Видатний майстер малої прози Борис Грінченко, українська література

Видатний майстер малої прози Борис Грінченко, українська літературарограма

В українську літературу II поло винй ХІХ — початку XX ст. Грінченко ввійшов як майстер малої прози.
Тематичний діапазон її досить широкий: це оповідання для дітей: «Грицько» (1890), «Олеся» (1890), «Украла» (1891), «Кавуни» (1891), «Дзвоник» (1897), про тяжке життя, поневіряння «Ксеня» (1883), «Сестриця Галя» (1885); про безрадісне становище сільської школи, учителів: «Екзамен» (1884), «Хата» (1886), «Непокірні» (1886).
Образи дітей змальовано і в оповіданні «Чудова дівчина», «Без хліба», творах з патріотичною ідеєю, де в гостросюжетній формі підноситься думка про потребу відданості своєму народу.
Так, в оповіданні «Олеся» головня героїня твору, щоб урятувати односельчан від татар, завела їх в середину лісу, де було болото: «Я вас, вороги, завела в цей ліс, і ви не вийдете відціль». Тієї ж миті блиснув ніж у татарській руці…
Оповідання закінчується загибеллю дівчини.
Справжніми перлинами серед оповідань Б. Грінченка є твори про сільську недолю. Серед них — «Хата», «Без хліба», «Каторжна».
Порівнюючи Україну М. Гоголя, казковий край, «где все обильем дышит», С. Єфремов відзначав: «У Грінченка Україна — то край тяжкої праці, край злиднів…, край безмежного терпіння й знущання владущих класів та урядових органів».
Окреме місце серед прози Б. Грінченка займають його твори з життя інтелігенції: «Зустріч», «З заздрощів», «Історія одного протесту», «Сам собі пан» та ін. Деякі з них написано у гостро сатиричному ключі.

Так, в оповіданні «Сам собі пан» автор показав, як простий селянин хотів спробувати панського життя: «Де пани бувають, там і я побуваю, подивлюся, чи не можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів». З цією метою він проїхав з панами вагоном першого класу, а також відвідав концерт у залі дворянського собранія, звідки його поліцейські випровадили і хотіли кинути у в’язницю. Таким чином, письменник показав, що в панській діяльності простий селянин побачив суцільне лицемірство.
Б. Грінченко в малих формах епічної творчості переважно послуговувався традиційними формами письма. Проте в його прозі головний акцент зроблено на внутрішньому стані людини.

Видатний майстер малої прози Борис Грінченко, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Борис Грінченко

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *