Зайчик, українська народна пісня-гра

Зайчик, українська народна пісня-гра

Діти стають у коло, беруться за руки, а між ними — «зайчик» (обов’язково хлопчик). Діти ходять і співають:

Городили зайчика
Тинком,льонком,
Та нікуди зайчику
Та не вискочити,
Та нікуди зайчику
Та не виплигнути.
А в нас ворота
Позамиканії,
Жовтим піском
Позасипанії!

При цьому «зайчик» починає бігати, щоб де-небудь вискочити, а діти стають щільніше, щоб не пропустити. Коли вже «зайчик» якось вискочить, тоді всі діти його ловлять.
Хто піймає — сам стає «зайчиком». Якщо піймає дівчинка, її заміняють хлопчиком, бо за правилами гри дівчинка не може бути «зайчиком».

Зайчик, українські народні пісні-ігри, стислий виклад твору Зайчик, Зайчик скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, українська народна пісня-гра Зайчик

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *