Твір на тему:
Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка».

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Твір на тему: Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою «Народні оповідання». Уже сама назва говорить за себе: народне життя, за яким письменниця уважно спостерігала, підказало їй зміст і образи творів. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян — їх особистої неволі, кріпосної залежності від поміщиків.
Шляхетна натура письменниці, вихованої в повазі до людської особистості, не мирилася з тим, що одна людина, зі своїми почуттями, думками, мріями, обдаруваннями, зі своїм бажанням жити і бути щасливою, може належати іншій. Болісні роздуми про цю несправедливість, що ламала людські долі, Марко Вовчок утілила в повісті «Інститутка».
Дівчина Устина, від імені якої ведеться розповідь у творі, змалечку зростала сиротою. Десятилітньою дитиною її взяли у двір слугувати старій пані. Дворові вважали, що їм живеться спокійно: пані була немічна, бажала спокою та затишку, тому не морила кріпосних тяжкою роботою та не лупцювала, як деяке панство. Щоправда, дівчат тримала, як у в’язниці: ніколи не випускала ні погуляти, ні до церкви, мовляв, щоб не розволочилися. Так вони і сиділи день у день в дівочій біля роботи.
Спокій був порушений приїздом онучки старої пані, яка, вивчившись у київському інституті, повернулася додому. Засвоївши французьку мову, музику і танці, вона вважала таку освіту цілком достатньою. Про минуле навчання інститутка говорила з огидою і неохотою, а на майбутнє мала грандіозні плани: нашити одягу за новою модою, запровадити вечірні прийоми гостей і вдало вийти заміж за вельможного та багатого чоловіка.
Двірня несміливо спостерігала за панночкою, намагаючись вгадати її вдачу. Інститутка виявилась бездушним, істеричним, пихатим і брехливим створінням і не вважала кріпаків, насамперед Устину, яку взяла собі слугувати, за людей. Без будь-якого приводу вона лютувала, била та оббріхувала служницю перед старою панею. Терпляча Устина бідкалась: «Таке молоде, а таке немилосерде, господи!»
Щоразу чіткішим стає контраст між людяною, працьовитою, терплячою і розважливою Устиною та вередливою інституткою, яка при невеликому розумові мала ще менше серця. Однак суспільні обставини поставили її над дівчиною-кріпачкою, яка за своїми людськими якостями була кращою за свою панночку.
Поки панночка жила на утриманні у своєї «бабусеньки», вона могла знущатися лише з Устини. Коли ж вона вийшла заміж за вродливого, хоч і небагатого, полкового лікаря, то прибрала до рук і його хутір. Чоловік її був людиною доброю і до цього часу обходився з кріпаками по-людяному, проте його безвольність і сліпа любов до молодої дружини розв’язали їй руки: «Добрий пан — не б’є, не лає, та нічим і не подбає».

Злоба і захланність однієї людини могла зруйнувати в часи кріпацтва не одну долю. Дворові молодого пана: старенька бабуся, що порядкувала на його холостяцькому хазяйстві, візник Назар, його привітна чепурна дружина Катря та парубок Прокіп — прийняли у своє коло Устину, як рідну. Співчували тому, як дівчина потерпала від своєї лютої власниці, і розуміли, що приїзд нової господині позначиться і на їхніх долях.
Руйнівною стала роль інститутки в житті цих людей, які тепер «прокидались і лягали плачучи, проклинаючи». Щаслива й весела сім’я Назара втратила дитину. Дівчинка тяжко захворіла і потребувала догляду, та пані не звільнила Катрю від роботи на кухні. Дитина померла, а Катря, яка не змогла пережити тяжкого горя, збожеволіла і втопилася. Назар утік від лихого животіння.
Різко змінив життя Устини випадок у панському саду. Молода жінка вступилася за бабусю, яку пані за кілька яблук звинуватила у крадіжці. Інститутка вдарила стареньку, а за заступництво підняла руку і на Устану. Прокіп, з яким недавно побралася Устина, спинив розлючену хазяйку. За це його того ж дня віддали в москалі.
Антикріпосницьке спрямування повісті найвиразніше виявилося в тому, що доля дружини москаля виявилася для Устини кращою, ніж ярмо кріпаччини. Вона стала вільною і отримала змогу працювати для себе, влаштовувати своє життя, як самій захочеться, мріяти, про що мріється. Устина нарешті отримала можливість жити так, як людина, яка залежить від своїх сил і розуму, праці і обдарувань, а не від чиєїсь сваволі.

Твір на тему: Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Марко Вовчок, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Марко Вовчок

Вас можуть зацікавити:

1. Марко Вовчок. Життя і творчість

2. Марко Вовчок — основоположних прози для дітей. Аналіз творів

3. Життєва і творча біографія Марка Вовчка

4. Марко Вовчок. Життєвий і творчий шлях

5. Марко Вовчок. Загальна характеристика творчості

6. Життя і творчість Марко Вовчок

7. Марко Вовчок — основоположник прози для дітей. Народність оповідань

8. Біографія Марка Вовчка

9. Марко Вовчок. Сторінки біографії

10. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творчість

11. Марко Вовчок. Аналіз творчості

12. Марко Вовчок і Тарас Шевченко.

13. «Інститутка» Марка Вовчка — перша українська реалістична повість. Аналіз твору

14. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

15. Реалізм «Народних оповідань» Марко Вовчок. Аналіз творів

16. Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Аналіз твору

17. Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка. Характеристика образу жінки-страдниці

18. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу оповідача

19. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз повісті «Інститутка» і характеристика образів

20. «Народні оповідання» Марка Вовчка — гірка правда життя тих часів. Аналіз збірки

21. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образу панночки

22. Головні образи повісті Марка Вовчка «Інститутка»: порівняльний аналіз, характеристика образів

23. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз та характеристика образів повісті «Інститутка»

24. Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз образів

25. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Протиставлення образів дівчини-кріпачки Устини і молодої пані

26. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка». Характеристика образів інститутки та сільської дівчини Устини

27. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»)

28. Бабуся-служниця — утілення християнських засад життя (за повістю «Інститутка» Марка Вовчка). Характеристика образу

29. «Інститутка» Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи. Аналіз твору

30. «Інститутка» Марка Вовчка: прагнення героїв до особистої свободи. Аналіз твору та характеристика образів

31. Чим мене приваблюють оповідання Марка Вовчка. Аналіз творів

32. Романтичність оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка. Аналіз твору

33. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач». Характеристика образів

34. Моє враження від творів Марка Вовчка

35. Роздуми над творами Марка Вовчка. Аналіз творів

36. Доля жінки-кріпачки у творчості Марка Вовчка. Характеристика образу

37. Мої роздуми над сторінками повісті Марка Вовчка «Інститутка». Аналіз твору

38. Зображення волелюбних прагнень кріпаків у повісті Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика образів

39. Протиставлення характерів Устини та панночки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»). Характеристика образів

40. Образ Інститутки з однойменної повісті Марка Вовчка. Характеристика образу

41. «Інститутка» — один з найвизначніших творів Марії Олександрівни Вілінської. Аналіз твору

42. Повість «Інститутка» — вершина творчості Марка Вовчка. Аналіз твору

43. «Максим Гримач» Марка Вовчка як романтичне оповідання. Аналіз твору

44. Марко Вовчок — «кроткий пророк»

45. Осуд кріпацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка». Багатство мови, образотворчі засоби твору

46. Почуття відповідальності й вини як уселюдські чесноти в романтичному баладному оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач»

47. Аналіз «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — тема, ідея, короткий зміст, жанр, композиція, сюжет

 

Комментарии закрыты.