Загребельний Павло. Основні віхи життя і творчості, українська література
П. Загребельний — письменник універсальний. У його творчому доробку 20 романів, кілька повістей, публіцистичні та літературно-критичні статті, есе, п’єси, кіносценарії. Найпопулярнішим є романний історичний епос письменника, який зумів «прорватися» крізь нормативність соцреалізму і вразити читача своєю неординарністю. Чи не тому поява багатьох творів митця супроводжувалась пристрасними дискусіями шанувальників красного письменства.
Жанровий діапазон романів П. Загребельного широкий: фантастичний (“Безсмертний Лукас»), аналітично-проблемний (“Тисячолітній Миколай»), химерний (“Левине серце», “Вигнання з раю»). Перший історичний роман П. Загребельного — “Диво» — започаткував низку творів про Київську Русь та інші періоди української історії: “Первоміст», «Смерть у Києві», “Євпраксія», “Роксолана», “Я, Богдан». Письменник, звертаючись до давнини, змальовує події через призму повнокровних людських характерів, позначених психологічною глибиною і живописною рельєфністю.
Цікавиться романіст і подіями другої світової війни, учасником якої був (“Європа 45», “Європа. Захід»), бурхливою сучасністю з її інтелектуально-напруженим ритмом життя, гострими морально-етичними проблемами (“Розгін», “Левине серце»).
25 серпня в 1924 р в с. Солошиному на Полтавщині народився Павло Загребельний.
1941—1945 рр. участь у воєнних діях, поранення, полон і концтабір;
1946—1951 рр. навчання на філологічному факультеті Дніпропетровського університету;
з 1951 р.праця журналіста в республіканських газетах і журналах;
1957 р. повість “Дума про невмирущого»;
1961—1963 рр. робота на посаді головного редактора “Літературної газети»;
1964 р. роман “День для прийдешнього»;
1968 р. роман “Диво»;
1972 р. роман “Первоміст»;
1973 р. роман “Смерть у Києві»;
1975 р. роман “Євпраксія» ;
1976 р. роман “Розгін»;
1979—1986 рр. робота на посаді голови Спілки письменників України;
1980 р. роман “Роксолана»;
1983 р. роман “Я, Богдан»;
1989 р. роман “Безсмертний Лукас»;
1994 р. роман “Тисячолітній Миколай».
3 лютого 2009, помер у м. Київ