лад загавкаєш на пана,
То ще й під боки натовчуть».
(Відповідь: Л. Глібов «Цуцик».)
3. Виразно прочитати байки «Цуцик» Л. Глібова та «Две собаки» І. Крилова.
Запитання.
1) Що є спільного, а що відмінного в цих двох творах?
2) Яке ідейне спрямування байки Л. Глібова й байки І. Крилова?
3) Зробіть порівняльну характеристику Цуцика і Жужу, Бровка і Барбоса.
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над текстом пісні «Стоїть гора високая».
1) Прослухати пісню в грамзаписі.
2) Слово вчителя про виникнення пісні «Стоїть гора високая» (за Дмитром Білоусом).
1859 рік. Глібов жив і працював у Чернігові. Він любив це місто, у вільний час довго блукав його вулицями, спочивав на березі Десни. Якось виїхав у Седнів, що недалеко від Чернігова, і пішов помилуватися мальовничими краєвидами. З альтанки, що стояла на високій горі, відкрилася йому широка долина і річка Снов. Майнула думка: не так давно цією землею ходив Тарас Шевченко, писав тут, малював.
Дрібні хвилі спливали невпинно. Як і життя. Скрізь ще буяла зелень, але де-не-де листочки вже поблякли. Як швидко спливає час… Так народилась поезія «Журба».
Покладена на музику М.Лисенка, поезія стала популярною народною піснею «Стоїть гора високая».
2. Робота над текстом поезії «Журба».
1) Виразне читання поезії.
2) Аналіз поезії «Журба».
Запитання.
а) Яка пора року відтворена автором?
б) Чого більше в першій строфі поезії — руху чи спокою?
в) Що змінилося в описі природи в другій строфі у порівнянні з першою?
г) Змалювати словами картину, відтворену в третій строфі. Які почуття вона викликає?
д) Чому поезія називається «Журба»?
е) До якого виду лірики вона відноситься — філософської чи пейзажної?
3) Слово вчителя.
Леонід Глібов описав найлагіднішу пору року — літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що минула молодість, промайнули щасливі дні. Автор побудував свій твір на художньому паралелізмі життя людини — життя природи. Особливу чарівність пейзажеві надають прив’язані човни та схилені над річкою три верби — ніби втілення журби: природа змінна, але вічна, а людина — смертна, її життя скороминуче, як мить. І ліричний герой це усвідомлює. До річечки ще повернеться весна, а до людини щастя молодості — ні. Вона може жити тільки в пам’яті. Такий філософський зміст закладений автором у дивовижно прекрасний пейзажний малюнок. Окрім цього, у цьому поетичному шедеврі є багато символічного.
4) Словникова робота.
Знайти в поезії «Журба» слова-символи України, пояснити їх значення.
Верба — символ не тільки весни, а й самої України.
Гора — символ висоти людського духу.
Човен — символізує останній шлях людини в земному житті.
Річка — символ вічного плину часу, початку і закінчення життя.
3. Заключне слово вчителя.
Отже, поезія «стоїть гора високая» — свідчення не тільки великого ліричного таланту поета, а й мудрості, патріотизму, глибокого знання українських традицій, що виразилися у вмілому використанні народних образів-символів.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Запитання.
1) Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Чому сумує поет?
3) Знайдіть рядки, що повторюються. Яка думка в них висловлена?