В. Голобородько. Короткий біографічний нарис про письменника. «Мова рослин». Зміст твору, українська література

Хід уроку В. Голобородько. Короткий біографічний нарис про письменника. «Мова рослин». Зміст твору, українська література

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями.
• Яке значення в житті кожної людини має мова? Як її необхідно розвивати і вдосконалювати?
• Чому багато хто з українських письменників протягом тривалого часу захищав рідну мову, жертвуючи власним життям, волею? Кого з них ви знаєте?
• Чим пояснити необхідність порозуміння між людиною і природою?
• Вмотивуйте, чи можна вважати, що кожна жива істота, рослина має мову.
• Які труднощі є у тих, хто позбавлений можливості активного спілкування?
• Надайте поради своїм товаришам стосовно грамотного спілкування
в суспільстві.
• Чому українську мову вважають милозвучною, співучою?
• Чи пишаєтеся ви тим, що в українців є така чудова мова, традиції,
культура? Відповідь обґрунтуйте.

V. Основний зміст

Мова — це пісня душі, покладена на слова.
Д. Білоус

Надзвичайна мова наша є ще таємницею.
М. Гоголь

1. Інформація про особливості народного свята Івана Купала
У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Купайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою, його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня за новим. Це свято приурочене до надзвичайно важливої події: літнього сонцевороту, коли день починав зменшуватися, а ніч — збільшуватися.
Відносно того, хто ж такий Купайло, існує декілька припущень. Так, автор «Синопсису» 1674 року вважав, що у давнину це було свято Купала, бога земних плодів, врожаю, добробуту та води.
Український історик Я. Є. Боровський вважає, що Купала — істота не чоловічої, а жіночої статі. На його думку, це була богиня Купала, могутність якої поширювалася на все, що виростало на полі язичника-хлібороба.
Сучасні російські дослідники В. В. Іванов та В. Н. Топоров вважають, що назва Купала походить від купати та кипіти — «закипати, палко бажати будь-чого».
Вважалося, що саме з цього дня слід купатися, тому що Іоанн Хреститель повиганяв з води злих духів. Крім того, існувало вірування, що купатися на зорі цього дня корисно для здоров’я.
За повір’ям, у купальську — найкоротшу ніч у році — не можна спати, тому що саме у цей час уся нечиста сила стає найактивнішою. У цю ніч бешкетують вовкулаки, русалки, водяні, лісовики.
Характерна риса Купала — численні звичаї та перекази, що пов’язані з рослинним світом. Так, існувало повір’я, що в ніч на Купала усі рослини та тварини одержують чудодійну здатність розмовляти поміж собою, а дерева можуть навіть переходити з місця на місце.
Головним моментом свята було збирання цілющих трав та коріння, адже існувало давнє вірування, що усі чудодійні та цілющі трави розпускаються саме в ніч на Івана Купала, коли наступає літній сонцеворот і природа досягає свого найвищого розквіту.
Частину трав та квітів збирають удень, частину — вночі, а деякі — тільки до сходу сонця. Тільки вночі треба було зривати чарівну квітку папороті, яка стала центром уваги в Іванівську ніч, адже саме з цією фантастичною квіткою скрізь були пов’язані перекази про скарби. Цю легенду художньо описав Гоголь у повісті «Вечер накануне Ивана Купала».
Починалося свято з того, що вранці напередодні Купала дівчата йшли за травами й квітами для вінків. Серед трав обов’язково повинен бути полин як засіб проти русалок та відьом.
Обов’язковим атрибутом свята було купальське багаття, вогонь якого вважався священним, очищуючим, і здобути його, за традицією, треба було шляхом тертя дерева об дерево. Багаття це було ніби земною подобою сонця, і щоб очиститися перед початком жнив, бути сильними та здоровими, хлопці та дівчата стрибали через нього.
Пізніше це стало ще й засобом ворожіння: розійдуться руки юнака та дівчини над багаттям — не бути їм разом. Купання також вважалося цілительним, купались рано-вранці, тому що, за повір’ям, у цей день вранці купається сонце.
Важливою складовою частиною купальської обрядовості, пов’язаної з іншою пророчою стихією — водою, були дівочі вінки. Розпитуючи воду про свою майбутню долю, вінки пускали по річці слідом за деревом. Задували, звичайно, на женихів, на життя або смерть. У який бік пливе вінок — там і жених. Якщо вінок пливе рівно, спокійно,— сімейне життя дівчини буде благополучним. Якщо ж вінок перевертається або чіпляється за будь-що, життя буде важким. Потонув вінок — прикмета погана. А якщо він все-таки випливе, та ще й проти течії — прикмета добра. Коли на вінках горіли свічки — спостерігали за ними. Поганою прикметою було, якщо свічка згасне. Загадували: чия свічка раніше згасне, той раніше помре.
Обов’язковою на Купала була також спільна вечеря, саме тут, під деревами. Спеціальної їжі у це свято не було, готували яєчню та млинці, вареники з товченим конопляним насінням та цибулею. Їжа була переважно пісною, оскільки Іванів день приходився на Петрів піст, який починався в день Усіх Святих та продовжувався декілька тижнів. Розговлялися лише у Петрів день.

2. Ідейно-художній аналіз поезії В. Голобородька «Мова рослин»

2.1. Виразне читання поезії.

2.2. Тема: відтворення образу Купала, який знаходив порозуміння з рослинами їх мовою.

2.3. Ідея: уславлення краси природи, значимості вміння сприймати людиною оточуючий її світ.

2.4. Основна думка: знання людиною мови рослин дозволить їй відчути себе єдиним цілим з природою.

2.5. Художні засоби.

Звертання: «Купало, Купало…».

Повтори: «Купало, Купало…», «на… гору садовить птаха, що є…», «…каже».

Метафори: «Купайло подвоює… садовить… підійде», «рослина спить», «квітка прокинеться», «сон-трава, ранить, розрив-трава каже».

Антитеза: «не ніч, а день».

Риторичний оклик: «Купайло, Купайло, засвіти ніч!».

2.6. Бесіда за питаннями.
• Що вам відомо про народне свято Івана Купала? Як воно пов’язане зі змістом поезії В. Голобородька?
• Чим пояснити повір’я, що рослини під час Івана Купала розмовляють?
• Чому В. Голобородько називає ніч днем?
• Які рослини в народі вважалися святими? Чим це пояснити?
• Якими лікарськими рослинами ви користуєтеся?
• Чому письменник намагається поєднати світ рослин з людським життям?
• Поясніть, що мав на увазі В. Голобородько, зазначаючи «Купало птаха ночі подвоює».
• Якою є користь для людини від рослинного світу? Свою думку обґрунтуйте.
• Якою ж мовою слід спілкуватися людині з рослинами? Чи чули ви, як рослини розмовляють?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Свято Івана Купала відбувається в ніч:
а) з 23 на 24 липня;
б) з 6 на 7 липня;
в) з 6 на 7 червня.

2. У Купала просять, щоб він:
а) очистив людські душі;
б) надав можливість скупатися;
в) засвітив ніч.

3. Купайло подвоює:
а) людину;
б) птаха;
в) рослину.

4. З яким проханням звертаються до Купала?
а) «…Даруй мову рослинам»;
б) «…Збережи мову всіх рослин»;
в) «…Навчи рослини розмовляти».

5. На другій горі можна було спостерігати:
а) день;
б) вечір;
в) ранок.

6. До яких рослин підходив Купало? Тих, які:
а) розпочинають квітнути;
б) сплять;
в) не бояться спеки.

7. Назвіть рослину, яка під час розмови з Купайлом говорить: «Я — відкриваю таємниці».
а) Ранник;
б) розрив-трава;
в) сон-трава.

8. Сон-трава необхідна для того, щоб:
а) все довкола було спокійним і лагідним;
б) у людини був гарний настрій;
в) дітям добре спалося.

9. Від якого слова Купала прокинеться квітка?
а) «Уставай»;
б) «Розкрийся»;
в) «Спілкуйся».

10. У долині стало видно серед ночі, як:
а) зранку;
б) удень;
в) у казковому чарівному світі.

11. Щоб рани «скоро гоїлися», в народній медицині використовують:
а) шпориш;
б) деревій;
в) ранник.

12. Як Купайло збудить квітку?
а) Тихенько;
б) хутенько;
в) люб’язно.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Обґрунтуйте, на підставі чого В. Голобородько вважає, що рослини мають мову. Наведіть переконливі приклади, посилаючись на текст твору.
2. Що необхідно людині для розуміння мови рослин, а рослинам — людини? Особисті припущення доведіть.
3. Поезія В. Голобородька «Мова рослин» починається промовою:
а) «Купало, Купало, засвіти ніч»;
б) «Купало, Купало, даруй мову рослинам»;
в) «Купало, Купало, відкрий таємниці рослин!».

Картка № 2
1. Вмотивуйте, про що свідчить розмаїття трав, які згадуються у творі. Назвіть відомі вам корисні трави.
2. Дослідіть, як В. Голобородько зображує у творі Купала. Свої спостереження аргументуйте.
3. Центром уваги в Іванівську ніч була квітка:
а) мака;
б) троянди;
в) папороті.

Картка № 3
1. Чому, на ваш погляд, людина повинна бережливо ставитися до рослинного світу, розуміти його мову? Чи може Купало допомогти людині і рослині порозумітися? Відповідь вмотивуйте.
2. З чим пов’язано те, що саме Купало буде дарувати мову рослинам? Висловіть свою думку стосовно того, як це відбуватиметься.
3. На початку свята Купала дівчата збирали трави і квіти для вінків, серед яких обов’язковим був як засіб проти русалок та відьом:
а) деревій;
б) полин;
в) безсмертник.