Твір на тему:
    Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський).

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Твір на тему:  Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Мені хотілось вже піти на муки не за Христа,
    а за народ, і те бажання цілком опанувало мною.
    Се була якась невідхильна потреба серця.
    П. А. Грабовський

    П. А. Грабовський — людина, яка стала символом нездоланності людського духу, взірцем відданості ідеалам щастя, справедливості і свободи.
    Через все життя, сповнене трагедії, приниження, він проніс світлу любов до рідної землі, до України, до народу.
    Життя Грабовського — це подвиг, подвиг в ім’я майбутнього. Ми, сучасне покоління, повинні пишатися його іменем, його подвижницькою діяльністю.
    Ще з юнацьких років Павла Арсеновича захоплювало все незвичайне і романтичне, і він пройнявся бажанням «піти на муки за Христа». Чутлива, тонка душа хлопця вбачала в українському селянинові красу, щирість, благородство, і дитяче серце з болем відгукувалося на мотиви туги, соціальної несправедливості. Він серйозно займається самоосвітою, вивчає вітчизняну і світову літератури. З прочитаного робить висновки.
    Обставини життя, і особливо процес «193-х» вносять корективи у світогляд майбутнього письменника: тепер він вже хоче піти на муки не за Христа, а за народ. Юнак замислюється над своїм майбутнім, над смислом життя.
    Будучи студентом Харківської семінарії, хлопець багато читає творів українських та інших письменників і приходить до висновку, що український народ принижений в межах російської імперії, а тому, ставши членом підпільного харківського гуртка «Чорний переділ», свій громадський обов’язок вбачає в пошуках правди, шляхів боротьби за соціальне і національне визволення рідної України. Ця мета формує його подвижницький характер, силу волі, вміння долати зневіру, розпач, підпорядковуючи свою діяльність загальнолюдським інтересам.
    Життя П. А. Грабовського — це випробування, це сміливий злет вільної думки. Кого можуть залишити байдужими сторінки його біографії, пов’язані з першим арештом?! Він не лише не визнає звинувачення, не видає друзів, а уперто й відверто на допиті говорить про те, що урядові не співчуває, присяги на вірність імператорові не давав. І це в неповні 18 літ! Дивовижна людина.
    Віру в свої сили, зневагу до існуючої дійсності він виявляє і на військовій службі. Коли ротний командир хотів покарати солдата за погане марширування, примусивши його марширувати перед ротою з повнісіньким ранцем каміння, Павло Арсенович самовільно покинув стрій, підбіг до командира і вигукнув: «Ви не маєте права з нас знущатися! Ви не мусите з муштри робити кару».
    Та особливу мужність, витримку, відданість своїм ідеалам виявив Павло Арсенович у сибірський період життя.
    Пам’ятаєте, як він писав, що ладен стати на коліна і цілувати кожен кущик, кожну травинку тієї стежки, по якій ходили ноги великої російської людини М. Г. Чернишевського?!
    Випробування, пов’язані з Якутською трагедією, не зламали поета-борця. Безумовно, він сумує за Україною (вона вбачається йому у сні), вболіває за рідною ненькою, горе переповнює його серце через розлуку з Надією Сигидою, та, переборюючи біль і сум, в’язень групує навколо себе арештантів-українців, береться до українських книжок, планує укласти словник української мови. І завдяки його волі, на думку І. Франка, українська література не завмерла, а значно зросла.
    Роки заслання у Вілюйську — це одна сторінка життєвої трагедії П. Грабовського. Про неї ми дізнаємося з листів поета до І. Франка, Б. Грінченка, М. Павлика. Найстрашніше в цій трагедії те, що в’язень залишився самотнім. Не було однодумців поряд, не було тих, хто поділяв його погляди. До того ж місцевість характеризувалась суворим кліматом, глухоманню. І все це поглиблювало тугу за рідним краєм, погіршувало стан здоров’я, пригнічувало морально. Нестерпним болем, душевними стражданнями пройняті поезії цих років:

    Чи ви живі, чи повмирали;
    Чи я діждусь коли, чи ні,
    Щоб клаптик часом переслати
    Паперу братнього мені? —

    запитує він в уяві своїх адресантів з України, у болісних муках у 40-градусний мороз, виходячи за три кілометри назустріч пошті.
    Однак поет долає розпач і видає такі свої книжки, як «Пролісок», «З півночі», «Твори Івана Сурика», «З чужого поля». Тут же він пише ряд публіцистичних статей.
    У листах з Якутська, куди вдалося йому переїхати, відчутні безнадія, сум, байдужість. Хоч, треба відзначити, поета не лишає думка про працю в ім’я України. Саме тут з’явився один з кращих поетичних творів письменника «Я не співець чудовної природи».

    Грабовський усвідомлював крах будь-якої надії повернення на Україну, це завдавало йому нестерпного болю, викликало депресію, однак він відмовився писати «прошеніє» на тему «Грех юности моля», в якому б треба було визнати свою вину.
    Ні, він не такий. Він не стане на коліна. Він і далі буде йти з високо піднятою головою. Невільне життя не вб’є його вільної душі, бо він «з людьми і для людей», бо в нього «з ума не йдуть» українські люди, яким він хоче віддати «усі чуття свої».
    24 листопада 1902 року перестало битися серце змордованого урядом, системою благородного українця, людини-борця П. А. Грабовського. Пішла у вічність людина, та їй судилося безсмертя, бо для нас вона була, є і буде символом незламності, подвижником з великої літери, людиною, перед якою ми низько схиляємо голову.

    Твір на тему:  Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Грабовський, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Павло Грабовський

    Вас можуть зацікавити:

    1. Життєвий подвиг поета Павла Грабовського

    2. Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка

    3. Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    4. Поетичний образ України у творах П. Грабовського. Аналіз творів

    5. Павло Грабовський — співець трудового народу. Аналіз творчості

    6. Життя Грабовського — це подвиг. «Неволя живої душі не уб’є…» (П. Грабовський)

    7. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі (за віршами П. Грабовського). Аналіз творів

    8. Поетичне вираження прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського

    9. Поетичний подвиг Грабовського. Аналіз творчості

    10. Образ України в поезіях П. Грабовського. Аналіз творів

    11. «Перед долею важкою голови не похилю» (П. Грабовський). Життя і творчість

    12. Зображення борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    13. Поетичні ідеали Павла Грабовського. Аналіз творчості

    14. Зображення народної боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    15. Довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    16. Життєвий шлях Павла Грабовського

    17. Спонукання до боротьби за волю в поезії Павла Грабовського. Аналіз творів

    18. Образ України в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    19. «Боровся я за щастя для людини…» (П. Грабовський). Значення творчості П. А. Грабовського

    20. Значення творчості П. А. Грабовського в українській літературі

    21. Віра в світле майбутнє українського народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    22. Україна у творчості Павла Грабовського. Аналіз творів

    23. Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    24. Зображення життя знедоленого українського народу (за творами П. Грабовського). Аналіз творів

    25. Жертовна любов до знедоленого народу у поезії П. Грабовського. Аналіз творів

    26. Зображення народних борців за волю у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    27. Сум за матір’ю та сестрою у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    28. Образи матері та сестри у творчості П. Грабовського. Аналіз творів

    29. Зворушливий образ рідної мати в поезії П. Грабовського «До матері». Аналіз твору

    30. Туга за рідним краєм у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    31. Зображення природи рідного краю у вірші П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    32. Гіркий біль поета-засланця в поезії П. Грабовського «Сон». Аналіз твору

    33. Образ простої жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    34. Тяжка доля жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка». Аналіз твору

    35. Тематичне оцінювання. Творчість Павла Грабовського, Адріана Кащенка. Українська література. 7 клас

    36. Тематична контрольна робота. Творчість І. Франка, П. Грабовського. Українська література. 10 клас

    37. Поетична творчість Павла Арсеновича Грабовського ( підсумковий урок). Значення творчості в українській літературі

     

    Комментарии закрыты.