• Гороскоп 2016

Р. Л. Стівенсон, Аналіз балади «Вересовий трунок», ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

Р. Л. Стівенсон, Аналіз балади «Вересовий трунок», ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

 

1.  Які ваші враження від знайомства з баладою?

2.  Про які події розповідається в баладі? Історичне тло балади.(Про завоювання шотландцями пиктів. Боротьба пиктів проти іноземних загарбників.)

3.  Головна думка  твору. (Уславлення  подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Автор проголошує право кожного народу на свободу землі, свої традиції.)

4.  Що є зачином балади? Який настрій створюють ці рядки?(«Із вересового квіту пикти варили давно трунок, за мед солодший, міцніший аніж вино», радісний, безтурботний, вони раділи долі своїй. )

5.  Що означають слова «в темрявих підземеллях»?(Про тяжке життя.)

6.  Але чому ж пикти  «раділи долі своїй» і в темрявих підземеллях?(Бо були вільні, і знали секрет приготування трунку).

7.  Який епітет використовує перекладач для трунку?(«Чарівний» — чарівний напій робив долю пиктів радісною.)

8.  Що таке трунок? Чому Є.Крижевич переклав назву не як «Вересовий мед», а як «Вересовий трунок»? (Трунок – алкогольний напій, проте воно має спільний корінь з іншим – «отрута». Таке словосполучення у назві наштовхує на думку, що таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже моральна перемога виявилась на боці останнього пикта.)

9.  Які рядки яскраво показують наслідок битви?(«В могилках, немов дитячих, на кожній червоній горі, лежали під квітом червоним поснулі навік броварі».)

10. Хто такі броварі?(Пивовари).

11. Яке означення використовує перекладач до слів гора і квіт, чому?(Крижевич двічі використовує означення «червоний» — до слів гора і квіт вересу, бо ці слова з’являються після опису побоїща. Цей колір, що традиційно символізує пролиту кров, покликаний нагадувати про трагедію цілого народу.)

12. Як описує наступне після побоїща літо?(Вересова земля – знов червоніє верес, дзинчать бджоли, курличуть журавлі.)

13. А який настрій у короля?(«Та був можновладець похмурий»).

14. Яку роль відіграє природа?(Як антитеза, підкреслює поганий настрій короля)

15. Яка ж дума погіршувала його настрій? («Владар вересового краю – чом з вересу трунку не п’ю»).

16. Кого знайшов королівський васал?(Двох броварів).

17. Де вони ховалися?(В розколині між камінням.)

18. Якого  віку були знайдені пикти?(Батько старий і син – хлопець отрочих літ (14, 15).

19. Як змальовує поет останніх пиктів, які потрапили у полон? Який прийом використовує для створення безвиході, сили ворога. (Антитеза: «Дививсь король на бранців, сидячи у сідлі; мовчки дивились на нього ті броварі малі», які знаходилися на землі. Те, що король сидить на коні, створює враження, що він ніби височіє над маленькими пиктами. Зверху — знизу).

20. Що наказав зробити  з полоненими король. (Наказав поставить їх на кручі. Врятувати себе, відкривши таємницю трунку.)

21. Але чи здаються нам пикти беззахисними? Що надає їм сили мовчати під загрозою тортур?(Автор показує їх на тлі рідного краю, сама природа ніби підтримує їх: «Довкола – червоний верес, під ними – клекіт пучин».)

22. Про що ж попросив короля старий пикт? (Що відкрив би таємницю, та боїться синка, тому просить зв’язати його міцно та кинути у клекіт пучин.)

23. Які слова спочатку запевняють і змушують повірити у зраду батька?(Голос тоненький, немов горобчик цвірінькав, називає зневажливо сина «синком» — це вже не гордовите мовчання, він ніби стає ще меншим порівняно з королем.)

24. Чому ж неможливо повірити в зраду?(Тому що є слово честь: «Не смію я честь продавати, як в очі дивиться син».)

25. Що зробили з сином?(Міцно скрутили, дужий вояк розгойдав мале тіло і в буруни послав.)

26. Куди це – в буруни?(Навальні пінисті хвилі.)

27. Чому поет надав нам можливість почути останній крик юнака?(«Крик бідолахи останній поглинули хвилі злі». Можливо, це натяк на те, що той міг би не витримати.)

28. Як ви вважаєте, чи легко було батькові зважитися на  таке рішення?(Ні, але тортур не минути, однак би вони загинули. Батько не хотів видавати таємницю, в собі впевнений. А син «ще не мав бороди»(юний), незагартований – і батько знає, що він не витримає тортур: «Не вірив у мужність хлопця»).

29. Як показано незламність старого?(«Мене ж не злякає тортура. Смерть мені не страшна, і вересового трунку зі мною помре таїна!»)

30. Чим є вересовий трунок для пикта?(Символом душі народу, якого вороги не здатні здолати.)

31. Доведіть, що перед нами саме балада. (Героїчна балада, як правило, бере за основу героїчні події – у даному випадку старовинна кельтська легенда про пиктів. Драматизм подій підкреслюється побудовою балади – включення до основної частини діалогу. У літературній баладі нерідко присутні фольклорні елементи: зачин, повторення, антитеза, постійні епітети.)

32. Назвіть епітети у творі. (Чарівний напій, дивний схов, бідні пикти, білий світ,  кипучі нурти, дужий вояк, злі хвилі).

33. Зачитайте порівняння.(«Він гнав їх, неначе ланей», «він сказав, немов горобчик цвірінькав».)

34. Висловте власне судження про поведінку старого пикта.

35. Визначте елементи сюжету балади. (Експозиція. Розповідь про пиктів, про вересовий трунок, який вони «варили і випивали і… долі раділи своїй». Зав’язка. Знищення пиктів шотландським королем. Розвиток дії. Прагнення короля дізнатися про секрет вересового напою; захоплення в полон двох останніх пиктів – батька і сина; пропозиція батька» убивство хлопчика. Кульмінація. Загибель батька, який не видав таємниці.)

36. Чому в баладі немає сюжетної розв’язки? Невже тільки тому, що вона й так відома, бо невідворотна?(Твір закінчується не смертю героя, а моральною поразкою короля, який так і не дізнався, як готувати чарівний напій, навіть знищивши останніх пиктів. Як король, він може наказати скарати своїх ворогів, але неспроможний скорити волелюбний народ, навіть винищивши його до останньої людини. Такий кінець є трагічним, але й оптимістичним водночас.)

37. Чому автор не називає імен пиктів?(Підкреслює типовість образів.)

38. Чим пояснюється критичне ставлення пікта-батька до короля?(Ненавистю до нього, бо знищив всіх пиктів.)

39. Визначте тему та основну думку балади.(Тема – загибель нескорених пиктів та їхнє презирство до короля-вбивці. Основна думка – боротьба за незалежність і свободу проти вбивць-поневолювачів).

40. Яким є пейзаж у творі?Яка його роль?(Степ, червоний від вересу, гори, скеля над морем, «клекіт пучин», кипучі нурти. Такий пейзаж підкреслює драматизм подій, трагічність долі маленького народу, силу духу головних героїв – пиктів. Природа весь час оновлюється, немовби нагадуючи про вічність життя та пам’ять поколінь).

41. Яким зображено короля у творі? Що уособлює цей образ?(Жорстокий, пихатий, безжальний, прагне абсолютної влади. Це цілком негативний образ, бо уособлює завойовника – тирана.)

42. Якими зображені останні пикти?(Це цілковито позитивні герої).

43. Який композиційний прийом лежить в основі зображення образів останніх пиктів та короля з його васалами?(Контраст).

44. Наведіть приклади антитези в баладі.(«Володар шотландський» — «бідні» пикти, гарний літній день – похмурий настрій короля, король, сидячи на коні, спостерігає за пиктами зверху – маленькі люди стоять на землі й дивляться на нього знизу, погрозлива мова короля – обачлива й мудра мова пикта, маленький зріст пиктів – велич їхнього духу.)

45. Чи був у батька вибір між життям і смертю?(Ні, бо неволя для нього – це не життя. Батько, який розуміє, що варвари не зглянуться на дитячі літа його сина, свідомо йде на смерть разом з ним, проте доводить вбивцям, що вони навіть повним винищенням усього народу не здатні придушити його волю і любов до рідної землі).

46. Що таке символ? Які є символи у баладі?(Символ – умовне означення якогось явища або поняття іншим на основі подібності, аналогії з метою стисло та яскраво передати певну ідею. Секрет вересового напою має переносне значення.  Це секрет духовної стійкості пиктів, що полягає у прагненні здобути свободу.  Напій готували з вересу, мав він червоний колір. Отже, верес, вересовий трунок – символ національної незалежності, пролитої за неї крові, духовної єдності пиктів, вільнолюбивого духу народу, символ любові до батьківщини.)

 

Р. Л. Стівенсон, Аналіз балади «Вересовий трунок», ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

 

Повернутися на сторінку зарубіжна література 7 клас

Комментарии закрыты.