В. Чемерис «Візантійський кінь». Особливості назви твору, українська література

В. Чемерис «Візантійський кінь». Особливості назви твору, українська література

Хід уроку В. Чемерис «Візантійський кінь». Особливості назви твору, українська література

2. Складання учнями плану до характеристики образу Дніпра

Орієнтовний план
1. Історичне минуле на Дніпрі.
2. Краса річки.
3. Легенди, які пов’язані з Дніпром. Про:
а) братів-богатирів;
б) чайку Мар’яну;
в) витязя слов’янського і чужинського;
г) візантійського коня.
4. Дніпро і довкілля:
а) багатство річки;
б) клімат біля водоймища; в) місце для відпочинку.
5. Дніпро — улюбленець українців.

III. Актуалізація опорних знань
Інтелектуальна гра «Кращий знавець тексту В. Чемериса «Візантійський кінь»».
Клас розподіляється на дві групи, обираються капітани. Протягом 5—7 хвилин команди повинні розгадати кросворд, який їм пропонується.
Обирається склад журі, яке контролюватиме хід гри, визначатиме переможця.

Для першої команди

По горизонталі:
1. Птах, в якого перетворилася Мар’яна. (Чайка)
2. Острів, куди приїхали герої твору на відпочинок. (Махортет)
3. Ким був коханий Мар’яни? (Лоцманом)
4. Третій поріг ріки. (Ревучий)
5. Коханий Мар’яни. (Петро)
6. Назва хитрого і підступного каменя у воді. (Ґудзик)
7. Ім’я сина героя, який приїхав на відпочинок до Дніпра. (Ярослав)

По вертикалі:
1. Автор твору «Як стати щасливим». (Чемерис)

Для другої команди

По горизонталі:
1. Що було збудовано у Запоріжжі у 1932 році? (Дніпрогрес)
2. У Дніпро вливалася з лівого боку річка з поетичною назвою… (Ворона)
3. Запорожець, про якого згадується в легенді про золотого коня. (Підкова)
4. Прилад, за допомогою якого герої твору ловили рибу. (Спінінг)
5. Біля якого села було улюблене місце ляща? (Волоське)
6. Транспорт, який швидко рухався по воді. («Метеор»)
7. Перший поріг ріки. (Козацький)

По вертикалі:
8. Жанр твору В. Чемериса «Візантійський кінь». (Повість)

V. Основний зміст

Кінь та ніч — козакові товариші.
Козак живе не тим, що є, а тим, що буде.
Народні прислів’я

1. Особливості назви твору
В основі назви твору — легенда про золотого візантійського коня. Ця легенда навіть публікувалася в обласній пресі.
Твір розповідає про події історичного минулого (1575 р.— запорожці під булавою Івана Підкови здійснили похід на швидких чайках Чорним морем до Туреччини).

1.1. Виразне читання легенди.

1.2. Тема: розповідь про історію нападу запорожців під булавою Івана Підкови на турецьку фортецю Сіноп, в результаті якої звільнили бранців і отримали візантійського золотого коня.

1.3. Ідея: возвеличення козацької мудрості, мужності, винахідливості, рішучості, вміння цінувати культурні надбання.

1.4. Основна думка: Дід-поріг прибрав до рук своїх золотого коня — пам’ятку про видатні часи минувшини.

1.5. Композиція.

Експозиція: похід козаків на Туреччину, щоб звільнити українських бранців.

Зав’язка: золотий візантійський кінь потрапив до рук козаків.

Кульмінація: не вберегли козаки золотого коня — пішов він на дно Дніпра.

Розв’язка: мешканці прибережних сел, іноді чують поночі і у грозовий день іржання над Дніпром.

1.6. Бесіда за питаннями.
• Про які історичні часи йде мова в легенді? («Року 1575-го запорожці під булавою Івана Підкови (того, котрий, згодом стане молдавським господарем) на швидких чайках пройшли Чорне море і з’явились біля його турецьких берегів. Було здійснено успішний напад на фортецю Сіноп і звільнено багато наших бранців»)
• Якою була історія про золотого коня? («Буцімто сто двадцять два роки тому турки, захопивши Константинополь, вивезли з палацу візантійського імператора дві статуї золотих коней. Один золотий кінь згодом пішов на карбування золотих монет, а другий уцілів і оце потрапив до рук запорожців»)
• Чим здивував кінь запорожців? («Його й було привезено на Січ. Збіглось козацтво на диво таке, на коня золотого. А він стояв на майдані січовому, як живий, і золотими очима дивився на своїх нових господарів. І хотіли було козаки порубати коня, а золото між собою поділити, але ні в кого не здійнялася рука таке диво знищити»)
• Чому козаки вирішили десяту частину своєї здобичі віддати Межигірському Спасу? («Знаходився він під Києвом і був для запорожців шпиталем, а для старих — домівкою останньою. Тож січовики відраховували в скарбницю монастиря десяту частину своєї здобичі. І коня теж вирішили монастирю подарувати»)
• Поясніть назву царя і бога кам’яних страховищ Дніпра. («…Жахливий Ненаситець, що вічно був ненаситним і все жадав жертв. Ревучим ще його звали (бо ревище біля нього клекотіло таке, що й голосу людського не чути було!), або ще — Дідом-порогом»)
• Що завадило козакам переправити до Києва золотого коня? («Та пройти Ненаситець не пощастило… Десь і нині лежить на дніпровському дні золотий візантійський кінь. Підняв Ненаситець на своїх ревучих бурунах козацький човен з дорогоцінним вантажем і кинув його у свої бездонні засіки. А те, що брав Дід-поріг — човна там, скарб який чи й людську душу,— назад уже не повертав»)
• Як мешканці прибережних сел, трактують кінське іржання над Дніпром? («Може, Дід його в нічку темну, а чи грозовий день випускає пастись на луки чи, осідлавши золотого коня, скаче берегом — провідує затоплених, поснулих на дніпровському дні товаришів своїх…»)

1.7. Додатковий матеріал. (Історична довідка про козацького кошового Івана Підкову).
Третім славним козацьким кошовим був Іван Підкова. Він відібрав від Туреччини Молдавію і став володарем Молдавії. Турецький султан поскаржився польському королеві Стефанові Баторію, що як той не звелить схопити Підкову, то турки підуть воювати Польщу. Король не збирався сперечатися з Туреччиною і наказував українським воєводам, щоб зловили отамана Підкову. Воєводи не хотіли воювати з козаками, тому вдалися до хитрощів. Коли Підкова вертався з великою здобиччю на Україну, прибув до нього воєвода з Брацлава і став його вмовляти.
— Їдь до короля і перепроси його за те все, а певно він простить тобі, що ти зачепив турків без його відома. Ти лицар, а король любить лицарів.
Іван Підкова послухав і поїхав у Варшаву до короля. А королем польським був тоді, як вже відомо Стефан Баторій. Він справді любив лицарів-запорожців і бажав з них утворити сильну сторону для східних кордонів Річи Посполитої, щоб боронитися від турків і татар. Він був залежний від Туреччини, а султан Амурат ІІІ зажадав, що Баторій покарав Підкову.
І король, не бажаючи входити у війну з могутньою тоді Туреччиною, велів покарати Підкову смертю. Коли Іван Підкова прибув до Львова,— весною 1578 року — тут його ув’язнено, і на підставі королівського наказу зрубав кат голову сміливому отаманові на львівськім ринку, в присутності посла Ахмета.
Дуже багато польських визначних людей того часу взяли за зле королеві, що так суворо обійшовся він зі славним козацьким отаманом.
Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть, а Т. Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в прегарній поемі «Іван Підкова».

2. Робота над змістом 7, 8, 9 розділів повісті. Бесіда за питаннями

7 розділ

• Чим милувалися герої твору під час ранкового рибальства?
• Як у таборі описане сонце? («Та ось рожева смуга блякне, біліє, і з-за лівобережної кручі випливає сонце. Кармінове. Врочисто-спокійне і якесь ніби аж не наше, не земне»)
• Чим чотирипалубний туристський пароплав відрізнявся від «Ракети» і «Метеора»? («Як повільно, горнучи попереду себе воду, суне ця громадина — така нетипова на Дніпрі в епоху швидкісних «Ракет» та «Метеорів»)
• Чому радів герой під час рибалки? («Глибина така, що зразу й відчути не можу, чи є там що… І тільки, разів з кілька крутнувши котушку, відчуваю, як щось живе б’ється на тім кінці волосіні. Витягую — плитка»)
• Якою була спіймана рибаловом плітка? («Наче із старовинного, погорненого срібла. Та яка плітка — двадцять п’ять сантиметрів довжиною! Зроду таких не ловив!»)

8 розділ

• Кого називають лящатниками? («Тих щасливців, котрі ловлять лящів»)
• Яким чином рухається риба у воді? («…Ходить вздовж дніпровських берегів»)
• Від чого залежить ловля риби? («…Риба по-справжньому починає ловитися після десятої години ранку, як з’являється течія (це залежить від роботи Дніпродзержинської ГЕС). Вже знаємо, що у вихідні кльов завжди гірший (падає рівень води), що краще ловиться в понеділок (вода прибуває), ще краще у вівторок і зовсім добре в середу, четвер і п’ятницю…»)
• Яку рибу полюбляв ловити Ярослав? («…Ловив окунів. З усіх представників риб’ячого царства на Махортеті надійніше й найвірніші бере окунь. Він всюди жадібний і неперебірливий, а на Махортеці особливо. Проте і на Махортеті він сам не прийде, його треба зуміти спіймати і знати ті місця, де він полюбляє розбійничати»)
• Яким був процес ловлі риби у Ярослава? («З раннього ранку й до темного вечора маячить Ярослав на тій скелі, і згукати його звідти вдається хіба в пітьмі. Там у нього постійно знаходиться в роботі кілька спінінгів і вудка. Щоб м’якше сидіти, простелено куртку, стоїть казанок із живцями, лежать коробки із запасними гачками та жилками, ножиці, що-небудь із їжі, а здебільшого сухарі, баклага з водою, гумові чоботи і різний дріб’язок. З’явившись рано-вранці на скелі, Ярослав починає з ловлі живця…»)
• Що цікавого ви дізналися з твору про бичка-бубиря? («Кого кого, а бичків у Дніпрі аж надто багато, і де б ти не закинув вудку, вони всюди чіпляються на гачки. А скільки ікри цінних риб знищують ці малі розбійники!) А ловити їх — простіше простого…»)

9 розділ

• Як автор твору характеризує ляща? («Проте лящ — риба обережна і відразу не кидається на наживку. Він покрутиться навколо неї, впевниться, що тут безпечно, що йому ніщо не загрожує, а тоді вже й підійме до звабливо-пахучої привади…»)
• Яким чином лящ смакує наживку? («А підходячи до прикормки, натрапить на черв’яків, що ворушаться на придонній течії. Кому віддати перевагу — каші чи м’ясу (черв’яку) — лящ і вагатися не буде: звичайно ж, черв’яку. Обережно візьме його в рот і пробуючи на смак, почне чавкати своїми товстими губами, що від задоволення витягнуться в трубочку»)
• Як реагував лящ, який потрапив на гачок спінінга? («Ось він уже на поверхні, схаменувся, проснувся — куди ж це мене тягнуть ? Пішов по колу, як він буйно пішов по колу…»)
• Чи є вирогідність зірватися лящу зі спінінга? Відповідь вмотивуйте, посилаючись на текст твору.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

7 розділ

1. Риба у воді герою твору здається:
а) сірою;
б) чорною;
в) надто повільною.

2. Чим були зачаровані рибалки вранці, перебуваючи у човні?
а) Сяйвом Дніпра під сонцем;
б) кружлянням чайок над водою;
в) плюсканням риби.

3. Патріархом дніпровських глибин вважають:
а) ляща;
б) карпа;
в) підлящика.

4. Який художній засіб використано у фразі: «…ранкова зоря розгортається»?
а) Епітет;
б) метафору;
в) порівняння.

5. Ранкове сонце випливало:
а) і передбачало непогоду;
б) врочисто-спокійне;
в) із-за густих хмар.

6. На верхній кормовій палубі пароплава можна було побачити:
а) працьовитих матросів;
б) десяток чоловік, які рухалися під музику;
в) прапор жовто-блакитного кольору.

7. В. Чемерис називає чотирипалубний туристський пароплав:
а) примарою;
б) велетнем;
в) громадиною.

8. Плітка, яку спіймав герой твору, була наче із:
а) бронзи;
б) почорнілого срібла;
в) старовинної міді.

8 розділ

1. Улюблене місце ляща біля села:
а) Майорівка;
б) Пилипівка;
в) Бутирське.

2. По-справжньому риба починає ловитися вранці:
а) після десятої години;
б) починаючи з п’ятої години;
в) о сьомій годині.

9 розділ

1. Яка приманка для ляща вважається найкращою?
а) Черв’як;
б) хліб;
в) каша.

2. За що рибалка був вдячний Дніпру? За можливість:
а) покупатися;
б) наловити лящів;
в) послухати цікаві легенди.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Чи можна, на ваш погляд, отримати насолоду, відпочиваючи на Ма-хортеті? Відповідь вмотивуйте.
2. Обґрунтуйте, чому для успішної рибалки необхідно знати місце, яке ця риба полюбляє. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору, власний досвід.
3. Ляща називають патріархом:
а) острова Махортет;
б) дніпровських глибин;
в) над усіма рибами Дніпра.

Картка № 2
1. Чим, на вашу думку, було рибальство для Ярослава? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Як ви вважаєте, що необхідно знати і вміти для справжнього рибалки? Власну думку доведіть.
3. З усіх представників риб’ячого царства на Махортеті надійніше і най-вірніше бере:
а) бичок-бубир;
б) лящ;
в) окунь.

Картка № 3
1. Дослідіть, коли рибалка відчуває себе щасливим. Від чого залежить його щастя? Наведіть переконливі факти, посилаючись на текст повісті.
2. Доведіть, що твір В. Черемиса «Візантійський кінь» — повість-ман-дрівка.
3. Скільки окунів ловив Ярослав за день?
а) Тридцять — сорок;
б) десять — двадцять;
в) п’ятдесят.