Балада Чорна рілля заорана, українські народні балади. Стислий виклад твору

Балада Чорна рілля заорана, українські народні балади. Стислий виклад твору

Чорна рілля заорана, гей, гей?
Чорна рілля заорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена
І кровію сполочена.
Вітер віє по долині,
Лежить вояк на купині.
Накрив очі китайкою,
Китайкою червоною.
Ані труни, ані ями,
Ані вітця, ані мами.
Ані йому задзвонити,
Ані йому затужити.
Дзвонять коні копитами,
А вояки острогами.
Летить ворон з чужих сторон,
На могилу усідає,
Очі йому випиває,
Ходить мати, гукаючи,
Свого сина питаючи.
— Ой я твого сина знаю,
Бо я з його попас маю.
— Скажи мені, ворон милий,
Чи мій синок іще білий?

Чи ще оченьки ясненькі,
А чи уста рум’яненькі?
— Вже його уста синенькі,
Його личко вже чорненьке,
Я по личку присідаю,
Очі йому випиваю.

Балада Чорна рілля заорана, українські народні балади, стислий виклад твору Балада Чорна рілля заорана, Балада Чорна рілля заорана скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, народна балада Чорна рілля заорана

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *