Твір на тему:
Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні.

Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Твір на тему: Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні. Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами — працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі — Остап Вишня невтомно висміював всілякі пережитки і пристрасно, переконано підтримував паростки нового в праці, побуті, культурі, в духовному житті людей.
Остап Вишня сам був прекрасною, чуйною і напрочуд скромною людиною, ніколи не хизувався своєю літературною славою і дивовижною популярністю, над усе любив добро, рідну природу, але поганих, безсердечних і безвідповідальних людей просто терпіти не міг. Ф. Маківчук підкреслював, що письменник був «завжди нещадний і непримиренний», коли писав «про порушників наших порядків, наших законів, нашої етики», «нещадно» їх висміював і засуджував, виносив їм суворий вирок своїм гострим і дотепним словом, як веліла йому його «літературна совість». У творах викривального характеру гумор Вишні виступає в ролі батога або принаймні батіжка, від якого добре перепадає всім, кому слід. Він «постановив» собі «думати й писати» «про хуліганство, грубість, невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до сім’ї. Про широкі натури за державний кошт. Про начотчиків і талмудистів у науці. Про консерваторів у сільському господарстві і промисловості. Про винищувачів природи».
Тематика творів Остапа Вишні завжди була пов’язана із злободенними проблемами українського народу. Постійними об’єктами сатиричного сміху Остапа Вишні були міщанство, його психологія, його культура і побут. Серед ранніх творів на цю тему особливо відзначається памфлет «Слухай, обивателю», написаний у 1926 році, в якому досягнуто визначної сили соціально-психологічного узагальнення. Під нещадним обстрілом сатирик тримав також бюрократизм, тяганину, безгосподарність, нерозпорядливість та інші хиби в роботі державного і господарського апарату («Усипка, утечка, усушка й утруска», «Збільшити продуктивність праці!», «Дорого це все коштує»).
Певно, немає тем, що їх не торкнувся б у своїй творчості Остап Вишня. Він мусив віддавати данину своєму часу, прислухатися до вимог партії, писав твори на злободенні суспільно-політичні теми (фейлетони «Демократичні реформи Денікіна», «Антанта», «Цепна Муссоліні», «Українсько-німецька самостійна дірка», «Прем’єр-міністр» тощо). Його цікавила доля інших народів, наприклад кримських татар, розвиток української культури, особливо літератури і театру («Письменники», «Чий Шевченко?», «Олександр Довженко», «Все життя з Гоголем», «Про Степана Олійника» та ін.).
Остап Вишня невтомно висміював дрібні вади своїх сучасників, хуліганство і грубість, ледарство і консерватизм, браконьєрство, легковажність, безвідповідальність («Як ми колись учились», «Село — книга», «Ох, і лікували нас», «Про бур’яни» тощо).
На початку двадцятих років (ранній період творчості) автор пов’язує свою художню творчість з найважливішими політичними та соціальними подіями епохи, тому приділяє увагу старому українському селу з його одвічною темрявою і забобонністю та новому селу з гуманними принципами людської спільності. Саме цій темі присвячені збірки О. Вишні «Вишневі усмішки (сільські)», «Лицем до села». У цих творах привертає увагу багатий, своєрідний художній типаж та майстерність автора у розкритті людських вад та недоліків. У зображених у збірках персонажах, осмислених автором проблемах — українське пореволюційне село в неповторній інтерпретації автора. І персонажі, й осмислені автором проблеми — це сама дійсність, саме життя села. Наприклад, Митро Хведорович з усмішки «Земля обробітки требуєть…» — колоритний персонаж, вихоплений пильним поглядом письменника з життя. Це дуже повільний у справі та слові забобонний селянин. Вишня дає йому яскраву портретну характеристику, змальовує в дотепних діалогах, надає оповідачеві іронічних реплік. Цей невиразний тип невизначеного віку байдужий до всього, він — «темний селянин», це видно одразу з портретної характеристики героя: «Волосся копицею. Ні шатен, ні блондин, ні брунет… Якого ж кольору? Хто й зна!! «Не-опредєльонний»! Коли розтулить губи, здається, ніби він ухопив шість білих-білісіньких квасолин (зуби)».
В усмішці «Жінвідділ» письменник живо та натурально відтворює «засідання» жіноцтва у неділю на колодках. Багато усіляких справ вирішував-перебалакував цей «жінвідділ». З уст в уста передаються побутові новини, політичні спогади, різні плітки — це старе село з його здебільшого неосвіченими та забобонними людьми. Показуючи «з смішного боку» болячки сільського буття, автор закликає читачів рішуче боротись із віджилим, негідним людини.

Непримиренний до недоліків, О. Вишня вважав своїм письменницьким обов’язком висміювати негативні явища, негативних героїв. Разом із тим, піддаючи художньому осуду негативне, письменник шукав шляхи та засоби для утвердження й «позитивної» програми.
У ранніх творах Остапа Вишні персонажі розкриваються в несподіваних життєвих ситуаціях, автор влучно підмічає негативне у людині, «своєрідно» вживається в створюваний образ свого героя чи антигероя. Але сміх письменника завжди був доброзичливий, адже, як свідчать люди, яким довелося жити і працювати поряд з Остапом Вишнею, основними рисами його характеру були безмежне благородство, глибока людяність і доброта, уміння привносити в життя творчий настрій, оптимізм і радість.

Твір на тему: Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні. Українська література, твір на тему, Остап Вишня, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Остап Вишня

Вас можуть зацікавити:

1. Остап Вишня. Сторінки з біографії

2. Остап Вишня. Життя і творчість

3. Остап Вишня. Життєвий подвиг громадянина (життєвий і творчий шлях)

4. Остап Вишня — талановитий і неповторний митець українського народу

5. Гумореска Остапа Вишні «Чухраїнці» та її актуальність сьогодні. Аналіз твору

6. Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів Остапа Вишні

7. Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні «Перший диктант»). Характеристика образу

8. Друг людини, друг природи й праці. Аналіз творчості О. Вишні

9. «Хай живуть зайці!» (Остап Вишня). Сторінки із щоденника

10. «Полювання» за сміхом Остапа Вишні. Аналіз творчості

11. Гумор Остапа Вишні. Аналіз творчості Остапа Вишні

12. «Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!» (за творчістю Остапа Вишні). Аналіз творчості Остапа Вишні

13. «Отак і пишу…». Життя і творчість Остапа Вишні

14. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу. Аналіз творів

15. Чим мені подобається творчість Остапа Вишні. Аналіз творів

16. «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

17. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

18. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні. Тонкий гумор Остапа Вишні

19. Аналіз творчості Остапа Вишні

20. Шедевр української гумористичної літератури — «Моя автобіографія» Остапа Вишні. Аналіз твору

21. Остап Вишня — письменник, рибалка і мисливець. Сторінками біографії

22. Спогади живуть у нас (Остап Вишня)

23. Усмішки Остапа Вишні — перлини української літератури

24. Майстер гумору Остап Вишня

25. Сатирично-гумористична література Остапа Вишні

26. Гострі проблеми крізь призму сміху (за творчістю Остапа Вишні)

27. Дотепність висміювання відсталості та неуцтва у ранніх творах Остапа Вишні

28. Висміювання міщанства, відсталості та неуцтва у творах Остапа Вишні

29. Теплий гумор Остапа Вишні (за творами «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

30. Ліризм і гумор у житті і праці простих трудівників (за творами О.Вишні «Діди наші та баби наші», «Весна-красна»)

31. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творів

32. Засоби комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

33. Засоби комічного у творчості Остапа Вишні. Аналіз творчості

34. Зображення життя людини засобами ліричного та комічного у творах Остапа Вишні. Аналіз творів

35. Чарівність «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Аналіз твору

36. Український гуморист Остап Вишня. Аналіз творчості

37. Любов до природи та її захист в «Мисливських усмішках» Остапа Вишні. Аналіз твору

38. Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні. Аналіз творів

39. Тяжке життя сільської бідноти (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

40. Як діти знання здобували (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

41. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

42. Моя перша вчителька (за оповіданням Остапа Вишні «Перший диктант»). Аналіз твору

43. Образ старенької вчительки Марії Андріївни з оповідання Остапа Вишні «Перший диктант». Аналіз твору

44. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання). Варіант 1

45. Контрольна робота з теми «Творчість О. Вишні, М. Куліша, Б.- І. Антонича, О. Турянського». Тести ( закриті завдання) Варіант 2

46. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Життєвий і творчий шлях»

47. Тестові завдання з теми «Остап Вишня. Творчий шлях»

 

Комментарии закрыты.