Твір на тему:
Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору.

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

Твір на тему:  Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806—1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка.
У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські і побутові теми («Пан та Собака», «Солопій і Хівря», «Тюхтій і Чванько» та ін.) і байки-приказки, які стисло зображують невеличку подію («Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров’я» тощо).
Найвизначнішою серед творів Гулака-Артемовського є байка «Пан та Собака». Вона правдиво змальовує життя кріпаків та їх взаємини з панами.
В образі Рябка автор змальовує беззахисне селянство, життя якого цілком залежало від волі пана. Рябко ретельно виконує свої обов’язки, сподіваючись заслужити панську ласку. Першу ніч він зовсім не спить, стереже хазяйське добро, але замість подяки одержує різки, бо, програвшись у карти, Пан не міг заснути цієї ночі і в своєму безсонні звинувачує Рябка. Боячись потривожити панську особу, Рябко на другу ніч «забрався в скирту спать». У той час москалі, тобто солдати («а їх було чимало на селі»), обікрали комору.
За наказом Пана його посіпаки люто катують «винного». Тільки тепер Рябко усвідомлює свою цілковиту залежність від сваволі жорстокого і невдячного самодура-пана і приходить до висновку, що дурним панам не догодиш.

Той дурень, хто іде дурним панам служити,
А ще дурніший, хто їм хоче догодити.

Пан — людина негідна і жорстока. Він навіть не помічає старанності Рябка, не цінить його праці, виміщає на ньому свої особисті невдачі. Сам він не здатний до будь-якої корисної діяльності і лише розтринькує надбане кріпаками. Паразитизм і свавілля як характерні риси класу дворян в байці розкриті реалістично.
Зловживання поміщиків своєю необмеженою владою над селянами, яку давали їм тогочасні закони, були типовими для кріпосницької дійсності.

Отже, соціальна значимість байки «Пан та Собака» — у засудженні зловживання поміщиків своєю владою над кріпаками. Гулак-Артемовський, правильно відмітивши пробудження свідомості мас унаслідок посилення утиску з боку пануючого класу, не показав їх активного протесту.
У байці «Пан та Собака» Гулак-Артемовський виступає тільки проти «дурних», тобто жорстоких і свавільних, панів, а не проти всього класу дворянства. Своєю байкою він хотів лише присоромити цих поміщиків, примусити їх схаменутися і ставитись до своїх кріпаків людяніше.

Твір на тему:  Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Гулак-Артемовський

Вас можуть зацікавити:

1. Два кріпаки (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

2. Осуд гноблення у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

3. Осуд кріпосницького суспільства (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)

4. Засудження жорстокості і свавілля поміщиків у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака»). Аналіз твору

5. Сатиричний осуд суспільних відносин у кріпосному суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Анааліз твору

6. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

7. Аналіз балади «Рибалка» Гулак-Артемовського

8. Балади Петра Гулака-Артемовського. Аналіз творів

9. Творчість П. Гулака-Артемовського

10. Зразок реалістичної байки Гулака-Артемовського «Пан та Собака»

11. «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського — класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Аналіз твору

12. Тема крiпацтва у творi П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

13. Художня самобутність байки «Пан та собака»

14. Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору

15. Мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

16. Майстерність створення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

17. Осуд сваволю в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

18. Балада «Твардовський» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

19. Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

20. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

21. Майстерність творення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

22. Осуд кріпосницької сваволі в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

23. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського

24. Художня самобутність байки «Пан та собака». Аналіз твору

25. «Пан та Собака» Гулака-Артемовського — зразок реалістичної байки. Аналіз твору

26. Тема уроку: П. Гулак-Артемовський. Байка «Пан та Собака». Сюжет твору

27. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

28. Тема уроку: Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру

29. Тема уроку: Література українського романтизму. П. Гулак-артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

30. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров

 

Комментарии закрыты.