Анатолій Дімаров. Матеріали для вивчення творчості в 7 класі. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Анатолій Дімаров, шкільна програма

    Анатолій Дімаров. Матеріали для вивчення творчості в 7 класі. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Анатолій Дімаров, шкільна програма

    Хоч я давно вже вивчив, що Земля кружляє навколо Сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами.
    Анатолій Дімаров

    «Буду ходити по місточку моєї пам’яті…»
    Твори Анатолія Дімарова — про звичайних людей, що живуть поряд із нами. Про тих, з чиїх доль складається історія нашої країни. А ще він намагається відкрити своїм читачам таємницю своєї пам’яті, адже у ній збереглося так багато цікавих і яскравих спогадів! І вони ніби віддзеркалюють життя українців у неспокійному XX столітті.
    Життєвий шлях Анатолія Андрійовича Дімарова розпочався 5 травня 1922 року в Миргороді на Полтавщині в родині українських учителів. Довелося йому побачити і страшні картини голодомору 1933 року, і морок фашистської окупації, і героїчні сторінки опору загарбникам. І разом з тим він не проронив жодної краплі із тієї безцінної чаші спогадів свого щасливого дитинства, у якій іскрився веселий сміх його друзів, а навколо був цілий світ, який хотілося пізнати і підкорити.
    А. Дімаров з перших днів нападу фашистів на Україну брав участь у боях, потрапив в оточення, зазнав «принад» окупації, був поранений. Після одужання пішов до партизанського загону. Всі ці події зі свого життя він перетворив пізніше на сторінки своїх творів, особливість яких, як ви вже здогадалися, — достовірність.
    Читач із творчістю Анатолія Дімарова ознайомився 1949 року, тоді вийшла перша збірка його оповідань. А тепер творчий доробок письменника складе, напевно, більше десяти томів, і серед кращих його літературних досягнень — повісті для вас, підростаючого покоління. Там — безцінні спогади дитини, юнака, чоловіка, що зріс у родині, де понад усе цінувалися взаємоповага, порядність, любов і проста людська праця.

    «Не переношу, коли хтось журиться…»
    Вже так склалося, що в дитинстві хочеться якнайшвидше подорослішати. А коли стаєш дорослим, чомусь увесь час тягне повернутись у дитинство. Це якась така незбагненна закономірність. Але в її очевидності ви могли переконатись, прочитавши «Блакитну дитину» А. Дімарова. Адже найрадісніші, найвеселіші твори народжуються тоді, коли письменники починають подорожувати лабіринтами своєї пам’яті і віднаходять там та-а-кі спогади про дитинство! Бо лише в дитинстві можна бешкетувати, разом із друзями вигадувати якісь карколомні пригоди. А чи може доросла людина дозволити собі скупати нового костюма в ковбані з мастилом, політати на материному простирадлі або навчитись тримати в роті жабенят?
    Тому такі спогади бувають з легкою ноткою суму і жалю за тими роками, коли світ здавався повним загадок і несподіванок, коли поряд були найближчі і найдорожчі люди, коли життя тільки починалось і все-все було попереду.
    Повість Анатолія Дімарова «Блакитна дитина» є другою частиною тетралогії (прозовий твір, що складається з трьох сюжетно завершених частин) «На коні й під конем», яка повністю присвячена спогадам письменника про свої дитинство і юність, уже обпалену війною.
    У своєму творі автор відмовився від будь-яких коментарів. Він не виправдовує і не засуджує ані свого головного героя, ані тих, хто живе з ним поряд. Але настільки виразно, щиро й дотепно розповідає свої історії, що висновки немовби напрошуються самі. Головне, що не одмінно підкреслює Анатолій Дімаров, — теплі родинні взаємини, чіткість морально-етичних орієнтирів, за якими живуть герої. І Толя, і його друзі розрізняють добро і зло. Іноді їм вдається навіть дорослим дати урок порядності и чесності.

    Дуже важливо, щоб ви не забували: це розповідь батька, який бере участь у вихованні сина, що уславився в школі як веселий бешкетник.
    І тільки спогади дитинства дозволяють дорослому чоловікові зрозуміти: нічого страшного у тих синових пригодах немає, просто саме так діти й підлітки пізнають світ, вчаться жити в ньому, шукають свого місця. Немає сумнівів, що герої повісті не схиблять у житті, бо чітко знають: треба бути чесними і справедливими, не можна брехати, навіть якщо це тимчасовий порятунок. Треба працювати, робити принаймні те, що під силу, допомагати старшим, бо так боляче буває дивитись на втомлену матусю…
    Дуже важко розлучатися з такими симпатичними героями! Замисліться, чому? Можливо, це і є секрет прози А. Дімарова — ввести читача в чарівний світ дитинства!

    Анатолій Дімаров. Матеріали для вивчення творчості в 7 класі. Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Анатолій Дімаров, шкільна програма

     

    Повернутися на сторінку Анатолій Дімаров

    Повернутися на сторінку Українська література

    Вас можуть зацікавити:

    1. Анатолій Дімаров. Аналіз творчості

    2. Анатолій Дімаров. Життєвий і творчий шлях

    3. Дімаров Анатолій Андрійович. Біографія. Творчість

    4. Біографія Анатолія Дімарова

    5. Для чого людині серце? Аналіз твору (за оповіданням А. Дімарова «Українська вендета»)

    6. Правда про янгола, «блакитну дитину» (за твором А. Дімарова «Блакитна дитина»)

    7. «Я теж стою над урвищем, і по той бік — прожиті мною роки». Огляд життя і творчості А. Дімарова

    8. Для чого людині серце? (за оповіданням А. Дімарова «Українська вендета»)

    9. Щира розповідь про власне дитинство (за повістю «Блакитна дитина»)

    10. Анатолій Дімаров. Матеріали для вивчення творчості в 7 класі

    11. Художній дивосвіт Анатолія Дімарова. Урок-зустріч з письменником

    12. Щира розповідь про власне дитинство (Урок за повістю Анатолія Дімарова «Блакитна дитина»). 7 клас

    13. Анатолій Дімаров: «Я все життя збираю людські долі»

    14. Дитячий світ Анатолія Дімарова (за повістю «Нa коні і під конем») (С. Ленська)

    15. Секрети мистецької майстерності А. А. Дімарова (за збіркою «Зблиски») (Я. Бахчевнікова)

     

    Комментарии закрыты.