Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Леонід Глібов, шкільна програма

Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Леонід Глібов, шкільна програма

Тема. Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки.

Мета: дати визначення понять «гумор» та «сатира», з’ясувати їхню роль у нашому житті; ознайомити учнів з поняттям «байка», з історією її виникнення, особливостями побудови; познайомити учнів із творчістю видатного поета і байкаря Л. Глібова, його байкою «Щука»; розвивати пам’ять, образне мислення, розумові здібності, навички аналізу алегоричних творів; сприяти вихованню оптимістичного погляду на життя, почуття гумору, виховувати кращі людські якості.

Обладнання: портрет письменника, підручник, збірки творів, ілюстрації до твору.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Леонід Глібов, шкільна програма

І. Організаційний момент.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

1. Епіграф до уроку
«Сміх — це сонце; воно проганяє
зиму з людського обличчя»
В. Гюго

2. Евристична бесіда:
Як ви розумієте цей вислів?
Як ви думаєте, чи щасливо живеться людині, яка постійно сумує?

3. Слово вчителя
Посмішка може зігріти інших своїм теплом, показати ваше дружнє ставлення до оточуючих, а також покращити настрій. Посміхніться один одному і з цим прекрасним настроєм я пропоную розпочати наш урок.
Погодьтеся: сміятися можна по-різному — легко, доброзичливо, жорстоко, гостро; можна гостро вказувати на предмет висміювання, можна — з прихованою метою, зі злістю. Тому серед комічного виокремлюють жанрові різновиди — гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка), сатира (байка).

4. Теорія літератури

Гумор — доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліки поведінки.

Сатира — гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Запитання до учнів:
— Давайте пригадаємо, яких українських та зарубіжних письменників-гумористів ви знаєте? (Езоп, І. Крилов, Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов)

IV. Оголошення теми та мети уроку

1. Слово вчителя
Ми не випадково вели розмову про сміх, гумор, сатиру. Сьогодні на уроці, діти, ми познайомимося із відомим українським байкарем і поетом Л.Глібовим і його цікавими творами.

2. Оголошення теми та мети уроку.
Темою нашого сьогоднішньго уроку є «Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки».
— Які завдання сьогодні ми поставимо перед собою?

Мета:
— з’ясувати зміст понять «гумор», «сатира»;
— пригадати відомості із життя і творчості Л.Глібова;
— дати визначення поняттям «байка», «алегорія»;
— дізнатися про історію виникнення і структуру байок;
— ознайомитися із змістом байки «Щука»;
— вміти аналізувати зміст байки, знаходити мораль;
— розвивати пам’ять, образне мислення, розумові здібності; навички розгляду й коментування алегоричних творів;
— виховувати кращі людські якості.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя

Уважно подивіться на портрет. Які риси зовнішності письменника відразу привертають нашу увагу? (Чоло, очі…)
Високе чоло свідчить про мудрість людини. Ви звернули увагу на його очі. Вони якісь дивні. Ніби добрі й лагідні, але якісь далекі, відчужені. Дійсно, це вже очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Глібов почав сліпнути і в старості майже нічого не бачив. І все ж не зважаючи на тяжку недугу, письменник наполегливо і самовіддано працював. За останні чотири роки він написав велику кількість віршів, поетичних казок, загадок, акровіршів, байок, ліричних творів. Майже удвічі більше, ніж за всі попередні роки творчого життя.
Дещо детальніше про поета нам розповість учень, який підготував невелике повідомлення.

2. Повідомлення учня
Леонід Іванович Глібов, великий український поет і байкар, народився в с. Веселий Поділ на Полтавщині у 1827 році. Дитинство Льолика, так називали хлопця в родині, минуло в селі Горбах Кременчуцького району. Батько працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Від матері — освіченої людини — навчився грамоти. Навчався він у Полтавській гімназії, потім у Ніжинському ліцеї. Саме у Полтавській гімназії майбутній поет написав свій перший вірш „Сон”, в якому виразив свою тугу за рідною оселею. Цікаво, що знаменитий байкар і поет почав писати вірші ще в 14 років. Згодом у зошиті гімназиста Глібова назбиралося кілька десятків віршів російською мовою. Незабаром з’являються і байки „Вовк і Кіт”, „Лебідь, Щука й Рак”, „Жаба і Віл” та багато інших. У його творчому доробку 107 байок!
Справжнє творче горіння повернулося до Глібова наприкінці життя. За останні чотири роки Глібов написав понад 50 творів для дітей. Вони друкувалися під псевдонімом Дідусь Кенар. Корені цього імені криються в дитинстві Льолика: батько купив йому співочу пташку — канарку (кенара), спів якого слухала чи не вся вулиця. Згодом це слово стало прізвиськом батька, а згодом сподобалося синові.
Що вам найбільше запам’яталося, можливо вразило в біографії письменника?

3. Слово вчителя
Давайте ми з вами дізнаємось трохи більше про жанр байки і її походження, про розвиток цього жанру в Україні. Пошукову роботу проводили наші юні літературознавці. Отже, давайте послухаємо.

4. Пошукова робота (Учні зачитують повідомлення)

1 учень

Байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Жанр байки заснований на алегоричності, тобто двоплановому зображенні.

Алегорія — художній прийом іносказання, зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи та людського життя.

Iнтерактивна вправа.
Виходячи з того, що основна ознака байки — це алегоричність, учням пропонується завдання: з’єднати стрілочками вади людського характеру з назвами тварин, що їх уособлюють.

Осел неуважність
Вовк непосидючість
Мавпа боягузтво
Заєць неповороткість
Лисиця хижість
Ведмідь хитрість
Слон дурість, нерозумність
Ґава упертість

2 учень
Байка — це дуже давній жанр. Він з’явився в часи античності. Його засновник — легендарний грек Езоп, від імені якого утворена назва алегоричного підтексту в художньому творі — езопівська мова. Новаційного розвитку цей жанр зазнав в індійській (ІІІст. н. е.) та французькій (XVІІст.) літературах. В Україні байка зявилася в XVІІст.
Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто говорять «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі.

3 учень
Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVII ст. Жан де Лафонтен, найвідоміший російський байкар І. Крилов.
В Україні жанр байки також має давню й багату традицію. Ще у XVII—XVIII ст. у шкільних підручниках риторики та поетики (автори Ф. Прокопович, Г. Коптський та ін.) трапляється чимало байок, що мали навчальне призначення.

4 учень
Видатний філософ і просвітитель Г. С. Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія».
Нове слово було мовлено у ХІХ ст. байкарями П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, Є. Гребінкою і особливо Л. Глібовим. До жанру байки зверталися І. Франко, М. Шашкевич, Б. Грінченко, М. Годованець, С. Олійник, П. Глазовий та ін.

5. Слово вчителя
Отже, ми з’ясували, що байка виникла дуже давно. Але структура (будова) її не змінилася: вона складається з двох частин — оповіді (тут розгортаються події) та моралі (тут автор робить повчальні висновки).

6. Слово вчителя
Зараз ми ознайомимося із змістом байки «Щука». Але для початку давайте з’ясуємо, а яка ж насправді ця риба в природі?
Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює обаз Щуки?

Висновок учителя.
Як бачимо, щука може уособлювати хижість, зажерливість.

7. Словникова робота
Читаючи байку, нам будуть траплятися незрозумілі слова. Зверніть увагу на дошку.

Бомага — папір.
Буцімби — нібито
Шаплик — посудина з ручками для носіння рідини.
Нікчемна — ні на що не здатний.
Стряпчий — захисник обвинуваченого в суді.
Завсіди — зазвичай.
Щупачок — самець щуки.
Річ держать — промовляти, говорити.

8. Вчитель виразно зачитує байку «Щука».
Слухаючи байку, подумайте які думки і почуття навіює вона вам.

ЩУКА
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцімби вона такеє виробляла,
Що у ставу ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці1
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були:
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, —
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого2, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця…
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких…
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!), —
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…
Не довго думали — рішили
І Щуку на вербі повісити звеліли.
— Дозвольте і мені, панове, річ держать, —
Тут обізвалася Лисиця. —
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, —
У річці вражу Щуку утопити!
— Розумна річ! — всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку.

7. Евристична бесіда.
1. Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?
2. Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»)
3. Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі? («Гуртом до суду притаскали, Хоча й чуби мокренькі стали»).
4. Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.
5. Хто були судді? Як характеризує їх автор? Знайдіть у тексті
опис дій суддів, що підтверджує авторську характеристику.
6. За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку із Щукою? («Лисиці й шле — то щупака, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких»).
7. Які типові риси характеру втілює Лисиця? Чи засуджуєш ти їх?
8. Чи бувають, на твою думку, люди, які жодного разу в житті не схитрували? Якщо ні, то чому ж ми тоді засуджуємо цю рису — хитрість?
9. Охарактеризуй Щуку. Яка деталь у байці засвідчує, що вона не без гріха (зверни увагу: за руку, як кажуть, її ніхто не спіймав — у тексті перед звинуваченням ужито слово «буцімби»)?
10. Чому саме таких звірів увів Л. Глібов до сюжету байки?
11. Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні?

8. Робота в парі
1. Визначте тему байки. (Тема: Зображення суду над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду)
2. Знайти у творі оповідь і мораль.
3. Визначити основну думку твору, тобто у байці це і є мораль. («Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна приховать»)

9. Творча робота
Напишіть твір-мініатюру на тему: « Слова як мед, а діла як полин».

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Вікторина «Найрозумніший».
1. Під яким псевдонімом друкував свої твори Л.Глібов?
2. Хто започаткував нову літературну байку в Україні?
3. Як називали рідні поета в дитинстві?
4. Що називається байкою?
5. Із скількох частин складається байка і яких саме?

6. Хто на Щуку подав до суду «бомагу»?
А осли
Б лисичка
В невідомо

7. Скільки суддів розглядало справу?
А семеро
Б п’ятеро
В троє

8. Кого з героїв твору стосується прислів’я: « Не те в Кузьми на умі»?
А Щуки
Б Лисиці
В Цапа

9. Яка думка про правду висловлюється у творі?
А « Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»
Б « Як не мудруй, а правди ніде діти»
В «Добрі вісті не лежать на місці»

VII. Підбиття підсумків уроку
Оцінювання відповідей і виставлення оцінок учням.

VIII. Домашнє завдання
Вивчити конспект у зошиті, зробити ілюстрації до твору, прочитати байки “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл”.

Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Леонід Глібов, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Леонід Глібов

Вас можуть зацікавити:

1. Викриття в байці Л. Глібова «Щука» несправедливого судочинства. Аналіз твору

2. Творець нової байки Леонід Глібов

3. Чому вчить байка? (за творами Л. Глібова)

4. «Журба» Леоніда Глібова — перлина української літератури. Аналіз твору

5. Актуальність творів Леоніда Глібова

6. Осуд несправедливості в байках Л. Глібова «Вовк та Ягня», «Мірошник». Аналіз творів

7. Реалізм байок Леоніда Глібова. Аналіз творів

8. Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова

9. Л. Глібов і світовий досвід байкарства

10. Відображення життя в байках Глібова

11. Леонід Глібов — видатний український байкар

12. Леонід Глібов як творець нової байки

13. Актуальність байок Глібова у наш час

14. Дотепне викривання хвороб суспільства у байках Л. Глібова

15. Викривання людських вад за допомогою образів тварин (за творчістю Л. Глібова)

16. Розкриття в образах тварин вад суспільства (за творчістю Л. Глібова)

17. Мораль байок Л. Глібова

18. «Справедливий» панський суд у байці Л. Глібова «Щука». Аналіз твору

19. Засудження підступництва в байці Л. Глібова «Лисиця-жалібниця». Аналіз твору

20. Людські вади в образі Лисиці (за байкою Л. Глібова «Лисиця-жалібниця»). Аналіз твору

21. Засудження людських вад — лицемірства і підступництва — у байці Л. Глібова «Лисиця-жалібниця». Аналіз твору

22. Моя улюблена байка Леоніда Глібова

23. Лірична схвильованість поезії Л. Глібова «Журба». Аналіз твору

24. Викриття прислужництва і зазнайства в байці Л. Глібова «Цуцик». Аналіз твору

25. Викриття вад людського характеру в байці Л. Глібова «Мірошник». Аналіз твору

26. Урок на тему: Л. Глібов. “Зозуля й Півень”. Розігрування байки за ролями.

27. Байка як жанр літератури. Творчість Леоніда Глібова. Бінарний урок

28. Тест для тематичного оцінювання. 6 клас. Творчість Л. І. Глібова, П. Мирного

29. Леонід Глібов. Кросворд

30. Леонід Глібов. «Журба» — перлина української лірики. Краса природи рідного краю

31. Леонід Глібов. Відомий поет і байкар. «Химерний, маленький», «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Фольклорна основа віршованих загадок

32. Леонід Глібов — визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки

33. Л. Глібов, байка « Коник-стрибунець». Читання. 3 клас

34. Аналіз байки «Жаба і віл». Л. Глібов

35. Байка «Муха й Бджола». Аналіз. Л. Глібов

36. «Щука» Глібов. Аналіз. Л. Глібов

37. Леонід Глібов. Тестові завдання

 

Комментарии закрыты.