Драматургія. Розвиток національного театру. Микола Куліш. «Маклена Граса», українська література

Драматургія. Розвиток національного театру. Микола Куліш. «Маклена Граса», українська література

Хід уроку Драматургія. Розвиток національного театру. Микола Куліш. «Маклена Граса», українська література

2. Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття.

Театр у всі часи був для культурних народів великою цінністю, яка мала незвичайне моральне, культурне й громадське значення як школа, що безпосередньо давала масам усе те, що придбали життя, наука й знання. Чим світліші часи, чим буйніший розгін і розквіт національного життя, тим більше з’являється матеріалу для драматичної творчості, яка стає найвірнішим дзеркалом почувань, ідей та змагань, якими громадянство в певний час жило. Нам, глядачам початку XXI століття, навіть і на думку не спадає задуматися над тим, який важкий, нерідко тернистий шлях пройшов український професійний театр.

3. Мотивація навчання: наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

Для українського театру Микола Куліш створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п’єс. У його творах — увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про питання одвічні, загальнолюдські. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша — людина й час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини.

У соціально-психологічній драмі М. Куліша «Маклена Граса» показане одвічне й трагічне протистояння людини та суспільства. Тривога за цей світ і цю людину — провідний мотив п’єси. Матеріал для сюжету цього твору дало повідомлення польської преси. Капіталіст, збанкрутувавши внаслідок кризи 1929 року в Польщі, застрахував своє життя і найняв за п’ятсот злотих безробітного, щоб той його вбив і не виказав таємницю. Поліція арештувала капіталіста, який хотів, щоб за його смерть родина одержала величезну страхову премію. Драматург по-філософськи переосмислив подію, подавши її в ракурсі соціального протистояння, наповнивши характери героїв реальним змістом, хоча й час, і місце дії, і ситуація досить умовні.

4. Актуалізація опорних знань

«Маклена Граса» — останній відомий твір Миколи Куліша. Деякі літературознавці називають цей твір філософською трагікомедією-метафорою. Підставою ж для написання стало повідомлення однієї з польських газет про арешт збанкрутілого капіталіста. Вихід із ситуації він знайшов досить оригінальний: маючи страхові внески, що їх посмертно може отримати родина, найняв за 500 злотих безробітного, щоб той убив його. Провідний мотив п’єси — тривога за світ і людину — наскрізно проходить через увесь драматичний твір, у якому автор зображує похмуру дійсність Польщі часів правління Пілсудського. Це був час, який вдало характеризує Жебрак: «У старій Польщі шумить кривавий бенкет. Кров, звичайно, — як вино, вино — як кров».

Дія відбувається у двох місцях, що контрастують між собою, як і самі герої п’єси: у домі маклера Зброжека (короткочасно), — і на вулиці (основна дія), коли дощить, холодно й мрячно, біля собачої буди, у підвалі будинку, де мешкає сім’я Граса. Голод безробіття, бідність і сирітство стали основою цієї історії. Перед нами — життя безробітного Стефана Граси та його дочки Маклени, історія банкрутства маклера Зброжека, втрата надій його дочки Анелі на одруження з Зарембським, власником фабрики.

Це похмура дійсність, що робить виклик у складних ситуаціях суспільству й зокрема людині. Драматурга хвилює наявність такого протистояння, проте він не песиміст, ідея позитивного розвитку людства знайшла відображення саме в цій п’єсі. Втілення сподівань на ліпше життя ми спостерігаємо в образі Маклени. Це тринадцятирічна дівчинка, яка має почуття власної гідності, має отой моральний закон у собі, що не дає переступити межу людяності навіть у складних ситуаціях. Маклена вірить лозунгам комуніста Окрая, для неї ідея революції має обов’язково здійснитися. Доведена до відчаю дівчинка, аби врятувати сім’ю від виселення з підвалу, пробує заробити гроші на вулиці повією, але в останню мить вона втікає від «клієнта».

Наступна нагода заробити грошей трапляється після підслуханої розмови батька із Зброжеком, коли маклер просить вбити його за 500 злотих. Батько відмовляється, а Маклена, наздогнавши Зброжека на вулиці, вмовляє його, переконуючи, що вона вміє стріляти й обов’язково виконає його прохання.

Жадібний до грошей Зброжек і на цьому намагається заробити. У ранковій напівтемряві віддає Маклені не всі обіцяні гроші. Дух спротиву проти того, що вона мала намір зробити, і протест проти Зброжеків, проти наживання капіталу на нещастях людей — все це штовхає дівчинку до рішучих дій — вона бере гроші й рве їх. їй огидна ця ситуація, вона збуджено говорить: «Батько розповість про все. То, може, й там, у банках, порвуть ваші гроші». Фінальні слова Маклени, яка після пострілу втікає від поліції, звучать за ідейним задумом досить оптимістично: «Перекажіть, що я повернуся! Неодмінно!» На нові зміни чекає суспільство, цього чекає і автор: «З-за муру, де пролізла Маклена, десь далеко сходило сонце».

У побутовій, на перший погляд, а насправді узагальнено-символічній формі драматург розкриває суттєві закономірності суспільного буття XX століття, головна з яких — дегуманізація суспільства. Якими мають бути стосунки людини й суспільства, суспільства й людини? Це тривожить митця, викликає потребу висловитись, показати це в п’єсі, тому й живе дух правди в його творах. Наприклад, актуально зазвучала в той час тема голоду, що хвилею котилася по Україні, у творі «97» і зокрема в «Маклені Грасі» в образі маленької Христинки.

Ми можемо сміливо назвати Миколу Куліша Великим Протестантом доби «Українського Розстріляного Відродження», він до кінця виконував місію митця: намагався об’єднати мистецтво і духовно життя України.

5. Формування вмінь і навичок

Виступи з критичними доповідями за драмою М.Куліша «Маклена Граса».

6. Закріплення знань

Виконання тестів закритої форми

1. М. Куліш поставив 1931 р. в Камерному театрі в Москві драму (режисер О.Таїров)
А «Маклена Граса»
Б «Патетична соната»
В «97»
Г «Народний Малахій»

2. Найтісніше діяльність М. Куліша-драматурга пов’язана
А з Харківським театром ім. І. Франка
Б з театром «Березіль»
В з Новим театром у Києві Г не пов’язана з конкретним театром

3. Відомий актор і режисер Лесь Курбас почав свою діяльність із п’єси М. Куліша
А «Патетична соната»
Б «Прощай, село!»
В «Народний Малахій»
Г «Хулій Хурина»

4. В українській драматургії М. Куліш працював
А 8 років
Б 10 років
В 12 років Г 14 років

5. М. Куліш був репресований
А у 1928 р.
Б у 1930 р.
В у 1932 р.
Г у 1934 р.

6. У 1930 р. було написано твір
А «97»
Б «Патетична соната»
В «Прощай, село!»
Г « Маклєна Граса»

7. «Голод», «Мусій Копистка», «Незаможники», «Десь на селі», «Гибель одного комнезаму» — це попередні варіанти назви твору М. Куліша
А «Комуна в степах»
Б «97»
В «Зона»
Г «Прощай, село!»

8. Міщанство й українізація — це, за визначенням М. Куліша, тема твору
А «Народний Малахій»
Б «Маклєна Граса»
В «Хулій Хурина»
Г «Мина Мазайло»

9. Комедія М. Куліша «Мина Мазайло» написана
А у 1927 р.
Б у 1929 р.
В у 1931 р.
Г у 1933 р.

10. Перша п’єса М. Куліша
А «Патетична соната»
Б «97»
В «Зона»
Г «Прощай, село!»

11. Відображення трагічних подій голодомору в Україні — тема твору
А «Народний Малахій»
Б «97»
В «Хулій Хурина»
Г «Мина Мазайло»

12. М. Куліш був розстріляний на Соловках
А у 1942 р.
Б у 1941 р.
В у1945 р.
Г у 1940 р.

9. Підсумок.

Скласти таблицю: «Тематика творів М. Куліша»

Рік написання	Твір	Тематика
1924 р.	П’єса «97»	Відображення трагічних подій голодомору в Україні
1925 р.	П’єса «Комуна в степах»	Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті
1925 р.	Сатирична комедія «Отак загинув Гуска»	«Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!» (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців
1926 р.	Комедія «Зона»	Осуд міщанства, переродженців
1927 р.	Філософська драма «Народний Малахій»	Виступ проти сталінського тоталітаризму
1929 р.	П’єса «Мина Мазайло»	«Вибравши для комедії «Мина Мазайло» тему — міщанство і українізація, я в першу чергу звернув свою увагу на криштально витриману ідеологічну установку п’єси…» (М. Куліш).
1929 р.	Ліро-епічна драма «Патетична соната»	Своєрідна трилогія про життя українського села 20 — початку 30-х рр. XX ст.
1930 р.	П’єса «Прощай, село»	Показ українського села 1919-1930 рр.
1933 р.	Соціальна драма «Маклена Граса»	Показ життя буржуазної Польщі, трагічної долі дівчини-підлітка, яку обставини зробили вбивцею