Кошовий Грицько Сагайдак. Міфи, легенди та перекази українців. Стислий виклад твору

Кошовий Грицько Сагайдак. Міфи, легенди та перекази українців. Стислий виклад твору

Про Грицька Сагайдака все було розказує Березолуцький, що жив у Покровському, а його батько був із запорожців, — служив колись хлопцем при кошовому.
Раз якось пішли запорожці по здобич та й заблудились, лишився один кошовий Сагайдак на всю Січ. Нема козаків та й годі! Уже й ніч настала, уже й сонечко сходить.
Ото кошовий устав уранці та й каже:
— Е, хлопче, сьогодні якась буде потуга!
— Яка ж, батьку, потуга?
— А побачиш тоді! Заряджай-но рушниці та не забудь і пістолі!.. А в курені сотні дві, може, пістолів, та й курінь великий такий! Позаряджав хлопець рушниці, наготував і пістолі. От кошовий начепив на себе вісім пістолів та й вийшов із куреня.
— Ну дивися ж, хлопче… Як буде яка халепа, подавай мені рушниці. Коли б ти встигав лишень, а я вже відіб’юся.
Не встиг кошовий вийти з куреня, коли глядь — а їх іде тьма-тьмуща, хмара хмарою! І все турки! Несуться, як скажені, а в тороках усе сириця. Не добігли скільки там сажень, — може, тридцять, а може, й двадцять, а кошовий як вискочить та як крикне:
— Стій! Хто такі?.. Не підходь — переб’ю!
Вони й з’їхалися докупи. Вискочили два начальники в позументах і підходять до кошового.
— Здрастуй, твая!
— Здрастуй, мій! А що скажете?
— Пропусти нас, спасибі тобі, на Самар!
— Просим спершу в гості, а потім уже будемо балакать об ділові.
Прийшли вони, а ті, що за ними, стоять і ні з місця.
— А розстилай, хлопче, бурку! — каже кошовий. Хлопець розіслав. Вийняв кошовий вина, понаставляв усякої всячини.
— Сідайте!
Посідали вони, випили, закусили, побалакали.
— Ну, тепер їдьте! — каже кошовий. Як посідали ті начальники на коней та як майнули! А за ними всі турки так і заклекотіли!
— Ну, слухай, — каже хлопцеві кошовий. — Буде плач, стогін великий — ото наших вестимуть турки в полон.
Так днів через два женуть… І плач такий, що господи милостивий! Нав’язали сотень по п’ять, а може, й по тисячі кожний та й женуть. Дівчат і жінок так собі, на свободі, а чоловіків та парубків пов’язали сирицею та й женуть повз могилу Маріупольським шляхом. Догнали вже до кошового.

— І що, батьку, якби цих людей та визволити? — каже хлопець.
— Я, — каже Сагайдак, — на те й важив! Хоч і багато турків, та все ж будемо битись!..
І вибив усіх, як є! Вибив, а його не взяли: він знаючий був. Його ні куля не брала, ні шабля не рубала. Він такий був, що із води виходив сухим, а з вогню — мокрим. Він знав усі броди і всі чаклунські засоби. Одним словом, він був знаючим чоловіком.
Одного разу цар запитав у нього:
— Де твоє військо?
— А де воно? — каже. — Народиться та й умре, а як умре — знову народжується…
Оцей Сагайдак та Семен Палій були в запорожців найвизначніші кошові. Як вони повмирали, то й Запорожжя вмерло.

Кошовий Грицько Сагайдак, міфи, легенди та перекази українців, стислий виклад твору Кошовий Грицько Сагайдак, Кошовий Грицько Сагайдак скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, міфи легенди перекази Кошовий Грицько Сагайдак

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *