Твір на тему: Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма
На відміну від бурлескно-комічної балади «Твардовський» друга балада Гулака-Артемовського «Рибалка» — переспів романтичної балади Генриха Гейне «Лорелея» (чомусь в підручниках постійно передруковується помилка: там зазначено, що баладу «Лорелея» написав Й. — В. фон Гете) має виразно романтичний характер. Як зізнавався сам Гулак-Артемовський в листі до редактора «Вестника Европы» він «захотел … попробовать, нельзя ли на малороссийском языке передать чувства нежные, благородные, возвышенные».
Тематично балади Гейне й Гулака-Артемовського схожі — молодий юнак, причарований красою дівчини, одзивається на її вмовляння, що приводить до гибелі героя. Але сюжет кожної балади відрізняється національними особливостями. В «Лорелеї» Гейне звертається до німецької міфології, пов’язаної з певною місцевістю — скелею Лурлей на Рейні, на яку, згідно місцевим легендам, вночі виходила дівчина, і співала так, що зачаровувала всіх, хто плив в цей час рікою; вони забували про стрімкий потік й гинули в водах Рейну. Гулак-Артемовський переносить сюжет на український грунт: його сюжет базується на популярних народних легендах про русалок та мавок, що красою зваблюють юнаків і затягують їх в тенета підводного чи лісового царства.
Неповторний національний колорит придає баладі використання художніх засобів, притаманних українській ліричній пісні. Образи Рибалки та Русалоньки, мрійливого юнака та водяної красуні, — це поширені типи українських сільських «парубка» та «дівчиноньки». Описи головних героїв, довколишнього світу, їх почуттів передані за допомогою пестливо-зменьшувальних словоформ: «Рибалочка» — «молоденький», «любенький»; «Дівчинонька» «брівками моргає»; «рибочки», «серденько», «ніженьки», «коханнячко», «гарненько», «веселенькі». Задушевно, зі значною долею ідеалізації і протиставлення дійсності описаний чарівний потусторонній світ підводного царства:
«Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою»…
Разом з тим, як і в попередніх творах, автор використовує багато побутових «простонародних» виразів, що спростовуючи та скорочуючи розповідь, роблять її більш динамічною: «рибка смик — серце тьох», «аж — гульк! пливе.», «Рибалка хлюп!», «штувбовсь вона». Балада написана поєднанням чотири-, п’яти- та шестистопним ямбом, що було на той час новим в українській літературі. Новизну мови балади так зазначав відомий літературний критик М. Т. Каченовський: «Доля цього вірша буде вирішена знавцями й любителями малоросійського слова. Нам лишається тільки відзначити одну обставину: як у «Твардовському» автор витримує тон чоловічо-гайдамацький, так тут вжито ним жіночий малоросійський спосіб висловлення».
Балада «Рибалка» стала першою спробою вивести українську літературу з бурлескно-комедійної стихії і утвердити новий серйозний тон, розширити жанрові, тематичні та стильові можливості українського художнього слова.
Твір на тему: Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма
Повернутися на сторінку Українська література
Повернутись на сторінку Гулак-Артемовський
Вас можуть зацікавити:
1. Два кріпаки (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору
2. Осуд гноблення у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору
3. Осуд кріпосницького суспільства (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)
4. Засудження жорстокості і свавілля поміщиків у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака»). Аналіз твору
5. Сатиричний осуд суспільних відносин у кріпосному суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Анааліз твору
6. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору
7. Аналіз балади «Рибалка» Гулак-Артемовського
8. Балади Петра Гулака-Артемовського. Аналіз творів
9. Творчість П. Гулака-Артемовського
10. Зразок реалістичної байки Гулака-Артемовського «Пан та Собака»
11. «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського — класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Аналіз твору
12. Тема крiпацтва у творi П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору
13. Художня самобутність байки «Пан та собака»
14. Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору
15. Мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів
16. Майстерність створення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів
17. Осуд сваволю в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору
18. Балада «Твардовський» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору
19. Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору
20. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів
21. Майстерність творення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів
22. Осуд кріпосницької сваволі в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору
23. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського
24. Художня самобутність байки «Пан та собака». Аналіз твору
25. «Пан та Собака» Гулака-Артемовського — зразок реалістичної байки. Аналіз твору
26. Тема уроку: П. Гулак-Артемовський. Байка «Пан та Собака». Сюжет твору
27. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»
28. Тема уроку: Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру
29. Тема уроку: Література українського романтизму. П. Гулак-артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»
30. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров