Елементи натуралізму та психологізму в оповіданні Івана Франка «На дні». Історія написання. Аналіз твору. Тестові завдання, українська література

Хід уроку Елементи натуралізму та психологізму в оповіданні Івана Франка «На дні». Історія написання. Аналіз твору. Тестові завдання, українська література

II. Етап перевірки виконання домашнього завдання

Тестування (додаток 1).

III. Підготовка до роботи на основному етапі

1. Повідомлення теми й мети уроку, формулювання цілей уроку
Для розвитку теоретичної літературознавчої думки чимало зробили Арістотель, Дідро, Лессінг, Франко, Лесин, Качуровський. Цей ряд значно ширший, але мета нашого уроку не тільки згадати видатних літературознавців, а й відтворити положення їхніх теоретичних досліджень (понять про течії і напрями).

Для більшої упорядкованості роботи на уроці запишемо план
1. Історія написання «На дні».
2. Автобіографічні елементи в оповіданні.
3. Поведінка Бовдура з погляду психологічної концепції структури особистості З. Фрейда.
4. Натуралістичні ознаки у творі.
5. Чи здатна тюрма повернути людині людське (за твором І. Франка «На дні» та кінострічками «Беспредел», «Тюряга»)?

IV. Етап засвоєння нових знань

1. Бесіда
• Пригадайте відомі вам новели та повісті Івана Франка.
• Коли і за яких умов була створена новела «На дні»? (Після другого арешту в готелі м. Коломия, де опинився хворий, без грошей і документів. Написав твір за три дні)
• Пригадайте історію написання «Тюремних сонетів». Проаналізуйте особливість розкриття однієї й тієї ж теми в різних родах літератури. Які образи спільні для поезії та новели?

2. Виразне читання поезії

ІЗ ЦИКЛУ «ТЮРЕМНІ СОНЕТИ»

VІІ
Вже ніч. Поснули в казні всі, хропуть,
І пітьма налягла. Лиш візитирка
Підсліпуватим оком зирка,
Немов моргає злобно: «Ось ви тут!»
Десь на завісах скрипнула кватирка,
Плюскоче дощ, і грубі краплі б’ють
О ринву, ринва так жалібно дирка
О мур, мов хоче вирватися з пут.
Та ні, не вирвешся! Залізні гаки
Держать тебе, дозорці, як собаки,
Пильнують, ходить шельвах під вікном.
Не вирвешся! І глухне зойк розпуки,
В тяжкій знесилі опадають руки…
Заснуть, заснуть, хоч би мертвецьким сном!

Відомо: мислення починається там, де починається дійсність. Дійсність поза мисленням неможлива.
На сьогоднішньому уроці ми спробуємо відкрити для себе особливості творчої манери І. Франка й через аналіз визначити характерні риси натуралізму як літературної течії.

3. Історія написання
З початком березня 1880 р. І. Франко виїхав зі Львова на Коломийщину до с. Березова. Хотілося йому відпочити в приятеля К. Геника. Але в м. Яблуневі його арештували і втягли в процес, що саме тоді відбувався в Коломиї проти Павликових сестер, які займалися соціалістичною пропагандою (Анна була закохана у Франка, але без взаємності). З Коломийщини його відправили до Нагуєвичів, а звідти через відсутність паспорта — до Дрогобича. Тут було його, важкохворого, посаджено до в’язниці, що й відтворив він в оповіданні «На дні». Твір написав десь 17—20 червня 1880 року, коли лежав у Коломийському готелі і сподівався на смерть. На останні гроші він відправляє твір до Львова. Його приятель, К. Геник, дізнавшись про критичний стан І. Франка, забирає його до себе в село, де той помаленьку видужує. А тим часом друзі видають твір у серії «Дрібна бібліотека» за номером 14. Оповідання мало підзаголовок «Суспільно-психологічна студія» та посвяту: «Присвячую громадському урядові богоспасаємого міста Дрогобича. Автор».
Твір користувався популярністю: 1886 р. опублікований у Польщі, 1892 — у Чехії, 1906 — у Росії.

V. Етап перевірки первинного розуміння

1. Змістова вікторина

Чи знаєш ти героїв твору І. Франка «На дні»? Хто з них…
1. «…ступав за капралом спокійний, задуманий трохи, але не о своїй теперішній долі»?
2. «…зміряв молодого чоловіка з ніг до голови осоловілими від напитку очима»?
3. «…не переслухав мене, а зараз віддав до малого суду за волоцюзтво»?
4. «.з попівського роду. І книжки читає ще свої, читати не зрікся»?
5. «…був у Львові на філософічнім виділі»?
6. «…аж затрясся з жалю і обридження, побачивши тоту до крайності занедбану і здичілу людську істоту»?
7. «…пух і гнив живий, забуваючи про все, що колись його окружало на світі»?

2. Бесіда

• Ким за соціальним походженням є А. Темера?
• Які твори про інтелігенцію ви вивчали? (І. Нечуй-Левицький — «Хмари», М. Старицький — «Талан»)
• Як І. Франко зображує своїх героїв, на чому акцентує увагу?
• А. Темера. (Навчання у Львові на філософському факультеті. Мрії Темери змінити світ)
• Стебельський (З попівського роду. Надзвичайно вразливий. Не витерпів прокляття людей. «М’яса не їсти і пера до рук не брати»)
• Дід Панько. (Робітник, хвороба, жебракування, «волоцюзтво»)
• Митро. (Сирота. Щедрість душі, доброзичливість)
• Бовдур. (Сирота, байстрюк, наймит. Семен і жінка Бовдура. Топить горе в чарці горілки. Нічого не розповідає про себе, тому перебуває шість місяців у в’язниці)
• В’язниця. (Погане харчування та антисанітарні умови, нема лікаря)

3. Автобіографічні елементи в оповіданні
Учням пропонується зіставити факти з біографії І. Франка з життям головного героя твору «На дні».

Порівняльна таблиця

Іван Франко	Андрій Темера
Після допиту слідчий звинуватив Франка в порушенні § 65 Карного закону, яким карали за злочин у вербуванні до таємної організації та за соціалістичну агітацію
І. Франко перебуває у тюрмі в судовій камері, 6 червня його переводять до іншої камери, де сиділи дрібні злочинці
Початок 1880 року був особливо важкий для Франка. Він утратив назавжди Ольгу Рошкевич, ту єдину, без котрої не уявляв собі свого майбутнього. 14 вересня 1879 р. вона вийшла заміж	«І знов ходить Андрій по камері, і знов думає. Думає про Ганю, про її життя з чоловіком, як вона в своїх листах йому описувала, думає про своє одиноцтво на світі, про своє обезси-лення через утрату коханої людини»

Хоча І. Франко спочатку намагався заперечити автобіографічні моменти у творі, але вже в 1903 р. у статті «Як це сталося?» писав, що в основу оповідання лягли дійсні факти з його життя.
— У чому полягає суть межового детермінізму?

4. Словникова робота

Межовий детермінізм — це підкреслення повної залежності характеру, вчинків героя від його генетичних коренів та інстинктів. (Життя і вчинки Бовдура — наслідок поганої спадковості.)

• У зображенні Бовдура переважає розкриття біологічного чи морально-естетичного? Відповідь ілюструйте прикладами з твору.
• Чи здатний Бовдур на почуття?

Спробуймо розглянути поведінку Бовдура з погляду психологічної концепції структури особистості З. Фрейда.

1-й учень-психоаналітик.
З. Фрейд — австрійський невропатолог, психіатр, психолог, засновник теорії психоаналізу. Психоаналіз — метод вивчення підсвідомих психічних процесів, принципам яких надається універсальне значення. Фрейд ігнорує соціальні умови життя людини й на основі інстинктів самозбереження та сексуальності пробує пояснити не тільки психічний розвиток індивіда, але і всю історію людської культури. Рушійною силою розвитку психіки, на думку Фрейда, є підсвідоме. Учення Фрейда справило неабиякий вплив не лише на психологію, а й на всю культурну ситуацію кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Відповідно до його психологічної концепції, особистісна структура містить три інстанції (додаток 2).

• Id (воно) — біологічний компонент, первинне джерело психічної активності, інстинкти, керовані принципом задоволення. Зберігається незмінним протягом усього життя людини. Це неусвідомлювана частина особистісного «Я», що виступає імпульсивним джерелом прагнень та дій.
• Еgо (я) — центральна інстанція саморегуляції особи. Едо контролює поведінку, урівноважує інстинктивні імпульси з вимогами соціального оточення, здійснює аналіз ситуацій, виробляє план поведінки, орієнтуючись на навколишнє середовище.
• Super-ego (над-я) — моральна інстанція особистісного «Я», що виробляє оцінку дій або намірів з урахуванням норм, правил, цінностей, ідеалів. Це засвоєна шкала цінностей. Особистісна структура Фрейда стала однією з перших моделей, отриманою за допомогою констатації реальних фактів у процесі дослідницької та лікувальної роботи.

Учитель. Які інстанції переважають у характері Бовдура й до чого
це призводить?

2-й учень-психоаналітик. Андрій Темера і Бовдур — антиподи з оповідання «На дні», бачать сни, котрі можна назвати віщими. Андрієві сниться «слизька, погана рука», яка «поволі розвертає одіж на його грудях, розвертає сорочку, а далі й груди самі,— кості розступаються перед нею, а рука толочиться всередину, холодна, обридлива». Це сновидіння також подане не без реального підґрунтя: Бовдур намагається вкрасти в Темери гроші, коли той спить. У трактаті «Із секретів поетичної творчості» І. Франко зазначав: «Те, що на ділі є один момент або якийсь стан, сонна фантазія уявляє собі як рух, як цілий драматичний процес». Доторк Бовдура до шиї сплячого Темери викликає в того ціле сновидіння. Письменник експериментує над персонажами, досліджуючи глибини їхньої психіки, зокрема «нижньої» свідомості, й доходить тих висновків, на які психологія здобулася в ХХ ст.: зовнішні подразники, які сприймаються сновидцем, усвідомлюються ним у момент сну не в їхньому прямому значенні, а піддаються переробці згідно зі змістом сновидіння. «Ці подразнення набувають характеру рухомих факторів сну й органічно вплітаються в сюжет оніричного дійства».

5. Словникова робота
Лексема «оніричний» походить від імені давньогрецького бога сну Онейроса.
Бовдур у сновидінні бреде берегом кривавої річки, випадково падає в неї й тоне в крові. Дочитавши твір до кінця, читач сприймає цей сон як розгорнуту метафору. Натуралістичний опис процесу вбивства Темери («кров бухнула на Бовдурові руки», «кров жбухнула сильніше») немовби поєднує в собі два попередні сновидіння.

Учитель. І. Франко — письменник-експериментатор у поезії, прозі, драматургії. По-своєму цікава й оригінальна проза письменника. Його новела «На дні» написана в стилі натуралізму.
Крізь призму новели «На дні» можна побачити майже всю настроєву, поетичну та ідеологічну структуру творчості І. Франка: це ідея піднесення суспільних низів, особлива увага до покривджених і стражденних людей, детальне зображення соціального «дна», поезія «жорстокої правди», настрій протесту, ідея інтелігентської праці задля великого історичного прогресу, проповідь щирого гуманізму, драматичність стилю, нарочитий психологізм. Крім того, новела прив’язана тематично до рідного міста письменника — Дрогобича, що дає змогу зробити низку висновків про формування його художнього світу: постійне прагнення «фотографувати» добре знане навколишнє життя, відчуття себе в «льоху» соціального приниження і співчуття, увага до зображення соціально-станової ієрархії, її психологічних типів, занурення в народне світобачення, мову та ментальність.

Хто вперше обґрунтував теорію натуралізму?

Учень-дослідник.
Термін «натуралізм» з’являється в романі Е. Золя «Тереза Ракен». Золя обґрунтовує теорію стилю, пропонуючи зображувати соціально-біологічні закономірності життя людей. Уплив натуралізму відчутний у ранніх романах письменника.

6. Словникова робота

Натуралізм (лат. природа) — літературний напрямок, який із фотографічною точністю описує різні життєві подробиці, поодинокі явища, але ігнорує завдання ідейно-художнього осмислення й художнього узагальнення.

Учитель. Аналіз характерних особливостей манери натуралістів розглянемо за таблицею (додаток 3).
Найпопулярнішим виявом цього стилю стала двадцятитомна серія романів Е. Золя «Ругон-Маккари». Успіхи й невдачі людей зумовлюються насамперед спадковістю. Успішна кар’єра Ругонів пояснюється тим, що в їхніх жилах тече здорова кров, а падіння Маккарів — поганою спадковістю.

7. Натуралістичні ознаки
Отже, захоплення творчістю Золя, який започаткував такий метод у літературі, як натуралізм, не змогло не відбитися на літературних смаках І. Франка. Прикладом натуралістичних творів можуть бути оповідання з «Бориславського циклу», вірші з циклу «Галицькі образки» тощо. Сьогодні вам потрібно буде довести, що в оповіданні «На дні» є ознаки натуралізму.

VI. Етап закріплення нових знань

З’ясуйте, чи є в манері письма І. Франка характерні риси натуралізму.

1. Чи правильним є судження Лесі Українки, що натуралісти перебували під гіпнозом факту?
2. Яким чином розкривається у творі панорама життя?
3. Які епізоди твору описані найменш детально? Дріб’язкова описовість. (Описи страти, Бовдура, сни)
4. У чому полягає песимістичність? (Прагнення Темери перевиховати Бовдура, але його намір зазнає краху)
5. Як проявляється фотографічність як ознака натуралізму? (Гострий сатиричний погляд, спрямований проти поліції, її ставлення до в’язнів (бруд, холод, голод)).
6. У чому проявляється умисна вульгарність стилю автора?

VII. Етап застосування знань

1. Зразок учнівського доведення
У творі наявні яскраві ознаки натуралізму:
1) дріб’язкова описовість (камера; затхле повітря; опис параші; бридке відтворення слини, що стікає по стіні);
2) розкриття в людині біологічного (Бовдур мріяв тільки про їжу, куриво та випивку);
3) песимізм (усі в’язні приречено дивилися на свою долю; смерть Андрія). Проаналізуйте позитивні й негативні наслідки існування натуралізму як течії реалізму.
Негативне те, що згодом погляди натуралістів привели їх до дарвінізму (тобто механічного перенесення на життя суспільства визначальних принципів існування природи, відкритих Дарвіном,— боротьби за існування та природного вибору).
Позитивне. Натуралізм урізноманітнив тематику художньої літератури новими площинами життя («дно» міста, побут робітників), розкрив позасвідомі мотиви поведінки людини.

Прокоментуйте, чи актуальні проблеми, порушені у новелі «На дні», сьогодні.

VIII. Етап підбиття підсумків
• Що таке натуралізм?
• Чи є новела «На дні» зразком натуралізму?
• Яка мистецька цінність твору?
• Які ви знаєте твори інших письменників-натуралістів?

IX. Етап інформації про домашнє завдання

Учень-психоаналітик.
Обміркуйте проблемні питання для кількох сеансів розмови з Бовдуром, попередньо охарактеризувавши кризовий стан його психіки. Опишіть приблизний хід розмови під час одного сеансу.

Учень-адвокат.
Виберіть для захисту одного з героїв твору «На дні». Оформіть справу, описавши промовисті факти з його життя.

Учень-капрал.
Як, на вашу думку, повинен ставитися капрал до підозрюваних? Напишіть діалог з Бовдуром.

Учень-наглядач.
Що б ви, як наглядач, змінили у в’язниці, що конкретно запропонували б для нормального утримання підсудних?

Додаток 1

Тести

Варіант 1

1. Під час другого тюремного ув’язнення Франко написав поетичний цикл:
а) «Думи пролетарія»;
б) «Веснянки»;
в) «Поклони».

2. Поезію «Гімн» поклав на музику композитор:
а) М. Лисенко;
б) Б. Лятошинський;
в) Л. Ревуцький.

3. Автобіографічні моменти, уміщені в збірці «Зів’яле листя», знаходимо в поезії:
а) «Червона калино, чого в лузі гнешся?»;
б) «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»;
в) «Тричі мені являлася любов».

4. З якого твору Франка взяті слова:

Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї?

а) «Беркут»;
б) «Іван Вишенський»;
в) «Мойсей».

5. Остання збірка поезій Франка:
а) «Із літ моєї молодості»;
б) «Мій Ізмарагд»;
в) «Із днів журби».

6. Дружиною Франка була:
а) Ю. Дзвонковська;
б) О. Рошкевич;
в) О. Хорунжинська.

7. Словами «Я бачив дивний сон» починається поезія Франка:
а) «Сідоглавому»;
б) «Каменярі»;
в) «Нове життя».

8. У відповідь на нищівну критику збірки інтимної поезії «Зів’яле листя» Франко пише поезію:
а) «Поет мовить»;
б) «Нехай і так»;
в) «Декадент».

9. Хто з письменників так описав у рефераті свою зустріч з Франком: «У своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті і писав поему «Мойсей»»?
а) М. Коцюбинський;
б) Леся Українка;
в) В. Самійленко.

10. «Мій поклик: праця, щастя і свобода»,— стверджує поет у вірші:
а) «Не високо мудруй»;
б) «Гнів — се огонь»;
в) «Декадент».

Варіант 2

1. У якій поезії Франко стверджував:

Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть сплутатись тепер?

а) «Каменярі»;
б) «Гімн»;
в) «Товаришам із тюрми».

2. Алегоричний цикл «Веснянки» завершується віршем:
а) «Гримить!»;
б) «Декадент»;
в) «Vivere memento!»

3. Ідея визволення України з-під колоніального гніту звучить у поемі:
а) «Лісова ідилія»;
б) «Іван Вишенський»;
в) «Мойсей».

4. Першим друкованим літературним твором І. Франка є:
а) «Товаришам із тюрми»;
б) «Народна пісня»;
в) «Гріє сонечко».

5. Від якого університету І. Франко в 1907 році одержує запрошення очолити кафедру слов’янських літератур?
а) Софійського;
б) Чернівецького;
в) Львівського.

6. У 1893 році І. Франко став доктором наук:
а) філософських;
б) історичних;
в) філологічних.

7. У якій поезії звучить риторичне запитання:

І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?

а) «Товаришам із тюрми»;
б) «Гімн»;
в) «Розвійтеся з вітром».

8. Збірка «З вершин і низин» відкривається віршем:
а) «Пісня будущини»;
б) «Гримить!»;
в) «Гімн».

9. Для своїх дітей з метою кращого оволодіння ними українською мовою І. Франко написав твір:
а) «Заєць і Їжак»;
б) «Лисичка-черничка»;
в) «Лис Микита».

10. «Лиш боротись — значить жить…» — крилатий вислів з поезії:
а) «Vivere memento!»;
б) «Земле моя, всеплодющая мати»;
в) «Гріє сонечко».