Балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, українські народні балади. Стислий виклад твору

Балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, українські народні балади. Стислий виклад твору

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,
Чия то дівчина розпустила коси?
Коси розпустила, гулять не ходила,
Молодого хлопця навік полюбила.
Проводжала мати сина у солдати,
Молоду невістку в поле жито жати.
Жала вона, жала, жала — не дожала
І до сходу сонця тополею стала…
Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати!
Де ж моя дружина, що не йде стрічати? —
Не питайся, сину, про свою дружину,
Бери топір в руки — рубай тополину.—

Як ударив вперше — вона й похилилась,
Як ударив вдруге — вона й попросилась:
— Не рубай, коханий, бо я — твоя мила,
На моєму листі спить твоя дитина.—
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.

Балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, українські народні балади, стислий виклад твору Балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси скорочено, українська література, шкільна програма, твори з української літератури скорочено, стислий виклад творів з української літератури, народна балада Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, шкільні твори, твір на тему…

Повернутися на сторінку Твори з української літератури скорочено, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *