Твір на тему:
    Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості.

    Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Твір на тему:  Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали «справжнім апостолом українського націоналізму», «голосом совісті українства», який дуже виділявся своїм «болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди». Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за життя його дуже часто критикували. Єдине, що не викликало нарікань, — це його етнографічна діяльність.
    Борис Грінченко виріс у змосковленій сім’ї, в якій українською не тільки не розмовляли, а ще й ставилися вороже до всього мужичого. Письменник згадував, що лише на 14-му році життя «Кобзар» Тараса Шевченка зробив із нього «українського націонала». І з цього часу юнак починає записувати все українське, що чує навколо себе: пісні, казки, легенди, перекази, прислів’я, приказки і навіть окремі слова. До кожного запису він не лінувався додавати, від кого почув українське слово, в яких умовах це відбувалося.
    Сімнадцятирічного Грінченка за розповсюдження нелегальної літератури було заарештовано, а потім йому було заборонено продовжувати навчання. Пізніше він доклав величезних зусиль, щоб отримати посаду вчителя земської школи, і протягом багатьох років учителював у селах Харківщини та Катеринославщини. Та де б він не був, письменник намагався вирватися із чужомовного оточення. Він селився там, де можна було «словом своїм рідним перемовитися, …рідну пісню почути».
    Молодий учитель шукав оригінальні зразки усної народної творчості, переглядав і систематизував записане. Збираючи фольклор, він невтомно вчиться живої мови, завжди дивується багатобарвності рідного слова. Під час записування пісень Грінченко звертає увагу на те, що в різних селах існують різні варіанти однієї пісні, відзначає особливості того чи іншого варіанта, розмірковує над причинами виникнення цього цікавого явища.
    Працюючи як фольклорист, Борис Грінченко дедалі більше впевнюється в тому, що частина людей живе в рідному краю, як чужі, бо не знає ні мови, ні культури, ні почувань власного народу. Причину такого відчуження він вбачав, найперше, у тому, що суспільство недооцінює значення рідної мови для освіти; в тому, що українці не можуть прочитати українську книжку. Борис Грінченко став складати збірки творів старих і нових авторів, записував тексти друкованими літерами. Та найголовніше, що робив учитель, — це його домашні завдання учням. Він просив їх записувати народну творчість своєї місцевості. Не дивно, що багато його учнів стали активними збирачами усної словесності. Грінченко лише учив їх, що «кожну п’єсу (опріче приказок та іншої дрібноти) треба писати на окремій картці (чверті аркуша) чи хоч і на кількох картках, але так, щоб кожна річ була нарізно». Письменник радив, щоб збирачі додержувались автентичності народних висловів при записуванні прози. «А то іноді помітно у Вас літературню ходу в мові, мов виправки пороблено. Як кажуть, так і записуйте», — повчав фольклорист початківців.

    Усе, що зібрав сам, що записали і доправили йому інші, Борис Грінченко упорядкував і видав. Але матеріалу зібралося стільки, що письменник поспішав робити все, що від нього залежало, аби встигнути скористатися сприятливими обставинами і якнайскоріше видати нові томи фольклору. Фундаментальне чотиритомне зібрання Грінченка вражає обсягом зібраного матеріалу, науковою класифікацією і систематизацією. «Етнографічні матеріали…» об’єднували різноманітні жанри фольклорної прози — міфологічні оповіді, легенди, перекази, казки, анекдоти, прикмети, повір’я, замовляння, приказки та загадки. Поява книг викликала захоплені відгуки багатьох любителів українства.
    Борис Грінченко ніколи не забував про своє перше захоплення — про фольклор. Він видав декілька збірок народної прози і лірики, в передмовах до яких висловив багато цінних думок про неперервність усної народної творчості, заперечивши песимістичну теорію про її поступову загибель. Грінченко доводив, що фольклор може змінюватися, як змінюється життя, може набувати нових форм, але він ніколи не загине, доки житиме народ і його мова.

    Твір на тему:  Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Борис Грінченко

    Вас можуть зацікавити:

    1. Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла». Аналіз твору

    2. Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! (за оповіданням Б. Грінченка «Олеся»). Аналіз твору

    3. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

    4. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

    5. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка. Аналіз творчості

    6. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка «Каторжна». Аналіз твору

    7. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка. Аналіз творів

    8. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка «Грицько». Аналіз твору

    9. Зображення долі сільського вчителя в творах Б. Грінченка. Аналіз творів

    10. Реалізм художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творчості

    11. Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості

    12. Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка

    13. Життєва правда художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творів

    14. Долі сільських вчителів у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

    15. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

    16. Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу

    17. Моє ставлення до Олександри — героїні оповідання Б. Грінченка «Украла». Характеристика образу

    18. Видатний майстер малої прози Борис Грінченко

    19. Українська інтелігенція в повісті Б. Грінченка «Сонячний промінь». Характеристика образу

    20. Світ дитини у прозі Бориса Грінченка. Аналіз творів

    21. Байки Бориса Грінченко. Аналіз творів

    22. Характеристика образу Грицька в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько»

    23. Грицько та Семен — герої оповідання Б. Грінченка «Грицько». Характеристика образів

    24. Зображення українського селянства в образі селянина Данили (за оповіданням Бориса Грінченка «Сам собі пан»). Характеристика образу

    25. Дитячі оповідання Бориса Грінченка. Аналіз творів

    26. Урок на тему: Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт

    27. Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь»

    28. Тематична контрольна робота. Творчість І. Карпенка-Карого, М.Старицького, Б.Грінченка. Українська література 10 клас

    29. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 1

    30. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 2

    31. Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий»

     

    Комментарии закрыты.