Твір на тему:
    Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка.

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Твір на тему:  Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав…
    Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші «Я не скажу, що розумом я жив» видатний український поет, письменник, літературний критик, мовознавець Борис Грінченко.
    Де ж шукати витоки отієї вимогливості до себе, до своєї діяльності? Може, в дитячих роках?
    Борис Грінченко народився 9 грудня 1863 року у Харківській губернії. Дитинство він провів на хуторі Вільховий Яр, у якому тоді налічувалося 6 дворів і 12 жителів. Батько, Дмитро Якович, був відставним штабс-капітаном, мати, Поліксенія Миколаївна, походила із сім’ї полковника царської армії. Грінченки мали кілька десятин землі та водяний млин, але скромні, як на поміщицьке звання, статки аж ніяк не заважали відставному штабс-капітану із пихою магната запроваджувати «панське» життя в домі. І хоча йому самому доводилося поряд з наймитами поратися по господарству, віяти зерно на току або складати піч, він категорично забороняв своїм дітям водитися з «мужвою» і говорити «мужицькою мовою».
    Бориса врятувало те, що він навчився читати з п’яти років і вже ніколи не розлучався з книгами, серед яких були і твори українських письменників. Цікаво, що сам Борис дуже рано почав писати. Мабуть, потяг до творчості був спадковим, адже його рідна бабуся по батькові була двоюрідною сестрою Григорія Квітки-Основ’яненка.
    Із шести років Борис докучав своїми віршами, оповіданнями, творами інших жанрів не тільки рідним, а й діду Андрію — старому пічникові, що жив у Грінченків зі своєю сліпою бабою Галькою.
    Одинадцятирічним Грінченка віддали в Харківську реальну середню школу, яка стала єдиним навчальним закладом для Бориса. Але і звідти на п’ятому році навчання його з неабияким «шумом» виключили і відправили до в’язниці за зв’язки із гуртком революційної молоді, за читання і розповсюдження забороненої літератури. У харківській в’язниці шістнадцятилітній юнак просидів півтора місяця. Йому давали навмисне пересолену їжу, і коли в’язень просив «води, йому начальник казав: «Одержите воду тільки тоді, коли зізнаєтеся». Коли холодна сира камера, арештантська роба, експерименти з їжею не зломили мовчання юнака, у в’язницю викликали батька і поставили перед вибором: або «показать свою отцовскую вдасть над сином», або — заслання всієї родини в Сибір.
    Батько, який ніколи не поділяв погляди сина, просив його зізнатися, і навіть вдарив, але так нічого і не домігся від упертого юнака.
    У результаті своїх пригод у тюрмі Грінченко серед молоді став героєм, а серед людей «благомыслящих» здобув собі дуже погану славу. Після ув’язнення його позбавили права не те що на вищу, а навіть і середню освіту, до кінця життя він був під наглядом поліції, врешті-решт через стрес захворів на сухоти.
    Відбувши рік на поруках у батька на хуторі, Борис перейшов «на свій хліб», влаштувавшись дрібним канцеляристом у Харкові. Жити довелося у найманій халупці з викривленими стінами, а заробітку вистачало лише на хліб з чаєм.
    У цей важкий час Грінченко відчуває розчарування в ідеях, за які відсидів у в’язниці. Він уже не мріє про революційну, насильницьку перебудову світу. У пошуках свого шляху Грінченко доходить висновку, що подолати народне лихо можна просвітництвом, і назавжди відмовляється від ідеї терору. Він шукав вихід і в 20 років записав: «Мені здається, що тепер я його знайшов, він для мене замикається в одному слові — Україна. В цьому слові для мене все».
    І з того часу всі свої сили Грінченко присвятив одному — служінню народу.
    1881 року він складає екстерном іспити на звання народного вчителя і їде працювати учителем на село. Діти його любили, бігли на уроки, як на свято, але ідеї молодого вчителя були не до вподоби офіційній владі. Грінченко часто міняв місце роботи, і тільки в селі Олексивка затримався на 6 років. Він мріяв «вирватися на світ божий» із провінційної трясовини. Врешті-решт у 1894 році письменникові вдалося отримати посаду в канцелярії Чернігова.

    Змінювалося життя, мінялися політичні погляди Бориса Грінченка, але незмінним залишався його потяг до творчості. З юних років він пробував свої сили в різних жанрах. Ще в 1881 році дебютував як поет, але найбільш талановито письменник заявив себе у прозі. Героями його творів були селяни, інтелігенція, робітники, шахтарі.
    У середині 90-х років Грінченко ставить перед собою завдання боротися за високу якість і оновлення репертуару українського театру, а тому звертається до драматургії; пише критичні статті про творчість відомих українських і зарубіжних письменників, виступає зі статтями на політичні теми. У творчості він завжди виявляв таку рідкісну невтомність і самозречення, що з повним правом міг сказати:

    Скільки поту свого я пролив,
    Скільки сили я там положив!
    Та дарма! Бо поорана нива
    Нам давала багатії жнива:
    Я не дурно невтомно робив…

    Твір на тему:  Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Борис Грінченко

    Вас можуть зацікавити:

    1. Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла». Аналіз твору

    2. Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! (за оповіданням Б. Грінченка «Олеся»). Аналіз твору

    3. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

    4. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

    5. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка. Аналіз творчості

    6. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка «Каторжна». Аналіз твору

    7. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка. Аналіз творів

    8. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка «Грицько». Аналіз твору

    9. Зображення долі сільського вчителя в творах Б. Грінченка. Аналіз творів

    10. Реалізм художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творчості

    11. Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості

    12. Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка

    13. Життєва правда художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творів

    14. Долі сільських вчителів у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

    15. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

    16. Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу

    17. Моє ставлення до Олександри — героїні оповідання Б. Грінченка «Украла». Характеристика образу

    18. Видатний майстер малої прози Борис Грінченко

    19. Українська інтелігенція в повісті Б. Грінченка «Сонячний промінь». Характеристика образу

    20. Світ дитини у прозі Бориса Грінченка. Аналіз творів

    21. Байки Бориса Грінченко. Аналіз творів

    22. Характеристика образу Грицька в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько»

    23. Грицько та Семен — герої оповідання Б. Грінченка «Грицько». Характеристика образів

    24. Зображення українського селянства в образі селянина Данили (за оповіданням Бориса Грінченка «Сам собі пан»). Характеристика образу

    25. Дитячі оповідання Бориса Грінченка. Аналіз творів

    26. Урок на тему: Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт

    27. Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь»

    28. Тематична контрольна робота. Творчість І. Карпенка-Карого, М.Старицького, Б.Грінченка. Українська література 10 клас

    29. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 1

    30. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 2

    31. Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий»

     

    Комментарии закрыты.