Твір на тему:
    Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара).

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Твір на тему:  Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція.
    Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну.
    У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано не одну цікаву книгу, але твір Яновського серед всього написаного виділився глибинним осмисленням історичних подій, новаторським підходом письменника до художнього осмислення теми. Автор назвав свій твір романом, хоч кожен розділ у ньому є самостійною новелою. Всі новели об’єднані між собою Ідейним задумом, спільною темою, часом і місцем дії, головними персонажами, мовностилістичними особливостями. Яновський не дотримується хронологічного принципу в показі подій та, власне кажучи, цього й важко досягти при новелістичній композиції. Перша новела «Подвійне коло» позначена незвичайною сконденсованістю у змалюванні подій і є, по суті, кульмінацією твору, з експозиція відсунута на другий план.
    Новелістична побудова не дала можливості письменнику показати своїх героїв у розвитку, тому автор подав уже сформовані характери, які постають всебічно у вирішальні хвилини життя. Але окремі дрібні деталі «обіграні» письменником (що характерно для новели), підкреслюють природність дій та вчинків.
    Так, брати Половці пішли різними шляхами у грізному 1919 році. Андрій воює на боці білогвардійців, Оверко командує петлюрівським загоном, Панас стає під чорний прапор анархії, Іван воює в складі інтернаціонального загону, наймолодший Сашко ще чітко не визначив свою політику. Всі ці штрихи наявні в новелі і чітко висвічуються, коли «рід розпадається, а клас стоїть».
    Ми дізнаємося про деякі деталі в характері братів, коли своїх синів характеризує (у спогадах) Половчиха, чекаючи з моря свого чоловіка. Деталі, які подає письменник, напрочуд місткі й розширюють наше уявлення про вже відомих персонажів: Андрій — ледащо, Оверко — «артист», Панас — контрабандист, Іван — робить революцію.
    За таким принципом у новелі розкриваються й інші характери. Вибір 0. Гончарем такої жанрової структури теж не випадковий. Сам письменник, згадуючи свою роботу над романом, говорив, що Йому давно хотілося відійти від усталеної епічної форми, коли всі життєві події передаються однією сюжетною лінією.
    «Тронка» — це дванадцять завершених оповідань-новел. Кожна новела має своїх героїв, однак локальна закінченість розвитку характерів не відділяє якоюсь прірвою розділ від розділу. Кожна з новел не тільки досліджує характери (Горпищенка, Лукії, Дорошенка, Віталика. Ліни, Уралова та інших), не тільки показує його формування, а й ставить героїв у такі умови, в яких повинне виявитися їхнє ставлення до проблем.
    Новелістичний роман — складна, але й цікава жанрова форма. Саме в такому романі письменник дістає такі можливості рішення проблем, в яких витонченіше реалізуються окремі життєві картини, повнокровніше виписуються характери, а з цих сюжетів, образів, деталей складається широка панорама цілої епохи.
    Ю. Яновський прагнув створити узагальнений образ народу, якого посадила на коня революція. «Тронка» О. Гончара виконана трохи інакше: її новели складаються як би з іншої «художньої речовини»: перед нами прозовий, спокійний, часом досить тонкий малюнок, поданий реалістично, на відміну від «Вершників», звідки віє романтизмом.
    Гончар чітко визначає місце дії (куточок таврійського степу); головні герої роману — робітники радгоспу, будівники каналу, на що автор має свою точку зору, і цих героїв письменник змальовує й в просторових і в часових вимірах. У деяких долях переплелося сучасне, минуле й майбутнє. Як і Яновський, Гончар не виділяє когось з героїв, йому потрібні всі, адже тільки так можна правдиво змалювати народ.
    Отже, в обох романах головний герой народ.
    Для «Вершників» і «Тронки» спільник є порушення важливих суспільно-політичних і морально-етичних проблем. Через обидва романи проходить уславлення творчої праці людини, несумісність творення й руйнування. Образ «залізної троянди» сприймається як гімн творчості людини.» у романі «Тронка» розв’язуються вічні питання взаємин між людськими поколіннями, між батькам та дітьми.
    В обох творах — гуманістичне розв’язання проблеми війни і миру. І хоч у романі Яновського — класова боротьба, а в «Тронці» — мирне будівництво, твори обох письменників наснажені спільною думкою: люди повинні будувати, а не руйнувати.
    Герої «Вершників» — романтичні за своєю суттю, характером, поведінкою. Поетизація досягається тим, що Яновський уміє показати в людині її високу душу й чисте серце. О. Гончар зображує буденне, але читача приваблює багатство душ: вони небуденні в своїй буденності.
    Обидва письменники широко використовують зорові, слухові, психологічні подробиці, які надають творам емоційного забарвлення.
    У Гончара це голос степу, дзвін тронки, мікрообраз скіфської кам’яної баби, у Яновського — смерть врангелівського офіцера-фанатика і похорон червоного командира.

    Обидва письменники — майстри пейзажних картин. Пейзажі Ю. Яновського вражають психологічною настроєністю, яскравою метафоричністю. О. Гончар досить часто подає картини в динаміці й контрасті Як правило, вони підпорядковані розкриттю душевних переживань героїв.
    Багато спільного в цих творах у мовному оформленні.
    Завершуючи роботу, треба сказати: Ю. Яновський і О. Гончар — не тільки романісти, а й великі майстри новели. Обом їм новела близька композиційною витонченістю, незвичайною стислістю розповіді й опису, ліричною тональністю. Завдяки такій багатогранності творчого обдарування їм і вдалося майстерно втілити свої задуми у романно-новелістичній формі, розвинути й збагатити жанр українського роману.

    Твір на тему:  Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Повернутись на сторінку Олесь Гончар

    Повернутись на сторінку Юрій Яновський

    Повернутися на сторінку Українська література

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

    4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

    5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

    6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

    7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

    8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

    9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

    10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

    11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

    12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

    13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

    14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

    15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

    16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

    17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

    19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

    20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

    25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

    30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

    31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

    32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

    33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

    34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

    44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

    49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

    50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

    51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

    52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

    53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

    54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

    55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

    56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

    57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

    59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

    60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

    61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

    62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

    63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

    64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

    65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

    66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

    67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

    68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

    69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

    70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

    71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

    72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

    73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

    74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

    75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

    76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

    77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

    78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

    79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

    80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

    81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

    82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

    83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

     

    Комментарии закрыты.