Гулак-Артемовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

    Гулак-Артемовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

    Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 — 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней», згодом стає професором історії та географії, з 1841р. — ректором університету.
    Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало «Налой» (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ’яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках «Украинского вестника» з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах.
    У 1818—1819pp. Гулак-Артемовський друкує в «Украинском вестнике» переклади прозових творів, критичних статей польських письменників.
    1819р. — російський переклад з польської мови «каледонской повести» (шотландської) «Бен-Грианан» («Украинский вестник»); нарис «Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польской прозе)».
    1817р. — «Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)», оригінальний вірш українською мовою.
    1818р. — «казка» «Пан та Собака» («Украинский вестник»), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького «Pan і Pies» та окремих епізодів іншого його твору — сатири «Pan niewart slugi». Ця «казка» Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвитку жанру байки на Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова) байка, написана із свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовну мову.
    1819р. — письменник опублікував в «Украинском вестнике» ще дві байки — «казку» «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі» і «побрехеньку» «Тюхтій та Чванько».
    1820р. — цикл байок-»приказок»: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров’я» («першоджерело» — приповідки І. Красіцького).
    У 1827р. Гулак-Артемовський написав ще три байки — «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці». Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського також пов’язаний з творчістю Красіцького.
    Спираючись на літературні зразки попередників в українському і світовому байкарстві та на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутні вірші, йдучи від просторої байки-»казки» через байку-»приказку» (цю традицію продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили в українській літературі Є. Гребінка й особливо Л. Глібов.
    Виступи письменника в «Украинском журнале» свідчать про пошуки нової естетики. Крім двох віршів «Чаяние души христианской» та перекладу уривка з поеми «Суд Любуши» — «Царский стол (Древнєє чешское предание)», Гулак-Артемовський опублікував там перекладні статті «О поэзии и красноречии», «О поэзии и красноречии на Востоке» (продовження першої) і «О поэзии и красноречии в древних и в особенности у греков и римлян».
    Не останню роль у пошуках письменника відіграло читання ним в університеті лекцій з естетики, які він готував один час за книгою О. Галича «Опыт науки изящного», де були викладені основні положення романтичної теорії, зокрема пропагувалися твори Жуковського, визначалися нові жанри — романтична балада, поема, романс тощо.
    1827р. — виступ на сторінках «Вестника Европы» із «малоросійськими баладами» «Твардовський» і «Рибалка», якими представлено романтичну баладу різних тональностей.
    «Твардовський» — це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича «Пані Твардовська», основу якої становить досить популярна у слов’янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові. Балада «Твардовський» користувалася значним успіхом у читачів. Після публікації у «Вестнике Европы» вона відразу була передрукована в журналах «Славянин», «Dziennik Warszawski», у «Малороссийских песнях» Максимовича, вийшла окремим виданням. Балада Міцкевича відома й у перекладі білоруською мовою («Пані Твардовская» — 40-ві pp. XIX ст.), причому в опрацюванні її сюжету білоруський автор слідував переважно за баладою українського поета.
    «Рибалка» — переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав російською мовою Жуковський) — має вже виразно романтичний характер.
    1827р. в «Вестнике Европы» Гулак-Артемовський друкує дві переробки Горацієвих од «До Пархома» (вперше до Горація Гулак-Артемовський звернувся ще 1819р., надрукувавши в поважному стилі переклад його оди «К Цензорину». На кінець 20-х pp. і пізніше (1832, 1856) йому належить кілька наслідувань Горацієвих од. Це, передусім, два віршових послання «До Пархома»).
    З кінця 20-х pp. Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідне, здебільшого у зв’язку з пам’ятними подіями в його службовому і родинному житті.
    В останні роки Гулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) — «Не виглядай, матусенько, в віконечко», «До Любки» (останній вірш перекладений російською мовою О. Фетом), «Текла річка невеличка».

    Помітну увагу приділяє Гулак-Артемовський питанням міжслов’янських мовно-літературних взаємин, фольклорно-етнографічному вивченню слов’янських народів. Показовою з цього погляду є складена ним «Инструкция в руководство г. адъюнкту Срезневскому по случаю назначаемого для него путешествия по славянских землях с целию изучения славянских наречий и их литературы» (1839).
    Продовжує цікавитись Гулак-Артемовський в цей останній період і літературним життям, захоплюється творами Шевченка, підтримує зв’язки з російськими, українськими, польськими діячами культури (ще раніше він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем, з яким один час підтримував дружні стосунки), турбується про виданая творів окремою книжкою. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема «Московського товариства аматорів російської словесності», «Королівського товариства друзів науки» у Варшаві.

    Гулак-Артемовський. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Гулак-Артемовський

    Вас можуть зацікавити:

    1. Два кріпаки (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

    2. Осуд гноблення у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

    3. Осуд кріпосницького суспільства (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)

    4. Засудження жорстокості і свавілля поміщиків у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака»). Аналіз твору

    5. Сатиричний осуд суспільних відносин у кріпосному суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Анааліз твору

    6. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

    7. Аналіз балади «Рибалка» Гулак-Артемовського

    8. Балади Петра Гулака-Артемовського. Аналіз творів

    9. Творчість П. Гулака-Артемовського

    10. Зразок реалістичної байки Гулака-Артемовського «Пан та Собака»

    11. «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського — класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Аналіз твору

    12. Тема крiпацтва у творi П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

    13. Художня самобутність байки «Пан та собака»

    14. Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору

    15. Мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

    16. Майстерність створення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

    17. Осуд сваволю в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

    18. Балада «Твардовський» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

    19. Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

    20. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

    21. Майстерність творення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

    22. Осуд кріпосницької сваволі в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

    23. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського

    24. Художня самобутність байки «Пан та собака». Аналіз твору

    25. «Пан та Собака» Гулака-Артемовського — зразок реалістичної байки. Аналіз твору

    26. Тема уроку: П. Гулак-Артемовський. Байка «Пан та Собака». Сюжет твору

    27. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

    28. Тема уроку: Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру

    29. Тема уроку: Література українського романтизму. П. Гулак-артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

    30. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров

     

    Комментарии закрыты.