О.Генрі, КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

О.Генрі, КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

 

1.Які герої приваблюють читачів?(Позитивні, які здійснюють благородні вчинки, мужні, чесні, чуйні, здатні прийти на допомогу.)

2.Якій проблемі присвячено твори О.Генрі та Олдріджа?(Проблемі людських взаємин.)

3. Назвіть прозові твори  малої форми.(Оповідання, новела).

4. Що таке новела?(Від італ. – новітній) – невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з динамічним, напруженим сюжетом та  несподіваним фіналом.)

5. Характерні ознаки новели ( Лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, мінімум персонажів, незвичайна подія, настрої і переживання героя, несподіваний фінал.)

6.  З якими творами ми ознайомимося в цьому розділі?(О.Генрі «Останній листок», Джеймс Олдрідж «Останній дюйм»).

 

 

Інтерв`ю з письменником О.Генрі

Диктор. Розпочинаємо нашу радіопередачу. До вашої уваги інтерв`ю з американським письменником О.Генрі, видавцем газети «Пост», літературним критиком.

Журналіст. Містер О. Генрі, розкажіть про своє дитинство.

О.Генрі. Народився 11 вересня1862 року, справжнє ім`я – Вільям Сідні Портер. Провів дитинство в містечку Грінсборо (штат Південна Кароліна). Батько, лікар, був здібною людиною, доброю, трохи дивакуватою. Він залишив медицину через захоплення механікою, витратив усі сімейні кошти на невдалі винаходи. Нас із братом виховувала тітка (мати померла, коли мені було три роки). Підрісши, я був змушений прийняти пропозицію дядька піти до нього учнем в аптеку.

Журналіст. Хочу нагадати читачам, що в маленьких  американських містечках аптека – не тільки медичний заклад, а й свого роду клуб, куди сходяться обмінятися новинами, поговорити про політику й комерцію, зіграти в шахи чи доміно. Життя в маленьких містечках нудне, і, щоб якось розвеселити відвідувачів, ви, кажуть, стали карикатуристом?

О.Генрі. Так, я малював шаржі та карикатури на відвідувачів і мав славу «гумориста». Тут я здружився з доктором Холпом, конкурентом батька. Той запропонував поїхати  з ним у Техас на ранчо його брата, щоб я зміг вилікуватися від туберкульозу.

Журналіст. І ви стали ковбоєм?

О.Генрі.Мені було 20 років. Ковбой – це північноамериканський пастух-вершник. Ковбоєм я не став, але навички, необхідні ковбою, засвоїв: чудово їздив верхи, навчився зганяти худобу. У мексиканських батраків навчився іспанським словам, а потім вивчив цю мову. І насолоджувався свободою і роздоллям!

Журналіст. Як склалася ваша подальша доля?

О.Генрі. Життя на ранчо набридло, і я переїхав до містечка Остін, де працював у аптеці, потім влаштувався у контору і навчився бухгалтерії. Кілька років прослужив креслярем у земельній конторі, потім у банку.

Журналіст. А своє захоплення карикатурою залишили?

О.Генрі. Та ні,  малював шаржі на знайомих, до того ж грав на гітарі, брав участь у місцевому вокальному квартеті.

Журналіст. Всіх цікавить ваше особисте життя. Кажуть, у вас була дуже красива дружина?

О.Генрі. Це так. Зовнішністю і характером вона була схожа на героїню мого оповідання «Дари волхвів». Кому цікаво, можуть прочитати й уявити, якою вона була.

Журналіст. Як ви з нею познайомилися, як вам вдалося причарувати таку красуню?

—  Мені було тоді 24 роки, їй – 18. Ми познайомилися на танцях. Я був тоді в гуморі, щось розповідав, вона сміялася. Ми стали зустрічатися, але батьки хотіли для Атол Естес чоловіка зі статком. Вони віддали перевагу іншому. Але я вмовив Атол обвінчатися таємно. Після вінчання ми пішли до друзів, у яких я жив, і ті повідомили батьків дівчини.

— Друзі ваші згадують, що Атол була люблячою дружиною. Вона бачила ваше майбутнє в літературі і спонукала у вільний час писати оповідання, їх стали публікувати. Батьки її пробачили потім вам?

—  Так, але не тому, що я став письменником, тут інша причина:  у 1889 році народилася донька Маргарет, але тяжко захворіла. Знадобилася допомога батьків Атол, і примирення сімей відбулося. Ще деякий час я працював у банку міста Остін, потім придбав газету. Вона виходила щотижня під назвою «Камінь, що котиться». Писав нариси, вірші, карикатури. Потім до мене нав`язався в компаньйони англієць, який розвалив усю справу.

— Чому ви покинули місто і сім`ю?

—  Випливла якась історія з моєю роботою у банку. Після піврічного судового процесу мене звинуватили у недостачі. Я залишив місто і втік. Перебрався через кордон. Жив у Гондурасі, працював на плантаціях. Але, отримавши звістку, що помирає дружина, повернувся. Атол померла у мене на руках. Влада дізналася про моє повернення, заарештувала, визнала винним, і вироком стали 5 років тюрми. Але «не було б щастя, так нещастя помогло»

— Що ви маєте на увазі? Вам сподобалося у в`язниці, як Сервантесу?

—  Майже так. Піклування про доньку Маргарет взяли на себе батьки дружини. Вирішили приховати мою долю і сказали, що я поїхав у справах. Але щоб не викликати підозри у доньки, я повинен був робити їй гарні подарунки на Різдво і на день народження. Я став писати оповідання і розсилати їх у редакції журналів. Звісно, друкувати твори засудженого ніхто не взявся б. допоміг мені співкамерник, фінансист, у якого  в Новому Орлеані жила сестра. Ї-       й я надсилав оповідання, а вона носила їх до редакції.

— Містер Портер! Зрозуміло, що за таких обставин необхідне було вигадане ім`я. Чому саме О.Генрі?

—  Працюючи аптекарем, я постійно користувався фармацевтичним довідником, автором якого був Етьєн Оссіан Генрі. Перша літера одного з імен та прізвище фармацевта стали моїм псевдонімом, під яким з`явилось перше оповідання – «Різдвяний подарунок Свистуна Діка» в журналі Мак Клюра 1899 року.

— Як склалася доля після того, як вийшли з в`язниці?

— Через три роки і три місяці, вийшовши на волю, отримав запрошення відразу в кілька журналів. Обрав один у Нью-Йорку і переїхав до цього міста.

— За короткий час ім`я О.Генрі стало популярним, оповіданнями захоплювалася вся Америка в 40 років до вас прийшла слава.

—  У 1906 році я видав першу збірку оповідань «чотири мільйони». Усього вийшло 8 збірок оповідань. Головною їх темою було зображення побуту звичайних людей.

—  Яка головна тема творів?

—  Про звичайних простих людей. «Дари волхвів», «Останній листок» — про те, якими чуйними, шляхетними, здатними на високі почуття можуть бути бідняки.

—  У чому ви вбачаєте  секрет успіху оповідань?

—  Причин, на мою думку, може бути декілька. По-перше, кожному оповіданню намагався надати загадковості. Будував його звичайно так: виникає певна ситуація, в якій задіяні герої, читачеві здається, що він знає розв`язку, але незабаром з`ясовується, що він помиляється. По-друге, фінал завжди несподіваний. Вгадати його неможливо, бо в запасі завжди сюрприз. По-третє,  гумор, доброзичливий сміх, комічні ситуації теж до смаку читачам.

—  Тепер можете поспілкуватися з вашими читачами і обрати кращого знавця вашої біографії.(Далі О.Генрі задає питання учням, вони відповідають, найуважніший читач отримує приз).

 

Вікторина (Запитання задає О.Генрі)

1.  Представником якої літератури є О.Генрі? (Американської).

2.  Моє  справжнє прізвище. (Вільям Сідні Портер).

3.  Від кого успадкував схильність до літератури?( Від матері і від діда).

4.   Де навчався?(У приватній школі своєї тітки Евеліни Портер після смерті матері).

5.   Яке улюблене завдання тітки?(Скласти продовження оповідання, початого нею.)

6.   Чому покинув навчання? (Довелося працювати у дядька в аптекарському магазині, де здобув диплом фармацевта).

7.  Хто такий ковбой? ( Ковбой – це північноамериканський пастух-вершник.)

8.  Чому мене відвезли на ранчо у Техасі?(Захворів на туберкульоз).

9.   Який обряд пройшов серед мешканців Заходу?(«Посвячення у ковбої»).

10. Яку мову вивчив, спілкуючись з ковбоями? (Іспанську).

11. Які ще мови вивчав?(Іспанську, німецьку і французьку, вдосконалював англійську).

12. Як звали мою дружину?(Атол Естес).

13. Героїня якого оповідання наділена її зовнішністю та характером? («Дари волхвів»).

14. За які твори і коли отримав перший гонорар?(Гуморески у 1889 році.)

15. За що і на який час ув’язнили? ( Нестача  у банку, де був касиром, 5 років ув’язнення).

16. Назва першої книги. («Королі і капуста» — 20 новел).

17.  Чому у Портера виникла необхідність взяти псевдонім?( У в’язниці працював аптекарем і користувався довідником Оссіана Генрі, прізвище і першу букву імені взяв собі за псевдонім.)

18. Яке оповідання вперше підписав псевдонімом?( «Різдвяний подарунок свистуна Діка»).

19.  Для чого використав свій гонорар?(На подарунок доньці Маргарет Ворз).

20.  Літературна спадщина. (10 збірок новел).

21. Чим збагатив жанр новели?( Ввів дві розв’язки).

22. Перший перекладач моїх творів українською мовою. (Остап Вишня).

23.  Якими рисами наділені твори?( Співчуття до простої, «маленької людини», доброзичливий гумор,  незнищенний оптимізм.)

24. Які оповідання читали?(«Вождь червоношкірих», «Останній листок»).

 

«Останній листок»

1.Де відбуваються події?( На окраїні Нью-Йорка в Гринвіч-Вілідж в студії Сью і Джонсі).

2. Де знаходилася студія?(На горищі триповерхового будинку).

— Що можете сказати про фінансовий стан наших героїнь?(Жили бідно, знайшли помешкання з дешевою квартирною платою. Всього майна в них – «декілька олов`яних кухлів і одна-дві жаровні»).

— З якою метою автор описує жалюгідні  життєві умови героїв?(Це тло, яке найповніше увиразнює красу їхніх душ).

3.Назвіть героїв оповідання.(Сью  і Джоанна, Берман).

4. Що за прибулець почав розгулювати там у листопаді?(Містер Пневмонія).

5. Хто цей загадковий містер — зарізяка: маніяк, вбивця?(Хвороба – запалення легень).

— Чому так називає лихо? Як зветься цей художній засіб? (Уособлення).

6. Хто із героїв захворів?(Джонсі).

7. Що сказав лікар Сью?(Що у подруги є шанс, один з десяти, аби вона хотіла жити, а при її бажанні – один шанс з п’яти.)

8. Які наміри на майбутнє були у Джонсі до хвороби? (Намалювати Неаполітанську затоку). А тепер?

9.Що робила Сью, коли лікар пішов?(Плакала).

10. Що малювала Сью?( Ілюстрацію до журнального оповідання тушшю).

11. Кого їй треба було зобразити?( Героя оповідання – ковбоя із штату Айдахо).

12. Що робила в цей час Джонсі?( Лічила у зворотному порядку листя).

13. Листя якої рослини було видно у вікно?(Плющ).

14. Скільки листків лишилося, коли Джонсі пояснила Сью, що вона рахує?(П’ять).

15. Навіщо Джонсі рахувала листки?(Задумала, що коли впаде останній, вона помре.)

16. Що попросила подругу  Сью?( Закрити очі і почекати, поки вона домалює.)

17. Кого вона покликала ще?(Невдаху Бермана, який їй позував).

18. Ким був Берман?(Художником, натурником.)

19. Опишіть його зовнішність.(За 60 років, борода, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», тіло карлика, багато пив, буркітливий дідок, уже 40 років намагався створити шедевр, але не малював нічого, крім мазанини – вивісок, реклам.)

— Назвіть ключові слова для характеристики Бермана.(Невдаха, пив, злющий стариган, знущався над всілякою сентиментальністю, дивився на себе, як на пса-охоронця, що спеціально захищає молодих художниць.)Це про художника чи про звичайну людину?

20. Чим він заробляв на хліб?(Позував молодим художникам.)

— Чому він мріє намалювати шедевр?(Щоб вибратися із злиднів, розбагатіти).

21. Як ставився до дівчат?(Дивився на себе як на сторожового пса, спеціально поставленого захищати двох молодих художниць).

22. Чому Сью, привівши Бермана, з острахом подивилася у вікно?(Йшов дощ із снігом).

23. Що правило Берману, коли він позував Сью, за скелю?(Перекинутий догори дном чайник).

— Чому Сью розповіла саме Берману про Джонсі все: і про її хворобу, і про її думки-фантазії?(Більше нікому було розказати, довіряла).

— Які слова свідчать про справжнє ставлення цього похмурого старого п`янички до дівчат?(«Коли-небудь я напишу шедевр, і ми всі поїдемо звідсіля»).

24.Про що попрохала подругу Джонсі вранці? (Підняти зелену штору.)

25. Чому обидві здивувалися?(Цілу ніч рвучкий вітер, а один листок висів.)

26.Чи змінила своє рішення  Джонсі?(Ні, чекала, коли ж він упаде?)

27. Листок упав?(Ні).

28. Якою була наступна ніч?(Знову періщив дощ, зірвався північний вітер).

— Яку роль у творі відіграє образ дощу?(Підсилює передчуття трагедії.)

— Який проміжок часу описано у цьому уривку?(1,5 доби: вечір-ніч-день-вечір-ніч).Чому час сприймається ніби спресований?(Очікування трагедії).

29. Що сказала Джонсі, побачивши, що листок ще висить?(«Щось примусило цей останній листок залишитись, щоб показати, яка я була противна. Це гріх – хотіти вмерти!»)

30. Чи можна стверджувати, що у неї є шанс одужати?(З’явилося бажання жити? Попросила бульйону, дзеркало, сказала, що сподівається намалювати затоку).

31. Яку новину приніс лікар?(Що дівчата виграли, проте захворів Берман, у тяжкій формі – надії ніякої.)

32. Чому ж захворів Берман?(Дуже змок вночі).

33. Що ще знайшли у нього в кімнаті?(Ліхтар, драбину, пензлі і палітру, в якій змішано зелену і жовту фарби).

Як ви думаєте, чому захворів старий Берман?(Чіпляв під  дощем на стіну намальований листок).

34. Чи намалював він свій шедевр?(Так. Це і був останній листок плюща).

— Чому старий художник вчинив саме так?(Не сперечався з хворою, не намагався запевнити її в чомусь, не покладався на лікаря.)

— Який можна зробити висновок? (Що справжня доброта і допомога непоказна, вони не кричать про себе, знаходячи засоби захистити дорогих людей, навіть жертвуючи собою.)

35. Окресліть жанрові різновидності новели. Знайдіть в тексті характерні ознаки новели?(Характерні ознаки новели – це напружений динамічний сюжет, несподіваний фінал. А тут два фінали: з’ясувалося, що листок плюща намальований; Берман виявився гарною людиною і ціною власного життя врятував Джонсі.)

36. З‘ясуйте значення слів «листок», «останній», «осінь». (Листя – зів’яле людське життя, осінь – час переосмислення, підготовки до нового, журба, утома, втрата чогось прекрасного. Останній – вирішальний, остаточний, найвагоміший, найважливіший.)

37. Розшифруйте значення образів – символів у новелі.(Шедевр – символ достатку (у новелі), визначний твір мистецтва. Плющ – символ безсмертя та буяння життя. Мольберт – символ мистецтва, творчості. Неаполітанська затока – символ досконалості, ідеалу. Листок плюща, намальований Берманом – символ щирості людського серця, здатного творити добро.)

38. Чому «хотіти вмерти – це гріх»?(У житті кожного буде чимало випробувань: горя, невдач, втрат… втекти від цього неможливо. Треба вміти їх долати. Біблія вважає гріхом легкодухість, небажання вистояти у життєвих негараздах. Наше життя таке ж різнокольорове, як і палітра художника. Тільки ми самі можемо самостійно обирати кольори.)

39 «Мікрофон». Який  моральний урок  ви отримали?(1)Не можна втрачати бажання жити. 2) Чиясь легкодухість іноді оплачується життям іншої людини. 3) Не можна сприймати людей, навіть непривабливих,  негативно, у кожній людині треба вміти побачити хороше. 4) Життєві негаразди лише загартовують.)

40 У Бермана тіло карлика, а душа? (Оберіть, що підійде: заяча, каїнова, мишача, пропаща, темна, черства, широка, щира).

41. Що ви знаєте про Мойсея? Чи випадково він згадується у новелі?

42.Які літературні герої теж готові до самопожертви?(Прометей, Дік Сенд, Тарас Бульба…)

43. Який засіб для подолання життєвих негараздів пропонує нам О.Генрі?(Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому).

44.Яке місце в житті людини  має посісти література, за висловом О.Генрі?(Література має пробуджувати в людині сподівання на краще й переконувати в неминучості перемоги добра над злом).

45. Що  таке художня деталь? Коли ви вже розглядали це поняття? (Під час вивчення оповідання Чехова. Деталь – виразна подробиця, засіб словесного мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість. Саме деталь дає змогу майстру слова створити повноцінний художній образ у невеликому за обсягом творі).

46. Знайдіть у тексті епітети, якими автор характеризує Бермана. Запишіть  його риси характеру.

47. Визначте композиційні елементи твору.(Зав`язка – знайомство з дівчатами та Берманом, опис умов життя; розвиток дії – хвороба, згадка Джонсі про листок, очікування смерті, опис Бермана; кульмінація – опис листка на стіні, смерть Бермана. Розв`язка – речі в кімнаті Бермана, які вказують на причину смерті. Епілог відсутній.)

48. Пам’ятка для людини, яка опинилася в складній життєвій ситуації. Людина лише тоді чогось домагається, коли сама вірить у свої сили, в успіх. «Найбільша перемога – це перемога над собою,»- вважав А.Леонов.

 

Людині, яка йде до успіху властиві:

1  Сильні вольові якості;

2  Готовність до розумового ризику;

3  Налаштованість на успіх.

4  Прагнення до постійного самовдосконалення.

5  Вміння примусити себе робити те, чого не хочеться, але треба.

6  Здатність до самоаналізу.

7  Звичка брати на себе відповідальність.

І ніколи не забувай, що ти живеш серед людей. Не завдавай образи, болю, тяжких переживань іншому заради досягнення своїх цілей.

Той, який думає тільки про себе і шукає в цьому вигоду, не може бути щасливим.

 

О.Генрі, КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН, Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

 
Повернутися на сторінку зарубіжна література 7 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.